Автор: Григорій Громко, учитель Нечаївського ліцею ім. Ю. І. Яновського Кіровоградської області.
«Ось ми прибрали у шкільному підвалі сміття, побілили вапном стіни, поставили бочку з водою – тепер у нас є бомбосховище», або декілька думок щодо 1 вересня і навчання під час війни.
1. МОН від самого початку обрав неправильний підхід, переклавши відповідальність на керівників шкіл, хоча у цьому випадку відповідальність за облаштування укриття мають нести засновники та власники закладів освіти, оскільки школи не мають відповідного фінансування.
2. 90% шкіл не мають облаштованих укриттів – підвальні та напівпідвальні приміщення не можуть бути використані в якості укриття з багатьох причин:
а) найперше – вони не відповідають ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту»;
б) у більшості шкільних підвалів проходять водопровідні та каналізаційні труби, кабелі електричного живлення – це не допускається;
в) ширина входу в підвал (70–90 см), начебто відповідає нормам, але не розрахована на одночасний вхід / вихід багатьох осіб;
г) відсутні запасні виходи за межами можливих завалів з решток будівлі;
ґ) площа тиру в підвалі школи – 150 кв.м, в ньому можна розмістити лише до 300 учнів;
д) у багатьох школах у підвалах розміщені складські приміщення і роздягальні, площа яких зовсім мала;
е) суттєве – має бути ефективна приточно-витяжна вентиляція, одночасне перебування в підвалі декількох сотень учнів викличе задуху;
є) вода – це не просто бочка з застояною водою;
ж) туалет – одна з найболючіших проблем – у більшості шкільних підвалів їх немає;
з) світло, зв'язок, інтернет – це є в міністерських рекомендаціях, але нічого не сказано щодо резервних джерел електричної енергії, світла, способів зв'язку;
и) ніхто не говорить при стрес у дітей під час перебування в підвальних приміщеннях або про ту ж саму клаустрофобію (а вона є);
і) проведення уроків в укритті – нонсенс, діти і вчителі в стані стресу, скупчення учнів з різних класів тощо;
ї) абсолютне мовчання щодо надолуження уроків, які буде пропущено під час перебування в укритті – їх запишемо і забудемо?
к) міністерство пропонує як вихід «змішане» навчання – ті учні, батьки яких не проти такого «очного» навчання, навчатимуться в школі, інші – вдома, «дистанційно», але виникає питання – коли вчителям проводити «дистанційні» та «очні» заняття і хто заплатить за подвійну роботу?
л) навіть при облаштованих укриттях, «дистанційка», на жаль, є безальтернативною цей рік як через війну, так і через можливу відсутність енергоресурсів – потрібно готуватись до того, що газу / вугілля не буде;
м) «дистанційку» можна зробити більш ефективною. ніж «вайбер-навчання», але про це міносвіти не подумало.
П.С. На жаль, ніхто не запитав у директорів шкіл Харкова чи Миколаєва щодо «очного» навчання та облаштування укриттів – усі сподіваються, що «а у нас не бомблять, якось обійдеться».
Оригінал.
