«Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції», – так писав пан Кремень, міністр освіти, у 2000 році, запроваджуючи 12-бальну систему оцінювання.
Минуло якихось 20 років, і тільки ледачий не каже про крах шкільної освіти. 30 відсотків вступників до закладів вищої освіти не відрізняють діаметр від радіуса, стільки ж не в силах підрахувати, яку кількість конвертів можна купити за 12 грн, якщо за 3 грн купили 6 штук. Завдання, які з легкістю розв'язували випускники початкової школи кінця минулого тисячоліття, тепер шокують вступників до закладів вищої освіти.
І знову розмови про необхідність змін системи оцінювання. У нещодавно оприлюднених методичних рекомендаціях МОН (як варіант) пропонує взагалі відмовитися від бального оцінювання. Воно і не дивно, що ж оцінювати, якщо табличку множення тепер знати не потрібно, читати можна ледь-ледь, а в зошитах жодного натяку на каліграфію та охайність, і як результат – учень не може прочитати, що ж він написав.
Отже, два варіанти оцінювання навчальних досягнень учнів від Міністерства освіти і науки: перший варіант – вербальне оцінювання учнів усі чотири роки навчання. При цьому дитині можна говорити виключно позитивні речі, а в зошитах вишукуємо і підкреслюємо хоча б щось правильно, красиво та охайно написане. Чотири роки працюємо над тим, щоб доставити дитині радість. Ми ж сфера послуг, і наше завдання – доставляти клієнтові радість, а раніше працювали над тим, щоб навчити дитину вчитися.
Навчання учнів початкових класів все більше нагадує дитячу кімнату в торгово-розважальному центрі: привели туди батьки дитину на певний час, і там її розважають… При такому варіанті навчання вербальне оцінювання, звісно, максимально дозволить уникнути конфліктів з батьками, адже вони будуть чути виключно про те, які діти чудові, і лише іноді щось менш приємне. У 5-6 класах також почнеться адаптаційний період до навчання в основній школі, мабуть, з вербального оцінювання…
Другий варіант оцінювання молодших школярів від МОН: вербально оцінюємо перші два роки навчання, а потім визначаємо рівні, позначені буквами: П, С, Д, В. Уявляю, скільки радості у дитини та батьків викличе рівень досягнень «Д» чи «П».
Цікаво, що ж нам МОН пропонує приховати за ними буквами? На багатьох сторінках методичних рекомендацій працівники міністерства намагаються вкласти в ці букви якийсь новий зміст, але все зводиться до того, що ми повертаємось до чотирибальної системи оцінювання: «П» – 2, «С» – 3, «Д» – 4, «В» – 5. Старше покоління пам'ятає і таку радянську систему оцінювання: «незадовільно», «задовільно», «добре», «відмінно».
Отже, МОН фактично пропонує повернутись до радянської системи оцінювання. Виходить, що 12-бальна шкала пана Кременя – це помилка, яку МОН виправляє?
Можна по-різному оцінювати 12-бальну, вербальну чи 4-бальну системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Але головні проблеми початкової школи, які МОН намагається приховати, змінюючи систему оцінювання, полягають в тому, що:
Зрозуміло, що маючи такі проблеми, найлегше та найпростіше оцінювати навчальні досягнення учнів вербально чи за допомогою чотирьох букв. Утім, може, краще не витрачати час на експерименти з буквеним оцінюванням та повернутися до 4-бальної цифрової оцінки навчальних досягнень учнів (2,3,4,5), якщо вже МОН так хоче відмовитись від 12-бальної шкали?
Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 03.08.2021