В. Громовий: абетка для «агентів змін». Літера Б
Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Див. літеру «А» тут.
В освіті ми звикли керувати людьми: роби так! Звісно, «вказівки» перш за все спонукають «підлеглих» до генерування тих чи інших подій. У кращому випадку ці події можуть бути хоч якось пов'язані між собою (на виконання плану заходів).
Подія - те, що відбувається в довільній точці простору-часу як факт суспільного або особистого життя, це те, що «сталося, хоча могло і не статися».
Ще 25 років тому на етапі відмови від радянських командно-адміністративних методів управління, ми мали навчитись керувати не людьми, а процесами.
Процес (лат. processus — рух) — це сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Це сукупність ряду послідовних дій не є випадковою, є певна логіка і певні закономірності розгортання того чи іншого процесу.
Керувати людьми – означає використовувати ситуаційний підхід і здійснювати «менеджмент людських ресурсів» у ручному режимі. За такого способу управління основним інструментом впливу на людей є ієрархічне підпорядкування, яке ґрунтується на вертикальних відносинах «начальник – підлеглий». Для таких стосунків нормальним є підкорення, тиск зверху, примус тощо.
Процесний підхід розглядає управління як безперервну серію взаємопов'язаних управлінських функцій. Цей підхід націлює на використання тонких інструментів непрямого впливу:
1. Організаційної культури як способу впливу, який реалізується за допомогою цінностей, соціальних норм, ритуалів, що виробляються та визначаються суспільством, організацією або групою і спонукають людину відповідно поводитися. Звісно, визначальна роль організаційної культури виявляється лише тоді, коли керівник спирається на систему цінностей, прийнятих в організації.
2. Партнерства по горизонталі як інструмента, побудови системи рівноправних відносин, що базуються на балансі інтересів. Партнерство не можливе без побудови взаємної довіри та створення умов, у яких люди мають свободу вираження своїх думок та свободу дії.
Утім, у новому тисячолітті навчитися керувати процесами уже недостатньо, щоб бути ефективним керівником. Треба вчитись керувати середовищем розвитку всіх учасників освітнього процесу. А це вже націлює на застосування багатоаспектного «цільового управління», опанування сучасними інструментами управління якістю тощо.
У жовтні-листопаді минулого року для слухачів школи освітніх інновацій та управління, яку організовував Центр інноваційної освіти «Про.Світ», пропонував заповнити такі таблички (див фото) з тим, щоб вони змогли відчути різницю між цими трьома способами управління.
Перехід до процесо-орієнтованого управління та школобазованого менеджменту (SBM), змушує нас шукати відповідь на питання:
- Я навчитися керувати не людьми, а процесами?
- Як перейти від зовнішнього управління до інноваційного розвитку школи на основі школобазованого менеджменту?
- Як керувати школою, не керуючи нею, йти поверх бар’єрів?
- Як створити освітнє середовища як цілісну «освітню екосистему», у якій педагогічна діяльність буде багатоплановою взаємодією між учасниками освітнього процесу, змістом освіти та матеріальними ресурсами?
Додаток до абетки для «агентів змін». Літера Б.
Практична робота «Інший барабанщик».
If a man does not keep pace with his companions, perhaps it is because he hears a different drummer. Let him step to the music which he hears, however measured or far away.
Henry David Thoreau
«Якщо людина не йде в ногу зі своїми супутниками, — писав американський письменник Генрі Торо, — можливо, це від того, що їй чутно іншого барабанщика. Так нехай же карбує крок під ту музику, яка чується їй, хай і віддалену».
- Як Ви гадаєте, кого(чи що), виходячи зі змісту цитати, можна позначити терміном «інший барабанщик»?
- Схарактеризуйте вашого «барабанщика».
- Які звуки іншого маршу нової української школи ви почули?
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 12.01.2018