Є ще одне військо. Освітянське.
Ми не могли за багато місяців довести до розуму шкільні сайти, але за мить зорганізувалися в роботі з ворожими сайтами.
Не могли досконало налагодити дистанційне… але за кілька годин опанували нові комп‘ютерні програми.
Ми проводили десятки нарад щодо норм харчування, але за день згуртувалися, щоб зібрати продукти й речі для гуманітарної допомоги.
Ми планували ремонти, натомість зараз без слів готові перетворити свої заклади на гуртожитки для тих, хто змушений залишити рідні домівки.
Шановні колеги, учні й батьки!
Безмежна вдячність усім, хто тримає стрій.
Хто допомагає справами й коштами. Продуктами. Речами. Дзвінками.
Хто чергує і вдень, і вночі. Хто на кухні готує для приїжджих. Прибирає. Молиться.
Хто не сховався, не умив рук.
Не втік.
Хто поруч і хто простягає руку підтримки.
Хто знає, що це його земля. І його країна.
Автор: Олеся Калинич, начальник управління освіти, релігій та у справах національностей, м. Хуст.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 03.03.2022