«Русский мир під синьо-жовтим прапором»
Автор: Михайло Винницький, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
«Русский мир під синьо-жовтим прапором»…
Ось так можна описати найгірший сценарій завершення війни.
І тому мене лякає:
- коли в парламенті голосують (поки що в першому читанні) за законопроект, який забороняє науковцям цитувати і посилатися на російськомовні джерела (навіть з 19–20 століть), створюючи прецедент державного регулювання того, що і як можна досліджувати;
- коли під гаслом «боротьби з корупцією» КМУ приймає рішення заборонити ректорам, проректорам і деканам університетів викладати студентам лекції, адже робота за сумісництвом (посадові особи універів переважно викладають на додаткових 0,5 ставки) – це нібито потенційний конфлікт інтересів;
- коли 228 голосами депутати підтримують проект закону про реформу містобудування, проти якого виступають практично всі мери, всі архітектори, Асоціація міст, рух Чесно, ЦПК, і купа інших ГО, і який під гаслом «цифровізації» віддає повну свободу дій маленькій групці забудовників (очевидно – наближених до влади);
- коли КМУ звільняє керівника Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, з явно фальшивим формулюванням «у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності», а насправді через те, що вона вимагала виконання законних процедур і не погоджувалися з свавільними діями правоохоронців (NB: звинувачення О. Богдан – як і мене – у підтримці русского мира – це еквівалент путінських звинувачень Зеленського в нацизмі, повний абсурд).
Вищенаведені приклади – всі лише з одного грудня! Котимося швидко, друзі!
Всі розуміють, що війна. Воюємо з агресором, який несе нам смерть і неволю. Ворог працює не лише на фронті, а ще й в нашому тилу...
Але давайте не забувати, за що воюємо!
Образ перемоги слід шукати не лише в картах, які показують звільнення наших територій, а й в суті того, яку ми країну збудуємо в межах цих відвойованих кордонів.
Київ – столиця свободи. Свобода – це наша релігія.
Kyiv is the capital of freedom. Freedom is our religion.
Ці гасла ще до осені були нам дороговказом. Боюсь, щоб ми їх не загубили, бо за суть, яку вони представляють, однозначно варто воювати. Вони і є образом нашої Перемоги.
А образ поразки – противний: автократія, свавільне регулювання під приводом боротьби з корупцією, місцевими чиновниками, всім російським тощо.
Б'ю на сполох, бо можемо ненароком, перемігши на полі бою, втратити суть, за яку боролися. І це була б справжня трагедія...
Оригінал
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 19.12.2022