Катерина Годік: не така проста гуманітаристика

Автор: Катерина Годік, кандидат філологічних наук, співробітник НАН України та Київської Малої академії наук учнівської молоді.

Я працюю в структурі Київської МАН вже 4 роки, у НАН України (якщо рахувати разом з аспірантурою) – 6. Весь цей час я спостерігаю певну нерівність між різними дисциплінами.

Так, сьогодні в більшості випадків точні та природничі науки вважають більш вартісними. Якщо ми візьмемо ті ж роботи МАН, то побачимо, що їм приділяють більше уваги, для таких робіт проводять міжнародні конкурси, виставки тощо.

Тим же, хто готує дослідження з мови, літератури, часто доводиться обмежуватися лише Всеукраїнським конкурсом-захистом. Міжнародних заходів для них майже нема.

Невже вони менш якісні чи важливі? Звісно, що ні. Я впевнена, що педагоги, які працюють у гуманітаристиці, не один раз ставили собі питання: «Чому так відбувається? Що саме ми робимо не так?» Давайте поміркуємо разом.

Як на мене, ця ситуація зумовлена низкою проблем:

• Невисокою престижністю гуманітаристики загалом. Так склалося, що в нашому суспільстві чимала кількість людей думає, що розбирається в літературі чи мові, історії, етнології, навіть якщо ніколи не займалася тим професійно і не має відповідної освіти. Чому так відбувається? Один з варіантів відповідей, з яким я стикаюся частіше: «Мову і літературу ми вивчаємо з першого класу, фізику – з сьомого. Значить, гуманітаристика простіша». Це поширене помилкове судження. Саме через нього мовознавство, літературознавство, історію часто сприймають як дисципліни, які не вимагають великого розуму. Відповідно, на цьому тлі математика, фізика, хімія видаються предметами серйознішими. Батьки віддають своїх дітей на спеціальні гуртки, аби вони краще їх опановували, вкладають час та зусилля в заняття. Саме це дає кращі результати в подібних дисциплінах.
• Слабкою візуалізацією. Роботи з хімії, фізики та біології часто супроводжуються яскравими презентаціями, там є приголомшливі досліди тощо. Дослідження з мови, літератури та інших дисциплін часто обмежуються лише науковим текстом. Відповідно, якщо ви не в темі, дивитися на них буде не так цікаво. З цією проблемою ми часто зіштовхуємось при підготовці постерів, презентацій навіть під час Днів науки.
• Запитом суспільства. Сьогодні світові важливо знайти ліки від COVID-19, проваджувати нові біотехнології, розробляти енергетичні проєкти. На гуманітарний сектор запит менший. І це ми бачимо не лише в підліткових дослідженнях, але й у цілком дорослих. Поки ця тенденція буде зберігатися, зацікавити молодих дослідників гуманітаристикою буде не так вже й просто.

Чи є вихід з цієї ситуації? На мою думку, так. Наразі науковці, педагоги мають взятися за певне реформування галузі, а також її популяризацію. Перші кроки в цьому аспекті вже зроблені. Є хороші канали на Youtube, трапляються яскраві виступи на Днях науки. Але поки цього недостатньо. Як ви вважаєте, що можна з цим зробити? Запрошую бажаючих до дискусії.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 15.04.2021