В. Бєлий: світ реформування освіт. Витоки непорозуміння

Суспільні очікування на зміни попадають у зону сильного взаємного суспільного непорозуміння

В. Бєлий: світ реформування освіт. Витоки непорозуміння

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Новітня українська історія є прикладом того як суспільні очікування на зміни заради покращення справ у тому чи іншому СУСПІЛЬНОМУ сегменті автоматично попадають у зону турбулентності сильного взаємного суспільного непорозуміння. Освіта не є виключенням з цього правила і одного пояснення про брак політичної волі є явно недостатнім. Більше того, саме зі стилю отриманої людьми освіти все й пояснюється. Розумний читач далі побачить ті дві освітні позиції, що й визначають суспільні погляди дорослих.

У контексті заявленої теми як дуже важливої для успіху справ лінії настроїв у суспільстві кращому розумінню витоків НЕПОРОЗУМІННЯ допоможе актуалізація уваги до наступних чинників буття, що зазвичай наш істеблішмент відсуває з поля зору пересічного люду та освітянської спільноти.

Якщо конспективно, то це:

  • по-перше, звичка до сприйняття навчання дітей як процесу, для якого достатньо єдиного у своїй сутності закладу – власне школи, яка функціонує з 1-го по випускний клас (мовляв, неважливо скільки років навчати, важливо як та чому навчати);
  • по-друге, звужений фокус уваги до успішних реформ за кордоном , за якого вона обмежується дослідженнями того сегменту тамтешніх освіт, який охоплює лише дітей до 16 років;
  • по-третє, перенесення висновків з досліджень, що виконувалися через призму вище зазначеного, на вітчизняний грунт всіх вікових категорій, включаючи старшокласників.

Так наша звичка до школи, що охоплює під одним дахом всі вікові категорії породжує головну основу непорозуміння. До речі, у більшості країн світу не тільки старша ланка, а й початкова школа відділені територіально та організаційно від основної школи.

Неупередженому освітянину та й пересічному громадянину зрозуміло, що від такого примітивного підходу на нас чекає нове розчарування попри приклади успішних реформацій в освіті у наших близьких та далеких сусідів.

Так, у поляків досвід курикулярної реформи змісту освіти (програмова основа – документ на 349 сторінок) чи у фінів перехід до компетентісно-орієнтованих форм здійснення навчально-виховного процесу були у своєму ядрі сфокусовані на початкову та основну школу в умовах існуючої профільної освіти старшокласників як окремої ланки загальної середньої освіти.

Ось витяг зі структури фінської освіти дітей різного віку:

  • дитячий садок (до шести років);
  • дошкільна підготовка (протягом частково шостого та сьомого року життя);
  • фундаментальна освіта (з сьомого до 16-ти років включно): 1 - 6 класи є початковою школою у нашому сприйнятті плюс 7 – 9 класи – основною;
  • далі окремі ТРИРІЧНІ (11 – 13 класи) професійні та академічні ліцеї з конкурсним набором за результатами навчання після 9-го класу . При цьому у лінійці класів є перестрибування через 10-й клас, тому що він передбачений державним бюджетом для тих бажаючих випускників 9-го, котрі не змогли по конкурсу потрапити до бажаного профільного ліцею і відчувають, що зможуть того досягти завдяки додатковому року підготовки за програмою 9-го класу і краще здати випускне/перевідне ЗНО.

Ви чи не всі мали можливість багато читати про фінське освітнє «чудо», але спробуйте комусь щось показати про фінський ліцей. Не зможете, не можу й я українською чи російською, але можна французькою, наприклад роботу французького педагога-дослідника Поля Робера. Закордонний дослідник апріорі не може не приділити уваги старшій ланці загальної середньої освіти. Натомість наш так до неї й не доходить, бо вона йому не природна.

Витоки нашого нового розчарування вже зараз проглядаються у ризику перенесення успішної закордонної чи нами трансформованої/модифікованої/розробленої моделі навчання учнів основної школи на наші 10 – 11(12) класи. Ніде у світі такого не має, бо специфіка старшої школи є докорінно/кардинально ІНШОЮ!

Ми ж звикли до закладу загальної середньої освіти як єдиного організму і схоже з рамок цієї звички не збираємося виходити, навіть, попри наявний вітчизняний успішний досвід формування профільних ліцеїв для старшокласників, що є продовженням закордонної практики. Не мова про «ліцей», що з 1-го по 11-й клас.

Більше того, світ без існування та розвитку своїх трирічних профільних ліцеїв для старшокласників, з конкурсним набором до них, втратив би той ефект, що отримує від інноваційних змін щодо своєї основної школи. Ці речі взаємно підштовхують одне одного до кращої роботи.

