Катерина Годік: не така проста гуманітаристика

Чому дослідницькі роботи МАН з мови та літератури не такі популярні, як з хімії чи біології

Катерина Годік: не така проста гуманітаристика

Автор: Катерина Годік, кандидат філологічних наук, співробітник НАН України та Київської Малої академії наук учнівської молоді.

Я працюю в структурі Київської МАН вже 4 роки, у НАН України (якщо рахувати разом з аспірантурою) – 6. Весь цей час я спостерігаю певну нерівність між різними дисциплінами.

Так, сьогодні в більшості випадків точні та природничі науки вважають більш вартісними. Якщо ми візьмемо ті ж роботи МАН, то побачимо, що їм приділяють більше уваги, для таких робіт проводять міжнародні конкурси, виставки тощо.

Тим же, хто готує дослідження з мови, літератури, часто доводиться обмежуватися лише Всеукраїнським конкурсом-захистом. Міжнародних заходів для них майже нема.

Невже вони менш якісні чи важливі? Звісно, що ні. Я впевнена, що педагоги, які працюють у гуманітаристиці, не один раз ставили собі питання: «Чому так відбувається? Що саме ми робимо не так?» Давайте поміркуємо разом.

Як на мене, ця ситуація зумовлена низкою проблем:

  • Невисокою престижністю гуманітаристики загалом. Так склалося, що в нашому суспільстві чимала кількість людей думає, що розбирається в літературі чи мові, історії, етнології, навіть якщо ніколи не займалася тим професійно і не має відповідної освіти. Чому так відбувається? Один з варіантів відповідей, з яким я стикаюся частіше: «Мову і літературу ми вивчаємо з першого класу, фізику – з сьомого. Значить, гуманітаристика простіша». Це поширене помилкове судження. Саме через нього мовознавство, літературознавство, історію часто сприймають як дисципліни, які не вимагають великого розуму. Відповідно, на цьому тлі математика, фізика, хімія видаються предметами серйознішими. Батьки віддають своїх дітей на спеціальні гуртки, аби вони краще їх опановували, вкладають час та зусилля в заняття. Саме це дає кращі результати в подібних дисциплінах.
  • Слабкою візуалізацією. Роботи з хімії, фізики та біології часто супроводжуються яскравими презентаціями, там є приголомшливі досліди тощо. Дослідження з мови, літератури та інших дисциплін часто обмежуються лише науковим текстом. Відповідно, якщо ви не в темі, дивитися на них буде не так цікаво. З цією проблемою ми часто зіштовхуємось при підготовці постерів, презентацій навіть під час Днів науки.
  • Запитом суспільства. Сьогодні світові важливо знайти ліки від COVID-19, проваджувати нові біотехнології, розробляти енергетичні проєкти. На гуманітарний сектор запит менший. І це ми бачимо не лише в підліткових дослідженнях, але й у цілком дорослих. Поки ця тенденція буде зберігатися, зацікавити молодих дослідників гуманітаристикою буде не так вже й просто.

Чи є вихід з цієї ситуації? На мою думку, так. Наразі науковці, педагоги мають взятися за певне реформування галузі, а також її популяризацію. Перші кроки в цьому аспекті вже зроблені. Є хороші канали на Youtube, трапляються яскраві виступи на Днях науки. Але поки цього недостатньо. Як ви вважаєте, що можна з цим зробити? Запрошую бажаючих до дискусії.

