Автор: Інна Совсун, народний депутат України, член фракції політичної партії «Голос».
А в школі вашої дитини є укриття? Ви перевірили його особисто?
Всього в Україні 13 000 шкіл, і лише у 3 500 з них навчають дітей повністю наживо. Ще 3 900 працюють у змішаному форматі – офлайн для окремих паралелей, або чергуючи офлайн і онлайн навчання через тиждень.
Яка ж у школах ситуація з укриттями?
На 1 вересня, за словами Міносвіти, 50% українських шкіл мали хоча б якесь укриття. У частині шкіл облаштування, розширення і ремонт сховищ досі триває, хоча навчальний рік розпочався.
На практиці «укриття» може бути вогким підвалом з пліснявою і «туалетом» у вигляді пластикового відра навіть без шторки, а десь воно на вигляд майже не відрізняється від звичайного класу.
Формально це – укриття. Вимоги ДСНС про захист дітей від влучання виконуються. Ось тільки більшість батьків не захочуть, щоб їхня дитина перебувала в такому просторі.
І звісно, що у цієї проблеми немає простого і швидкого розв'язання. Грошей у державному бюджеті немає, фінансування йде з місцевих бюджетів. Наприклад, у Києві, за заявами Кличка, виділили 60 млн грн – на 400 шкіл, де навчання проходить наживо.
До слова, депутати Київради можуть перенаправляти кошти з депутатського фонду на облаштування укриттів у школах і дитсадках. Звісно, якщо захочуть. Наразі у мене немає інформації про те, скільки грошей депутатських фондів пішли на укриття в школах.
Але це все – у Києві. Окремі більші міста теж мали змогу виділити гроші на укриття. Але от в бідніших ОТГ — ситуація складніша.
Також у держбюджеті на 2023 рік заклали 1,5 млрд грн на облаштування укриттів в закладах освіти по всій країні. Краще пізно, ніж ніколи, звісно. Тим паче, що укриття нам будуть потрібні ще тривалий час.
Зважаючи на такі бюджетні обмеження, варто було б активніше використовувати міжнародну допомогу. Тим паче, що є дуже багато країн, організацій та індивідуальних донорів, котрі з різних причин не хочуть надавати гроші на озброєння, але готові активно включатись у різного роду гуманітарну допомогу. Саме на цьому мало б зосередити свої зусилля Міносвіти. Але про провали МОН у роботі з міжнародниками – я вже втомилася писати.
Ні, звісно якісь ініціативи є. Так за кошти фонду «Східна Європа» розпочався проєкт «Безпечна школа». Він передбачає облаштування 20 укриттів у школах у різних регіонах України. З них 4 укриття – «модельні» і 16 – за «базовим пакетом», що передбачає електрообігрівачі, аварійні світильники, аптечки, кулери та фільтри для води, роутери, меблі, матеріали для занять та ігор з дітьми. «Модельне укриття», окрім обладнання, включає також ремонт «у дружньому для дітей форматі та стилі». Це круто. Але нікчемно мало. 20 шкіл з 13 000!
Для безпеки дітей в українських школах дещо зроблено, однак цього недостатньо. Навряд вас влаштує ситуація, що в столиці облаштовано 400 шкіл з укриттями, якщо ваша школа до їхнього числа не входить.
Який вихід з ситуації?
Першою чергою, орієнтуватися на міжнародну допомогу. Усіляко комунікувати з донорами, що укриття в школах – це першочерговий крок для того, аби забезпечити повернення українців додому, принаймні в ті міста, де більш-менш безпечно.
Переймати досвід Ізраїлю, орієнтуватися на облаштування надійних, якісних сховищ. Поки що немає жодних передумов вважати, що укриття не знадобляться нашим дітям.
Але одразу думати на крок вперед і визначати, як сховища можуть використовуватися в мирні періоди
Оптимізувати шкільну мережу, тверезо оцінюючи ситуацію з народжуваністю та еміграцією в найближчі 5-10 років. Чим менше малих, безлюдних шкіл – тим менше ресурсів, витрачених на облаштування укриттів.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 26.09.2022