Звісно, що у світі за наявності розуміння та реальної практики такого подвійного фокусування системи (одне – для початкової та основної школи і друге – для старшої ланки) виглядає просто абсурдним питання: «А чи потрібен 12(13)- й рік навчання взагалі, якщо батьки теперішніх учнів вчилися не лише 11-ть, а й десять років і, мовляв, виросли розумними/багатими/красивими/тощо?»

Сумно, але у нас досі не так: 12-річний термін для загальної середньої освіти не сприймається потрібним. У нас 12-літка сприймається населенням як додатковий рік для їхньої дитини, котра разом зі своїми однокласниками вже й так «мучилася» під одним дахом 11-ть. Головна причина у тім, що практично не звучать та не робляться реальні кроки по формування справжньої профільної освіти старшокласників, яка як мінімум потребує трьох років. Звісно, її потрібність виникне, якщо у сегменті вищої та професійно-технічної освіти почне діяти тренд на очищення системи від шахрайської практики видачі псевдодипломів. Без останнього, «наміри» про освітні реформи будуть всього лише не більше ніж «а побалакать?»

Більше того, закордонні освітні (і не тільки) експерти не розуміють сутності та витоків наших як проблем, так і наших підходів до їх вирішення саме з цієї причини – вони ВСІ пройшли через конкурсний відбір до профільної старшої освітньої ланки, у них не було жодної практики списування та фальшування і як наслідок вони були і вмотивовані, і соціалізовані, і ціннісно-орієнтовані на порядки ПО-ІНШОМУ ніж ВСІ ті випускники нашої школи, котрі вийшли з під одного «даху».

Останнє апріорі тихенько, але сильно нівелює РІЗНОМАНІТТЯ, без котрого якісного суспільного життя у масових національних вимірах чекати – не дочекаєшся, чому вся історія пострадянського простору з його прокремлівською моделлю наскрізно-єднальної уніфікованої ШКОЛИ (звертаю увагу, не освіти, а ШКОЛИ) є підтвердженням.

Сумно, але наші законодавці попри заявку у законі «Про освіту» на побудову профільної освіти старшокласників мимохідь передбачили ще й «міну» для її підриву – можливість відкриття профільних класів у рамках навчальних комплексах, що поєднуватимуть основну та старшу ланки. Знову у нас будуть замість теперішніх «ліцеїв» з 1-го по 11-й клас та «спеціалізованих» шкіл суцільні і повсюдно поширені «комплекси». І сільська школа на маргінесах попри дотації з причин її мало комплектності.

А надія? Вона завжди є. Потім завжди є багато розмов у контексті надій, але сумно від того, що зазвичай мало конструктивних новоякісних за змістом справ.

