Автор: Сергій Захарін, доктор економічних наук, професор, голова ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», керівник патронатної служби міністра освіти і науки України.
Кілька тижнів назад у інформаційний простір було запущено чергову «сенсацію» - про зменшення кількості 10-х класів, і відповідно – про недоступність середньої освіти для українських школярів. Навіть стверджувалося, що не всі охочі зможуть вступити до 10-го класу та отримати середню освіту.
Спочатку цей «скандал» підігрівала громадська організація, що фінансується з-за кордону. А апофеозом інформаційної кампанії став інцидент під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України.
Нагадаю, що 29 січня на засіданні Верховної Ради України, у присутності Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра та усіх міністрів, народна депутатка України Наталія Піпа (фракція «Голос») задала таке запитання: «Пане Денисе, доброго дня! Я прошу від усіх школярів, старших класів зокрема, спростувати ті чутки, які поширюють проросійські канали, зокрема, «Вєсті», що в десятий, одинадцятий клас цього року не всі зможуть піти. Скажіть будь-ласка і поясніть, що буде відбуватися з трансформацією шкіл, і що ліцеї повноцінно відкриються тільки в 2027 року, і запевніть, що всі, хто хоче вчитися в десятому, одинадцятому класі, цього, як і всі наступні роки, зможуть це зробити. Дякую».
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відповів: «Спростовую всі чутки, які розповсюджують російські телеканали» і передав слово міністру освіти і науки України Сергію Шкарлету.
Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет сказав: «Дійсно, російські і проросійські канали розповсюджують багато чуток стосовно того, що не всі школярі зможуть піти в десятий, одинадцятий, дванадцятий класи та старшу профільну школу. На сьогодні є плідна робота з Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Основні критерії для школярів – це якість і доступність. І в цьому контексті деякі моменти, які треба підправити в Законі «Про повну загальну середню освіту», є. Але кожна дитина, яка буде прагнути навчатися в десятому, одинадцятому, дванадцятому класі – буде навчатися в десятому, одинадцятому, дванадцятому класі».
Міністерство освіти і науки України вже багато разів надавало ретельні роз’яснення з цього питання. Кожен охочий може самостійно прочитати їх на сайті МОН.
Почитаємо спочатку законодавчу базу. У статті 32 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено кілька чітких норм, які варто процитувати:
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
2. Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.
3. Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.
4. Розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
5. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.
6. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
7. Ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
8. Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів.
9. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
10. Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
Початкова школа забезпечує здобуття початкової освіти, гімназія забезпечує здобуття базової середньої освіти, ліцей забезпечує здобуття профільної середньої освіти (пункт 1 статті 35).
Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (пункт 3 статті 35).
У системі спеціалізованої освіти здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують заклади спеціалізованої освіти. Їхні можливі види: мистецький ліцей, спортивний ліцей, військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою, науковий ліцей, професійний коледж спортивного профілю, мистецький коледж, інші заклади спеціалізованої освіти, визначені законодавством (пункт 5 статті 35).
Насамкінець, підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.
Здавалося б, усе зрозуміло. Профільна середня освіта запроваджується лише з 1 вересня 2027 року – тобто через 6,5 років. Така освіта здобувається переважно в ліцеях, які мають створюватися не МОН, а місцевими радами. Ліцей може бути відкритий у будь-якому населеному пункті з чисельністю населення менше 50 тис. осіб, і навіть поза нього, просто для цього буде потрібно рішення обласної ради. Профільну освіту можна здобувати не лише в ліцеях, а також у багатьох інших закладах.
На що я звернув увагу?
Розуміючи побоювання школярів та їхніх батьків, що викликані галасливими заявами горе-політиків, міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет через телеграм-канал розповсюдив коментар: «Наше основне завдання – це якість та доступність освіти для кожного учня. Є певні норми в Законі України «Про повну загальну середню освіту», які потребують доопрацювання. Ми плідно працюємо з профільним Комітетом Верховної Ради України в цьому напрямі. Пропоновані зміни до законодавства передбачатимуть скасування обмежень повноважень сільських, селищних та місцевих рад незалежно від чисельності населення територіальних громад. Важливо зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях. Хочу запевнити, що кожна дитина, яка виявить бажання навчатися в 10-11 класах, матиме таку змогу».
Все чітко і зрозуміло.
На мій погляд, у питанні про майбутню модель загальної середньої освіти є три актуальні проблеми, які справді потребують фахового обговорення.
Перше – це обов’язковість освіти. Конституція України (ст.53) гарантує кожному громадянину безоплатну повну загальну середню освіту (зараз – 11 років, буде – 12). Але більшість держав Євросоюзу гарантують своїм громадянами лише базову освіту (9-10 років в залежності від країни). Відповідно, у ЄС доступ до повної середньої освіти мають лише ті, хто реально бажає її здобути.
Друге – моральний аспект. Чи правильно, що Україна вимагає від своїх громадян здобувати повну середню освіту навіть у тому випадку, якщо громадяни не бажають її здобувати? І чи правильно, що платники податків фінансують освіту тих, хто її отримувати не хоче, і тому фактично не отримує?
Третє – це якість і зміст освіти. Старша (профільна) школа: чому вчити, як вчити, хто буде вчити? Ці питання фундаментальні. Відповіді на них – не багато і не мало – вплинуть на долю і майбутнє української держави. До речі, вирішення в значній мірі залежить від належного фінансування освіти та педагогічної науки.
Але автори «інформаційних атак» та народна депутатка Наталія Піпа запускають в інформаційний простір інші теми – ті, що актуальні для російських телеканалів.
І останнє. У всій цій історії мене як громадянина України вразило, що народна депутатка Наталія Піпа, яка отримує заробітну плату за рахунок українських платників податків, чудово обізнана про новини, що йдуть на російських телеканалах (зокрема, на каналі «Вєсті»). І не просто обізнана. Піпа знаходить правильним та етичним «ретранслювати» російські новини на засіданні Верховної Ради України. Кращого «розголосу» годі й чекати.
Якби я почав розповідати новини російських телеканалів на засіданні Вченої ради університету – мені б спочатку вимкнули мікрофон, попросили видалитися з зали, а згодом задали б питання про те, яким чином мені вдається дивитися російські канали (попри офіційну заборону). Боюся, така б історія, якби вона мала місце, стала б для моєї професійної кар’єри фатальною. Але жодних неприємностей для «ретрансляторки» не виникає, якщо вона має депутатський мандат і здійснює «ретрансляцію» в залі парламенту. Сумно.
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 02.02.2021