Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.
У інтернет-стрічці новин читаю, що цього року в одній із областей з’являться три дитячих садочки «інноваційного дизайну». Чи не щодня проїжджаю біля кількох шкіл, розфарбованих у різні кольори веселки також в стилі інноваційного дизайну. На освітянських сайтах тьма рекламних пропозицій щодо обладнання та оформлення приміщень НУШ, очевидно, також в стилі «інноваційного дизайну».
Дивлюся на все це та й думаю, а чи є таким суттєвим отой «інноваційний дизайн» для того, щоб наша освіта дійсно стала іншою?
Мій життєвий досвід давно переконав мене в тому, що не стіни та стенди в школі є головним. Там були, є і будуть головними учитель і учень... А «інноваційний дизайн» - гарна річ. І зароблять на ньому також гарно. Але ЧИ виграють від його втілення ті, хто є головним у закладі освіти? А от на це питання ствердна відповідь сумнівна...
Якось підвозив до міста чоловіка, синуля якого навчається у школі, розфарбованій у стилі «інноваційного дизайну». У п’ятому класі. Мій візаві повідав прикру історію про хворобу сина, зумовлену тим, що хлопчик вимушений майже увесь день терпіти, щоб добігти до домашнього туалету. «А в школі туалету немає?», - запитав я. «Є» - відповів мій попутник. «Але син туди не ходить. Соромиться, бо там немає перегородок між унітазами і, відповідно, дверцят»... Ото вам і школа, оформлена в стилі «інноваційного дизайну»...
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 06.04.2018