https://osvita.ua/blogs/63060/

Анатолій Недоля: чи потрібні нам водії-теоретики

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

Важливою складовою підготовки кадрів є практична підготовка, яку заклади вищої освіти забезпечити самостійно не в змозі.

Всі, хто складав іспити на одержання посвідчення водія, знають, що іспит складається з двох частин: теоретичної, на знання правил дорожнього руху та інших аспектів, які потрібно знати під час управління транспортним засобом, і практичної – безпосереднє управління транспортним засобом у присутності екзаменатора. Якщо склав першу частину, але не склав другу, тоді залишаєшся водієм-теоретиком, бо водійське посвідчення не отримаєш і транспортним засобом керувати не можеш.

Інша справа – кадрова підготовка в закладах вищої освіти. Тут можна одержати великий об’єм теоретичного матеріалу, але зовсім не отримати практичних навичок за спеціальністю, або отримати їх формально, і диплом все рівно отримаєш. Повсякчас практика зводиться до екскурсії до підприємства чи організації та написання формальних звітів. Захист практик також часто-густо формальна процедура, тим паче, що на деякі підприємства ні студентів, ні керівників практики без спеціальних дозволів просто не пускають.

Крім цього, в університетах існує тенденція скорочувати навчальні та наукові лабораторії, які цю практичну складову також забезпечують. Тому що такі лабораторії потрібно удосконалювати і підтримувати їх у робочому стані, сертифікувати, сплачувати заробітну платню інженерам та науковим співробітникам, а це витратно. От і виходить, що ми продукуємо водіїв-теоретиків.

Як повинні реагувати державні органи – впливати на ці процеси через (не) акредитацію, ліцензування, відкриття нових спеціальностей, не формально, а насправді, заохочувати підприємства та організації допомагати університетам у практичній підготовці.

Але це ж вкрай небезпечно для функціонерів: в одному Києві більше ста університетів, і забезпечити їхніх студентів практичною підготовкою у повному обсязі неможливо. А якщо закрити один такий університет чи спеціальність –  затягають по судах, бо якийсь можновладець почне створювати проблеми. От все і залишається так, як є.

Але ж декларується реформа освіти. Тому потрібно щось робити. Тому що, якщо нічого не робити, тоді нами будуть продовжувати керувати, нас будуть лікувати або нам будуть нараховувати борги такі собі водії-теоретики. А від таких «спеціалістів» і до аварії в рамках держави не далеко. Так може, схаменемося?

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 29.12.2018