Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.
Як людина, котра з освітою зв’язана все життя, дуже чекав, що напередодні нового навчального року (у всіх розуміннях поняття «нового») освітяни отримають чіткі й конкретні рекомендації стосовно того, як організувати змішане навчання.
Чекав, бо упевнений, що в новому році в наших школах апріорі не буде «чистого» традиційного і «чистого» дистанційного навчання. А буде змішане, у якому мають поєднатися і традиційне, і дистанційне. З новим визначенням сутності, форм, методів, технологій. З новими інструкціями у галузі фінансово-господарської діяльності (включаючи питання оплати праці вчителів) та новими нормативними документами, які регламентують організацію такого навчання.
Чекав, що обласні інститути післядипломної педагогічної освіти з їхніми кафедрами(?) та науково-методичними школами(?), як цунамі - швидко й потужно розгорнуть дистанційну підготовку вчителів до організації такого навчання... Наголошую - підготовку не лише до дистанційного, а до дистанційного разом із традиційним, тобто до змішаного.
Чекав, що величезна Академія педагогічних наук зробить подарунок освітянам у вигляді конкретних методик, роз’яснень, новорозроблених технологій організації такого навчання з кожного предмета... Але, але, але...
За кілька тижнів до початку нового навчального року можна багато говорити і рвати на собі чуби стосовно того, проводити чи не проводити свято Першого дзвінка, носити чи не носити маски в школах, скільки потрібно мати в шкільних туалетах паперових рушників і антисептиків... Але без будь-яких дискусій уже зрозуміло, що змішане навчання обов’язково буде. Незалежно від того, хочемо ми того чи не хочемо.
Але, як мені здається, наша освіта в цілому до нього не готова. Бо, як один у полі не воїн, так і окремі заклади чи вчителі загальну освітянську погоду в цьому питанні не зроблять.
І дозволю собі трішки фантазії з циклу, якби я був... (кимось).
От, якби я був кимось, то в найбільш загальних рисах змішане навчання мало б наступний вигляд: під час карантину учні відвідують школу лише для того, щоб отримати від вчителя пояснення нового матеріалу та для оцінки засвоєного. Все інше - вивчення, узагальнення, систематизація, консультування - відбувається дистанційно. Повторюю, що це - у найбільш загальних рисах. Щоб деталізувати - місця у ФБ не вистачить.
P. S. Між іншим, в Україні є люди, які добре розбираються в питаннях організації СПРАВЖНЬОГО змішаного навчання...
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 19.08.2020