Орігінал

Освіта.ua
15.07.2016

Популярні блоги
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Л. Гриневич: діти за кордоном мають подвійне навантаження Щоб уникнути подвійного навантаження, необхідно напрацювати механізм перезарахування результатів
О. Северенчук: для дітей важлива якість розкладу Не так важливе навантаження, як грамотний підхід до формування розкладу і робочого дня дитини
В. Співаковський: у батьків дуже змінилися пріоритети На перше місце вийшла безпека дитини, на друге – соціалізація, і лише на третє – знання
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Голосzнарода
Перша і основна проблема непорозуміння в освіті щодо реформування полягає в тому, що останні 20 років кожна посада в галузі освіти лише продавалась, тому установився настільки консервативний феодалізм в освіті, що реформувати її взагалі неможливо, бо вся система і кожен її гвинтик уперто хочуть залишити все як є, бо вони купили і проплатили такий стан справ. Якщо малі українці отримують освіту низької якості, то, шановні батьки, Вам треба знати, що це саме вчителі проплатили таку якість освіти та виховання для нових поколінь, а Ви в свою чергу платите ще й їм зарплатню із своїх податків.
так
Щодо відокремлення початкової та основної ланок.Справа в тім,що мікрорайони,які будувалися під час радянської доби,були спроектовані таким чином,що школи територіально знаходилися на відстані,зручній для того,аби діти не долали великих відстаней.Через те школи об*єднували всі вікові категорії дітей.Сьогодні у нас великий бардак,який випливає з того,що школи стали приймати до себе першачків лише З Р У Ч Н И Х для навчання.Якщо ліквідувати це неподобство,то територіально(не в новобудовах Києва та інших ВЕЛИКИХ промислових центрах)будівлі будуть розташовані в центрах мікрорайонів.Це означає,що відділяти молодшу школу від основної просто немає як,щоб не створювати великі незручності в першу чергу для малюків,яких не будутьВОДИТИна заняття няні та гувернантки.А от старші діти здатні долати й більшу відстань самостійно,то їх є сенс і об*єднати за рівнем розвитку й потреби.
Владимир Белый
Для так: До побудови, а не просто відокремлення, мережі з окремими початковими та основною школою заради врахування їх вікових особливостей і природних потреб нам ще, ой як, далеко. Просто за радянської доби її ідеологія апріорі не могла допустити відокремлення, навіть, старшої ланки. Триматися цього й надалі - це точно не від здорового глузду, який би бажав дружити не лише з історичним майбутнім. а й з тієї сучасністю, що хочемо- не хочемо, а вже маємо. І вона зовсім не гірша за радянське минуле. Було б В Україні вже давно значно краще, якби Кремль не лишався ще таким сильним в історичному сенсі злодієм як є поки. Зрозуміло, що історична перспектива точно не у тих систем, де закривають очі на списування та інші неподобства для порядної душі.
так
Для Владимир Белый: Молодша і середня ланки школи чудово співпрацювали разом в плані виховання та пошуків дітей,які мали хист до роботи з молодшими.Така собі початкова професійна орієнтація.Але,я так розумію,мало хто це не те,щоби бачив, а ще й пропустив через себе.Вваvаю,що не ідеологія тому причиною,а елементарна зручність.не варто й забувати,що саме радянські ідеологи освіти прийшли до думки щодо того,аби не всіх баvаючих учнів брати до 9 класу.Ймовірно звернули увагу на досвід інших країн,які влаштовували іспити для власних дітей.Не варто й забувати про те,що за радянської доби знання учнів моніторили щороку,розпочинаючі від 5 класу.З якою метою ймовірно хтось і знає,але вплив цього моніторингу був доволі великим.Хоча,наскільки мені відомо,в Россіі подібної перевірки знань(шукаю аналоги слів українською) не відбувалося.Тобто є варіант припустити,що були люди,які трохи думали про самостійне майбутнє.
так
Для Владимир Белый: Певно що історична сутність сьогодні трішечки краща за радянське минуле до 1952 року,після якого країна почала розвиватися у бік цивілізаційного напрямку,до якого й дійшла,коли умови буття колгоспників почали ставати зручнішими.Але рух міграціі з причин колгоспного рабства не припинився.Сьогодні ми спостерігаємо рух міграції з причин рабства,котрі влаштували наші чиновники від... І не варто думати,що то Кремль винен у проблемах народу України,оскільки"якщо в родині проблеми,то не варто винити в них сусіда"(я).Щодо історичної перспективи-у нас її немає((,оскільки наші освітяни масово вчать дітлахів викручуватись,брехати,красти,махлювати... І саме це буде тормозом розвитку країни.А вчать,бо самі бояться чиновників зверху,батьків,які проплачують "благодійні внески",суспільної думки... І щось мені так думається,що йдемо ми у напрямку до Індії з її школами під мостом. ОТ лишень узаконити "благодійність",дозволити вчитися "без зубріння", не виставляти оцінок...
Коментувати
так
Списування та фальшування в нашій країні йде від страху ВЧИТЕЛЯ за те,що виставлена ним оцінка не відповідає дійсності.Діти не мають потреби вчитися,а батьки мають потребу хизуватися високими балами дітей.Вчитель має задовольняти потреби батьків,оскільки батьки дофінансувують зарплати вчителів.І водночас вчителі мають якимось попитом тримати дітей в класах.От і викручуються самі й вчать викручуватись дітей,дозволяючи користуватися чим завгодно,аби зробили.
