Автор: Світлана Олексюк, директор київської школи № 5 Печерського району, експерт РПР.
Закон «Про загальну середню освіту» прийнято.
Він мав би продовжити, удосконалити, поглибити революційні ідеї закону «Про освіту» у галузі загальної середньої освіти.
З моєї точки зору, він мав би дати конкретні можливості розвитку шкільної системи, демократизації шкільного життя, якісним змінам контенту, підвищення статусу вчителя та забезпечення автономії закладу освіти.
Ми створюємо НУШ, зрозуміло, що нам необхідна нормативна база. Саме тому я брала участь у роботі над цим законом.
Сьогодні 327 депутатів підтримали закон, тож вони мають відповіді на питання:
1. За якими нормами закону «новий вчитель» побачить свою перспективу? Що мотивує досвідченого вчителя?
2. Як створюватиметься старша профільна школа?
3. Яким чином буде реалізовано принципи академічної, фінансової, організаційної автономії та педагогічної свободи школи?
4. Чим забезпечено індивідуальну освітню траєкторію для всіх учнів? Чому актуальна ідея народжує «модерновий» конфлікт в освіті?
5. Де НУШ? Де поглиблення реформи та її розвиток?
Маленьке резюме: норми нового закону регулюють все, що рухається у комунальних школах. Це поразка.
У багатьох статтях виокремлюються «приватники», що порушує принцип рівності, але надає більші можливості для приватних шкіл. Це своєрідна перемога.
Я не розумію компромісів, прискорення, відтермінування, політичної доцільності, «білого диму», коли час викидати білий прапор...
Знаєте чому? Тому що я щодня йду до школи і дію «не завдяки, а всупереч»...
Що робити? Можливо, створювати Дорожню карту і готувати поправки до свіжого закону. Чому? Просто тому, що він розбалансував систему і «щоб стояти на місці, треба бігти з усіх сил»... Куди?
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 20.01.2020