Бути чи не бути ЗНО цього року? Року зовсім не звичного для нас – року війни. Це питання є чи не найбільш актуальним саме зараз, бо і випускники шкіл мають впорядкувати свої подальші рішення та плани – вступати до закладу вищої освіти, а якщо так, то в Україні чи ні.
У цій ситуації кожен має робити свою справу. МОН України не має мовчати. Рішення питання щодо ЗНО та механізму вступу має бути обов'язково і скоро.
Чи має бути у цьому році ЗНО? А які умови для нормальної підготовки для нього може створити для дітей держава в умовах війни? Це війна. Для дітей це не просто стрес. Це психологічна травма. Якщо на це не звертати увагу нам, дорослим, то що тоді взагалі ми за люди? Відсутність ЗНО вплине цього року на якість абітурієнтів? А як бути з власне самою системою вищої освіти? Як щодо її поствоєнної інституційної якості?
Ми хочемо вимагати якість знань від наших дітей в умовах війни, але самі не знаємо, як забезпечити якісні умови навчання у вишах після війни. Там буде купа проблем, які вплинуть на якість викладання, а ми вчепилися у ЗНО в умовах війни. Це абсолютно не чесно стосовно наших з вами дітей. Це здебільшого гуманістичний погляд на питання ЗНО, і в умовах війни це може бути визначальним.
А якщо поглянути на ЗНО з точки зору внеску ЗНО у якість вищої освіти? Варто нагадати, навіщо ми запроваджували практику ЗНО 15 років тому – виключення з процесу вступу корупційної складової, і як результат – отримання можливості для справедливого відбору абітурієнтів. Від цього ми не прагнемо відмовитися, але зараз війна, і технічні можливості проведення ЗНО в країні вкрай обмежені. Як бути у такому випадку?
У світовій освітній практиці є три важливих поняття: акцептанс рейт, ретеншен рейт та градьюейшен рейт. Вони здатні визначити, наскільки якісно, справедливо поводить себе заклад вищої освіти у процесі навчання студента.
Перший – акцептанс рейт. Наприклад, якщо він дорівнює 100%, це значить, що заклад зарахував до себе усіх абітурієнтів, які подавали документи. У добрих зарубіжних вишах цей показник не перевищує 30-40%, у топових – не більше 10%. А у нас? У багатьох випадках 100%.
Другий – ретеншен рейт. Це частка студентів, які успішно завершили програму навчання першого курсу. У добрих вишах він дорівнює 70-80%. А у нас? Здебільшого 100%.
Третій – градьюейшен рейт. Це частка студентів, які успішно завершили програму навчання та отримали диплом. У добрих зарубіжних університетах таких 60-70%. А у нас? Близько 90%.
Про що свідчать цифри вище? Про важливість конкурсу на місце (етап вступу) та першого курсу навчання. Саме тут і формується якість студента як освітнього продукту. У нашій поточній ситуації війна робить практично неможливим ЗНО цього року. Це проблема, але не катастрофа, бо це стосується поки що етапу вступу.
Якість можна відкоригувати другим етапом – навчанням на першому курсі. Саме тут університети і мають докласти зусиль, щоб вмотивувати менш вмотивованих і зробити більш успішними студентів-першокурсників. Для цього можна розпочати ще до вступу – профорієнтація має бути більш контактною, орієнтованою на підготовчі курси в онлайн режимі.
Наші показники вишів, які прагнуть до 100%, мають нас наводити на думку, що наше ЗНО є 100% запобіжником потрапляння до закладів вищої освіти дуже якісних і вмотивованих студентів. Але це не так, про що свідчить світовий досвід, і 100% на вході до закладу вищої освіти не можуть залишитися 100% після першого курсу. Це викликає підозру, а чи власне сама система вищої освіти виконує функцію фільтра якості студентського контингенту.
Тому ми з вами маємо бути відвертими: ЗНО має бути далеко не єдиним з таких фільтрів якості. Має ще бути університетський якісний фільтр, де ретеншен рейт не 100%, а значно менше. Це значить, що в умовах війни ми маємо шукати компроміси, де в інтересах вступників та в умовах складності проведення ЗНО варто тимчасово акцентувати увагу на університетському фільтрі якості, а до ЗНО обов’язково повернутися через рік. Як мінімум, це може бути свого роду експериментом, який себе вдало реалізував у багатьох країнах Європи.
Після війни ми маємо повернутися до вирішення багатьох питань, які впливають на якість вищої освіти. Таких багато. І тут варто не забути добре дослідити питання, а чи є у нас на практиці таке поняття як «студентський калібр», тобто та група абітурієнтів, яку таргетує в процесі відбору університет, і як на це впливає ЗНО. Термін, якому вже близько 50 років і який ввів в обіг декан гуманітарного факультету Гарвардського університету Генрі Розовскі, не може залишитися поза увагою нашими університетами, якщо ми прагнемо відбудувати якісну систему вищої освіти.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 24.03.2022