О.Співаковський: проблеми вступної кампанії 2017 року

Автор: Олександр Співаковський, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП.

На сьогоднішньому засіданні Комітету з питань науки і освіти ми продовжили розгляд питання «Про результати, стан і проблеми вступної кампанії 2017 року до закладів вищої та професійно-технічної освіти України», розпочатий ще на засіданні Комітету 6 вересня.

Хотів би звернути увагу моїх шановних читачів на декілька важливих моментів по цій темі:

1. Проблеми вступу до ВНЗ – це не проблеми конкретної особи. Це проблеми національної безпеки, оскільки пов’язані з формуванням людського капіталу – головного фактору розвитку економіки країни, у якій нам жити. Саме людський капітал має стати головним каталізатором ефективних зрушень у країні, забезпечити їй економічний прорив та довгострокові конкурентні переваги.

2. У 2016 році за Індексом людського розвитку Україна опустилася у рейтингу ООН на 3 позиції і посіла 84-е місце серед 188 країн і територій. Це одне з найнижчих місць серед країн регіону та Європи.

На відміну від європейських країн, в Україні питання розвитку людського капіталу не стало політикою, у нашій країні не прийнято жодного законодавчого акту щодо розвитку людського капіталу. Тільки в одному документі Уряду (Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року) розвиток людського капіталу визначено як одну з пріоритетних цілей.

3. Водночас, саме людський капітал має стати локомотивом творення української інноваційної економіки, а його ефективна реалізація – нашою основною конкурентною перевагою. Формування людського капіталу – це боротьба за кожну освічену людину.

Мені здається, що добре було б створити можливості для запровадження власного електронного кабінету здобувача освіти, починаючи з 1 класу.

4. На думку багатьох експертів, цьогорічна вступна кампанія була найскладнішою за останні 5 років і відзначилася як окремими позитивними зрушеннями, так і серйозними прорахунками в організації та проведенні і забезпеченні рівного доступу громадян до вищої та професійно-технічної освіти.

5. До позитивних моментів вступної кампанії, які спрямовані на розвиток людського капіталу, слід віднести:

• збільшення обсягів державного замовлення на природничі, технічні, аграрні та педагогічні спеціальності;
• використання при вступі сертифікатів ЗНО 2016-го та 2017-го років;
• зменшення кількості заяв на місця держзамовлення (9 заяв на 4 спеціальності);
• збереження квот для пільговиків і переселенців замість позаконкурсного вступу, який скасовано у 2016 році;
• впровадження нових коефіцієнтів (регіонального, галузевого та сільського) до конкурсного балу;
• вступ до магістратури на спеціальність «Право» за результатами єдиного фахового іспиту у форматі ЗНО;
• розповсюдження широкого конкурсу на всі медичні спеціальності;
• запровадження Умов прийому для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за окремим положенням;
• розподіл державного замовлення на магістратуру на критеріальній основі;
• розширення можливостей здобуття української вищої освіти для вступників з Криму та Донбасу, врахування специфіки переміщених вищих навчальних закладів.

6. Також, позитивні наслідки для цьогорічної вступної кампанії мало прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», яким передбачено надання пільгових умов для вступу абітурієнтам з окупованих територій. Незважаючи на шалений спротив окупаційної влади Криму щодо вступу кримчан до українських вищих навчальних закладів, 204 з них обрали місцем здобуття вищої освіти Україну. Це, без сумніву, наша перемога.

7. Водночас вступна кампанія 2017 року засвідчила суттєві прорахунки у розвитку людського капіталу, зокрема:

• зниження успішності з природничо-математичних предметів (кількість успішних учасників ЗНО з математики скоротилась на 15,3%, хімії – на 20,4%, фізики – на 21,3%.);
• скорочення обсягу держзамовлення 2017 року порівняно з фактичним розподілом за минулий рік на 17% (основне скорочення зумовлене відсутністю цього року прийому на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» та зменшенням кількості випускників 11 класу на 4,3%.);
• невиконання плану державного і регіонального замовлення професійно-технічними навчальними закладами (за останніми даними Міністерства освіти і науки України, виконано на 81%) та щорічне скорочення контингенту учнів у них (-8,8 тис. осіб);
• дисбаланс між обсягами підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, з одного боку, та потребами економіки і суспільства, з іншого (Для прикладу: якщо у 1990/91 навчальному році кількість студентів вищих навчальних закладів (І-IV рівнів акредитації) була більшою за кількість учнів професійно-технічних навчальних закладів у 2,5 рази, то в 2016/2017 навчальному році - у 5,5 разів.);
• катастрофічна проблема доступності сільської молоді до вищої освіти внаслідок низької якості знань вступників із сільської місцевості (за даними експертів Аналітичного центру CEDOS, нинішнього року більшість випускників сільських шкіл (55%) взагалі не вступали до інститутів, університетів та академій. Частина з них не змогла подолати ЗНО, частина вступила до технікумів, коледжів та закладів професійно-технічної освіти, а решта взагалі не продовжила навчання.);
• суттєві диспропорції у державному фінансуванні вищої освіти за регіонами України, що спричинено впровадженням системи розподілу місць державного замовлення за принципом широкого конкурсу;
• поглиблення внутрішньої (міжрегіональної) міграції абітурієнтів (так, за даними фахівців Аналітичного центру CEDOS, лише 5 областей України можуть похвалитись позитивним «сальдо» міжрегіональної міграції. А в деяких регіонах частка тих, хто виїхав з області, в 20-30 разів кількісно переважає частку тих, хто приїхав навчатись до області. Найбільшими донорами абітурієнтів, які вступили на бюджет, стали Кіровоградська, Рівненська, Черкаська, Хмельницька та Житомирська області, з яких виїхало на навчання в інші регіони 60-70% випускників.);
• продовження тенденції щодо збільшення потоку студентів, які вступають до вищих навчальних закладів за кордоном;
• продовження вступу абітурієнтів до окремих фейкових вузів на фейкові спеціальності;
• проблема розширення експорту освітніх послуг, що економічно вигідно вищим навчальним закладам, особливо в умовах обмеженого фінансування (активну роботу з цього питання проводить ДП «Український державний центр міжнародної освіти», покликаний сприяти вступу іноземців на навчання в Україні. Так, останні 2 роки поспіль завдяки зусиллям цієї інституції працює спрощена процедура подання документів для вступу до вищих навчальних закладів в Україні, яка дозволяє подати заявку на навчання до будь-якого університету on-line без посередників. Однак стримуючим фактором для іноземців є те, що в Україні іноземні студенти не мають права на працевлаштування під час навчання).