Anna
Для так: у нас в школе родители платят за школу и из этих денег доплачивают учителям, но тем нименее учителя по профильным предметам (физика, маттематика, информатика) и по укр мове спокойно ставят те оценки которые считают нужными. 2 балла тема в 11 классе - у нас это норма. Зато все выпускники в этом году ЗНО сдали лучше или также как их годовая оценка.
так
АннИчка,не варто розповідати про власну школу,в якій,я вважаю,толкові адміни,які й створили умови,що дозволяють вчителям не боятися того,що їх будуть грузити по повній за низькі бали учнів.Зазвичай в країні то не є так,і результати меНдалістів,що НЕ підтвердили власні "досягнення" тому пряме підтвердження.Ви постійно відаєте світу про Вашу школуі Ваш клас,що є показником того,що Ви,як і багато інших українців,далі власного життя(вже прожитого) бачити не здатна.Тобто із опєри"що бачу,про те співаю".Пояснюватиелементарні речі випускниці-марна справа.Порада Вам-читайте більше.Можливо прорве.Хоча... глибокі сумніви мене огОртають.І сумніви ці життям навколишнім підтверджуються.А,знаєте,не парьтеся. Виконуйте все за планом,який собі намітила-заробляйте гроші і рухайтесь у напрямку збагачення.
Коментувати
так
Щодо процесу.Профільна освіта то є вихід. Але ми не Фінляндія і ще довго не будемо мати такі,як у них, умови.Ми вступаємо у такий період розвитку країни,коли багато родин потребуватимуть допомоги дітей.Розумних і знаючих.Для таких дітей потрібно П Е Р Е Д Б А Ч И Т И варіант зміни траекторії руху їх доль.
так
Зауваення щодо тексту.Оскільки ми в Україні, то мене зацікавило."Істеблішмент" це Щ О? Певно залізти до гугла не питання.Але якщо ми спілкуємось українською,то хотілося б відразу сприймати текст мовою нашої країни."Досвід курикулярної реформи"-якщо курикулум прийняти як "програма","план дій","напрямок руху освітнього процесу",то сприймається такий текст відразу. Ну а відправлення сільскої школи у глибоку периферію значно зручніше, щоби не шукати у гуглі.Тим паче що периферія не є чимось образливим.То звичайна,далека від центру,територія.Але хто сказав,що сільська школа не є школою центру?масова свіомість?Чи штучно створені перепони для навчання дітей села?---Ну і "стейкхолдерів освіти". Ці речі напрягають при читанні тексту, оскільки дають розуміння того,що в українській мові немає аналогів даних понять,що викликає потребу спілкуватися іншою мовою.
bela
А то профклассы в школах превратятся в филиал ПТУ какого-то.. Мол, вас, простых, в рабочие готовят. Ну пусть в рабочие, а может, завтра рабочий своё предприятие откроет? Мало, что ли, сейчас цехов, сервисов, ресторанчиков? Нельзя воспринимать проф образование как низшую ступень чего-то высшего. Но пока жив совок, так оно будет. В общем, рано ещё такие классы открывать ((
bela
Не, ну вы сравнили Украину и Финляндию... Основа финской экономики - малый бизнес, то есть, с высшим образ или с профессией я буду самозятым членом общества. У нас же психология сАвецкая, в училище идут простые, в институт - толковые, не ходить на работу стыдно, зачем жить, если не работать и так далее... Идея ваша неплохая, так оно и будет, только не сейчас. Лет через десять, может... Должен отмереть весь совок в сознании, и в учительском тоже. Когда переход из одного класса к другому /колхозник, инжеер, военный/ происходил ТОЛЬКО посредством высшего образования.
Вчитель математики
Пане Володимире! А Вам не здається, що Ваші сентенції вже всім надоїли? Після встановлення Вами порогового балу з математики на рівні 9 балів, Вам сидіти б тихо, як мишка, а не повчати всіх своїми філософствуваннями! Моїм одноліткам цілком вистачило 10 років навчання в школі, щоб отримати базу для успішного навчання у вузах, куди і близько не брали недоучок з 14,5% знань. І не треба зневажливо ставитися до сільських шкіл, бо з власного досвіду знаю, що їх учні на Всеукраїнських олімпіадах часто виступають успішніше, ніж учні Херсонського фізико-технічного ліцею. То, можливо, Вам було б доцільніше більше часу приділити на роботу з ними, а не ледь не щодня світитися на освітніх сайтах.
Владимир Белый
Для Вчитель математики: І чого б це я читав те/того, що мені не подобається? До речі, багатьом моїм колегам до смаку той життєвий підхід, за якого людина намагається робити більше ніж від неї вимагають її формальні обов"язки. Знаю, на скільки для багатьох старшокласників та їхніх батьків справжня ліцейська освіта є бажаною. Чітко скажемо, що ліцей дозволить поєднати, з одного боку, розширення сегменту поглибленого вивчення до чотирьох - п"яти предметів на кожного та одночасно, з іншого, зняти перевантаження від надмірної кількості предметів обсягом в одну-дві години на тиждень (залишається 4-5 предметів загальноосвітніх) і ВСЕ - батьки та учні-старшокласники будуть двома руками "ЗА". Хто ж проти? А всього лише керівники багатьох теперішніх ЯКБИ ліцеїв, що з 1-го по 11-й клас та ЯКБИ спеціалізованих шкіл. Ситуація опиняється точно у площині демократичного рішення проблеми - вибір має бути за більшістю стейкхолдерів освіти, а не її "продавчинь".
Коментувати