Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Є примітивна технологія переадресації агресії.
Якщо на вирішення численних проблем шкільної освіти немає достатніх сил та ресурсів, а соціальну напругу та негатив треба кудись скинути, приховані ляльководи починають активно розкручувати гарячі теми («поборів у школах», «хабарників директорів шкіл», «насильства над дітьми з боку вчителів» тощо). Ми там, «нагорі», білі й пухнасті (ось вам наказ міськвно про «заборону поборів»!), а вони... Клапан для випускання пару спрацював!
Як наслідок, вчителювання стало тепер роботою у вкрай агресивному середовищі, а робота директора школи нагадує прогулянку «мінним полем».
Коли я створював гімназії в 90-х роках, агресивне середовище було навколо школи. Були тупі та злодійкуваті начальники, які не хотіли появи та зміцнення сектору «Альтернатива». Були бандюки, які дивились на будівлі гімназійного кварталу в центрі міста «як кіт на сало». Саме від їх зазіхань доводилось тримати «глуху оборону». Але не було агресивного середовища всередині гімназійної спільноти: усі учасники освітнього процесу були об'єднанні єдиною метою і бажанням спільно рухатись до цієї мети.
Коли організовувалась передвиборча зачистка і погром гімназії у 2004 році, новітнім геростратам довелось добряче потрудитись, щоб знайти ренегатів і скандалістів і сформувати жалюгідну «п'яту колону» всередині гімназії.
Зараз у багатьох школах навіть без команди «фас» зверху, серед батьків є чимало охочих потоптатись на рідній школі та позбиткуватись над її вчителями з будь-якого приводу...
З часом має прийти усвідомлення того, що батьківський рух може бути активною силою змін в українській освіті, але лише у випадку, якщо енергія буде спрямована на системні реформи. Тоді буде і налаштованість на те, щоб боротись не з людьми, а з Системою.
Для цього важливо дивитись глибше на свою місію з тим, щоб не стати зручними об'єктами для маніпулювання і не збитись на манівці...
Ця нова обставина (робота в агресивному середовищі) стала одним з найпотужніших чинників дискомфортності для вчителів та керівників шкіл. Їм тепер доводиться думати над питаннями:
Звісно, треба вчитися і методам нейтралізації власної агресії. Інакше сформувати здорову освітянську спільноту нам не вдасться…
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 03.01.2018