Автор: Сергій Біденко, освітній продюсер, спеціаліст з репутаційного менеджменту та антикризових комунікацій.
Репутаційні кризи стали нормою для сфер мистецтва, науки, освіти. У цьому матеріалі поговоримо про те, що необхідно робити керівникам таких організацій та компаній.
Якщо 10 років тому репутаційні кризи асоціювалися переважно з нафтовими компаніями, які забруднювали континенти та океани, а також з політиками, то зараз репутаційні кризи трапляються навіть з компаніями та організаціями, що працюють в сферах мистецтва, науки, освіти. І це жорстока реальність, яку необхідно прийняти.
Упродовж 2019 та у першій половині 2020 року відбулось декілька репутаційних криз у сфері освіти в Україні. Це звільнення учителів у ситуаціях, які не були передбачені, відрахування учнів за порушення етичних правил, які не були прописані, фінансові претензії підрядників, батьківські конфлікти, навіть за межами Viber-груп, булінг учнів та їхніх батьків з боку адміністрацій шкіл й ряд інших сценаріїв...
Ключовий висновок – учасники цих ситуацій були абсолютно не готові до кризи. Як результат – багато хаотичних дій, повідомлень, відсутність грамотної комунікації та неемоційної позиції, яка завжди під час кризи дозволяє не втрачати відчуття опори. Це все призводить до помилок, які залишають плями на репутації на довгі роки.
Що важливе мінімально зробити приватним школам, громадським організаціям, об'єднанням, фондам в сферах мистецтва, науки, освіти, соціальних послуг і сервісів:
І, як показує правильний досвід деяких компаній, у вашому смартфоні мають бути номери телефонів високопрофесійного зовнішнього юриста та досвідченого фахівця з антикризових комунікацій. Це вже є одним з базових принципів бізнес-гігієни.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 07.08.2020