Освіта.ua
15.04.2021

Популярні блоги
О. Калинич: відверті висновки про дистанційне навчання З поняття «дистанційне навчання» треба прибрати слово «навчання», замінивши на «імітація»
Ігор Лікарчук: освітній процес втрачає сенс Результати екзаменів не повинні бути підставою для оцінки роботи вчителя, це оцінка роботи учнів
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Лариса
Дивно: кандидат ФІЛОЛОГІЧНИХ наук, співробітник НАН України і... "давайте поміркуємо...". ПОМІРКУЙМО!
Володимир
Для Лариса: А хіба "міркування" вже скасоване?
Коментувати
Скептик
Тема висмоктана з пальця. Які взагалі можуть бути дослідження в МАН? Це ж профанація. Коли це гурток був науковою установою? На "непопулярність" "гуманітаристики" (слово ж яке накрутили) особливо вказує кількість здобувачів вищої освіти та кількість "вчёних". Якщо ж насправді почнуть реформувати цю галузь, то майже нічого не залишиться, крім води та невеличкої купки інтелектуалів.
KATARINA
Все понятно. Денег не хватает в КМан. Начинают делить, автор остался без финансирования. Вполне естественно направить денежку на физику, химию, математику и тому подобное. Потому что по этим наукам есть возможность участвовать в межнарах. Да и ученики понимают, что физика она и в Австралии физика. Химические уравнения тоже во всем мире одинаковы. А о каком межнаре мы говорим по укр. языку и литературе? Я понимаю, что автору хочется денежку. Но ее сектор ограничен картой Украины. Тогда как другие науки не имеют границ. Конечно, автору обидно. Но это не зрада , это просто деньги. Да и умные детки понимают, что концентрироваться на изучении укр. языка и литературы в объемах МАН, просто бесперспективно. Гораздо выгоднее направить силы на английский, немецкий и физику, математику. Это тоже автору нужно объяснять?
Олександр
Для KATARINA: Слухайте, я аж ще раз статтю прочитав. Де там про українську? Там же ж про мову і літературу, а це і англійська, і німецька. Але якось геть не дивно чути думки, що "український нє нужон" від російськомовної людини.
Коментувати
Іван Франко
Насправді, рівноцінність за значенням гуманітарних наук та хімії/фізики/біології добре демонструє ситуація з ковідом в Україні: вакцину розробили, отримали, але провалили інформаційну кампанію щодо вакцинації. Як результат - ефективність залучення вакцини значно знизилася. Загалом, ситуція така: про всі ці винаходи і вироби, якими займаються технічні та природничі науки, може банально ніхто і не дізнатися, якщо вони не працюватимуть у зв’язці з гуманітарними науками.
Скептик
Для Іван Франко: Тобто журналістика - це наука? Може кухар теж вчений? Ваші "аргументи" притягнуті за вуха. Яке відношення інформаційна кампанія має до науки? Можна детальніше?
Іван Франко
Для Скептик: хм, то журналістика та соціальні комунікації, виявляється, вже й не наука) Отакої))) Певно, слід написати про це усім кандидатам та докторам наук, що захистилися за цією спеціальністю (зокрема 27.00.04). А ще, як мінімум виправити, у Вікіпедії оце "обурливе" визначення, що не відповідає дійсності: "Журналістика як наука — система художніх, культурологічних, історичних, соціологічних та ін. дисциплін, що охоплює повний цикл створення і управління практичною журналістикою в суспільстві, її впливу на зміни суспільних процесів"))) І замінити, мабуть, на: "журналістика - не наука, бо кухар - не вчений". Це ж дуже грунтовний аргумент, чи не так) Ваш коментар - це, насправді, чудовий приклад загальної необізнаності мас щодо ролі, призначення та задач гуманітарних наук)
Іван Франко
А тепер про інфокампанію та науку детальніше. Хто працює над створенням інфокампаній? Журналісти, піарники, комунікаційники та інші спеціалісти із соціальних комунікацій. Які спеціальності науково-освітніх закладів готують цих спеціалістів? Гуманітарні. Хто там викладає? Викладачі-гуманітаристи (бачу, вас навіть цей термін здивував, що досить дивно для людини, що береться за дискусію у цій сфері). Що є базисом для створення інфокампаній у всьому світі? Гуманітарні наукові дослідження вчених, викладені у підручниках, посібниках, статтях і монографіях. Тобто, спеціалісти з комунікацій, створюючи інфокампанії, фактично, проводять мікро-дослідження, користуючить інструментами, розробленими гуманітарними науками. До речі, кухар - це професійно-технічна освіта. І це справді не має нічого спільного з наукою. Тому, як би сказав хороший кухар, не плутайте мухи і котлети.
Коментувати
Горбань
МАН - це великий обман на очах у дітей, бо 99% робіт пишуть вчителі, а завдання учня - збрехати, що це він придумав і розробив тему.
Катерина
Для Горбань: Ви дуже категоричні в своїх судженнях. Так відбувається далеко не завжди. У мене навчаються та захищаються діти, але я не написала для них жодної роботи. Якщо маєте сумніви, заходьте на консультацію, можу надати Вам доступ.
Анна Чернявська
99% - звідки така статистика? проводили дослідження? якщо так - яка була вибірка, де почитати про результати? Якщо немає такого, то навіщо поширювати такі відверті фейки, засновані на вашій суб’єктивні позиції? Або вже додавайте "на мою думку" чи "я так бачу". Я вже 7 років працюю в школі і ми з дітьми пишемо манівські роботи (українська література). Так, я допомагаю, щось рекомендую, вичитую, але роботу пише сама дитина. І я думаю, що секрет у тому, що їм ці теми цікаві і я ніколи їм не нав’язую нічого. Такий мій досвід. Прикро, що ваш інший.
Горбань
Вибачаюсь за 99%, мабуть це перебільшення. Але якщо сказати "більше 90%" - то це скоріше переменшення. Провести серйозне дослідження неможливо - хто ж скаже правду?
Коментувати
Володимир
А кому прийшло в голову давати у 8 класі Олеся Бердника? Риба гниє з голови.