8. Серед суттєвих недоліків і проблем цьогорічної вступної кампанії також можна відзначити наступні:

• відсутність поінформованості абітурієнтів про обсяги державного замовлення до початку вступної кампанії;
• нестабільність Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2017 році (двічі вносились зміни);
• запізніле затвердження Умов прийому на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;
• часті збої у роботі системи електронного вступу та обмеження функціональних можливостей роботи програмного забезпечення системи ЄДЕБО;
• недосконалість нормативно-правових актів щодо підтвердження вступниками права користування сільським коефіцієнтом;
• встановлення прохідного балу, зокрема на медичні спеціальності, без проведення системних вимірювань, а також у час, коли реєстрація на ЗНО уже завершилась.

9. Найбільш резонансною проблемою цьогорічної вступної кампанії стали часті збої та обмеження функціональних можливостей роботи програмного забезпечення системи ЄДЕБО, що поставило від загрозу успішність її проведення. Недоліки у функціонуванні ЄДЕБО спричинили низку проблем, пов’язаних зі створенням особистих електронних кабінетів вступників, неможливістю завантаження даних абітурієнтів, зокрема і конкурсного балу, переведення балу атестата у 200-бальну шкалу, тривалою бездіяльністю інформаційної системи «Конкурс», а відповідно – відсутністю відображення перебігу вступної кампанії тощо.

Така ситуація є надалі недопустимою і має бути врахована при організації вступної кампанії 2018 року.

10. Ще одним викликом стало запровадження сільського коефіцієнта.

У зв'язку з відсутністю досвіду його застосування мали місце випадки необґрунтованого масового присвоєння сільського коефіцієнту школам, які не є сільськими (наприклад, київський ліцей «Наукова зміна», Харківський університетський ліцей та інші). Відтак, це призвело до того, що напередодні визначення результатів широкого конкурсу приймальним комісіям довелося здійснити перевірку обґрунтованості надання сільського коефіцієнта. Саме через плутанину з ним Міністерство освіти і науки України на шість годин затримало публікацію списків вступників, які пройшли на бюджетні місця до вищих навчальних закладів.

11. Окрім того, Умовами прийому 2017 року вищим навчальним закладам надано право самостійного визначення конкурсних предметів ЗНО та їх вагових коефіцієнтів у конкурсному балі для вступників. Такий підхід трактується як розширення прав та автономії вищих навчальних закладів. Однак в умовах проведення широкого відкритого конкурсу в межах України це створює нерівні умови для різних навчальних закладів. Крім того, вільний вибір конкурсних предметів призводить до витіснення «складних» з числа конкурсних. Особливо це стосується фізики, хімії та математики.

Враховуючи результати сьогоднішнього обговорення, можна зауважити, що ідеологія вступної кампанії на 2018 рік має передбачати:

• підвищення якості та ефективності освіти в Україні;
• вдосконалення підходів до оцінювання результатів навчання та впровадження практики освітніх вимірювань;
• використання ЗНО як інструменту вимірювання, а не відсікання;
• встановлення балансу між вимогами ринку праці та вищою освітою, тісної співпраці з роботодавцями;
• отримання диплому як гарантії працевлаштування та кар’єрного росту;
• розроблення та впровадження нової моделі фінансування вищої освіти та розподілу державного замовлення з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та проблем регіонального розвитку.

Підводячи підсумок, хотів би зазначити, що Комітетом з питань науки і освіти спільно з Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією вищих технічних навчальних закладів України, Асоціацією працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта», Профспілкою працівників освіти і науки України, Асоціацією працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, Всеукраїнською асоціацією працівників професійно-технічної освіти напрацьовано рекомендації щодо удосконалення організації і проведення вступної кампанії та пропозиції до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2018 році.

Оригінал

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 04.10.2017