О. Молчановський: діагноз держзамовлення у вищій освіті

90% видатків держзамовлення йде на зарплату викладачів та стипендію студентів

О. Молчановський: діагноз держзамовлення у вищій освіті

Автор: Олексій Молчановський, старший викладач Українського католицького університету.

В поточній системі держзамовлення основним фактором, на яке все зав'язано, стала кількість студентів та викладачів в університетах. Оплата праці викладача напряму залежить від кількості студентів на кафедрі.

90% витрат на вищу освіту йде на оплату праці та стипендії. Система оптимізує один показник - кількість студентів та викладачів - і тому з огляду системи все працює добре. Але не з огляду суспільства. -- це був мій вступ.

Описане нижче ґрунтується на прочитаній мною статті “КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ ВНЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ”. Тут я навів лише деякі цитати, щоб привернути увагу до самої статті.

По-перше, хочу подякувати Єгор Стадний за розлогу статтю про проблеми з держзамовленням для українських університетів.

По-друге, радий, що в мене випало трохи часу її прочитати. Я думав, що зроблю пост після того, як прочитаю її всю, але вона настільки насичена фактами та важливими думками, що пост вийшов би завеликий.

Тому я дуже раджу, якщо ви причетні до вищої освіти (а по факту, ми майже всі причетні до цього - вчимося, викладаємо, працюємо з випускниками), прочитати її.

Стаття складається з двох частин: діагнозу та рецепту лікування. Діагноз мені дуже сподобався, рецепт я ще не читав.

Наразі наведу кілька фактів, які дають зрозуміти, на мій погляд, глибину проблеми. А потім висновки, які робить Єгор, чому державне замовлення у своєму поточному вигляді є поганим.

  • 90% видатків держзамовлення йде на зарплату викладачів та стипендію студентів; тому інвестиції у розвиток ВНЗ можуть робити тільки за рахунок скорочення викладачів або збільшення контрактних студентів.
  • Більше бюджетних грошей виділяється на інженерні спеціальності, але вступники більше обирають суспільні науки. Тому торік на інженерні спеціальності був недобір більше 3 тис. студентів.
  • На початку 2013 року Мінекономрозвитку казало, що нам у 2015 році треба 151 241 нових працівників. Вже в кінці 2014 року ця оцінка була зменшена до 54 100, але держзамовлення на 2015 рік встановили все-одно у 2,5 більшим: 139 511.
  • Розрахунки держзамовлення геть непрозорі.
  • Також на даний момент Мінекономіки розформувало підрозділ, що відповідав за розрахунок середньострокового прогнозу потреб ринку праці, який треба використовувати під час визначення обсягів державного замовлення.
  • Вартість навчання одного студента в різних державних ВНЗ відрізняється. Причому є повні абсурди: Наприклад, у 2014 році підготовка одного студента на різних програмах у ВНЗ, які підпорядковані Мінкультури, здебільшого коштувала 32-63 тис. грн. на рік, водночас у медичних ВНЗ — 22 тис. грн. на рік. [дуже хорошо - підготувати кваліфікованого лікаря в нас коштує втричі дешевше, аніж працівника культури - це взагалі хто такий?]

І там багато що є ще. А тепер трохи висновків для різних категорій (стисло):

Студенти

Обсяги державного замовлення для деяких галузей освіти (передусім це актуально для професійно-орієнтованих програм) не спираються на потреби ринку праці та роботодавців. Як наслідок, після завершення навчання студентам складно влаштуватися на роботу за фахом.

З моменту вступу втрачається зв’язок між успішністю навчання та його безоплатністю. Мотиваційним чинником могла би бути академічна стипендія, проте вимоги для її отримання не надто високі, а її розмір досить малий. Також вона недоступна студентам, які навчаються на контракті, хоча мала б мотивувати до видатних навчальних досягнень усіх студентів.

Викладачі

Однією з найбільш відчутних проблем системи державного замовлення для викладачів є неможливість адекватно оцінювати знання студентів, які не опанували навчальний матеріал. Надмірна залежність фінансування від кількості студентів та неврахування показників якості освітньої діяльності демотивують викладачів.

Керівництво університетів

Багато ВНЗ не зацікавлені демонструвати справжні дані про стан освітніх програм та іншу важливу інформацію, яка могла би впливати на розподіл бюджетних коштів.

Надмірна залежність обсягів фінансування від кількості студентів призводить до погіршення якості вищої освіти, адже університети не зацікавлені у відрахуванні неуспішних студентів. Формалізований контроль за виконанням державного замовлення ніяк не стимулює ВНЗ йти назустріч потребам суспільства, регіональним чи державним пріоритетам економіки. Під час формування пропозицій щодо обсягів державного замовлення ВНЗ здебільшого відштовхуються лише від своїх кадрових потреб.

Роботодавці

У багатьох випадках між роботодавцями та університетами склалися стосунки взаємної недовіри. По-перше, немає довіри до системи оцінювання знань у ВНЗ. По-друге, активні організації роботодавців критикують надмірну залежність пропозицій ВНЗ щодо кількості місць державного замовлення від їхніх внутрішніх потреб, а не від потреб ринку праці чи розвитку науки та інновацій. По-третє, в Україні досить мало досвіду ефективної, інституційно закріпленої співпраці між ВНЗ та роботодавцями у визначенні змісту освітніх програм, підсумковій атестації випускників, а також у забезпеченні належної практичної підготовки.

Водночас деякі роботодавці навчилися вдало використовувати недоліки системи вищої освіти загалом і державного замовлення зокрема... бізнес часто наймає студентів, які вже здобули необхідну фундаментальну підготовку, але ще навчаються, надає їм потрібну професійну освіту, фактично у середній перспективі заощаджуючи на оплаті праці.

Уряд

Чинна система збору даних не дає змоги прогнозувати потреби ринку праці хоча б у середньостроковій перспективі. Зокрема, Міністерство економіки зазначає такі перешкоди:

  • немає даних про потребу підприємств у робочій силі по всьому ринку праці;
  • звітні дані Держстату про зайнятих за професіями недостатньо репрезентативні;
  • неможливо отримати максимально достовірну інформацію від центральних та місцевих органів виконавчої влади, не допускаючи її викривлення.

І так далі.... Пішов читати рекомендації по змінах. Сподіваюсь, там так само буде цікаво.

Оригінал

Освіта.ua
18.05.2016

Популярні блоги
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
В. Громовий: як врятувати освіту від остаточного розвалу Як викликати шалену ненависть, але врятувати шкільну освіту від остаточного розвалу
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Капаліка
На додаток добавлю - на сайті МОН з’явився проект наказу про затвердження профільних спеціальностей ВНЗ, який викликає купу негативу. Проект з’явився тихо і без повідомлень, термін прийому пропозицій - аж до 26.05. Першими у переліку йдуть класичні університети, для яких не передбачені ІТ-підготовка та будь-яка інженерія. Трактування медичної підготовки взагалі цікаве (профільність закладів інших відомств на якій підставі визначається? де підготовка більш якісна? і які підстави для такого розподілу?). По іншим профілям вишів також багато цікавого. Наприклад, у нашому регіоні декілька галузей знань взагалі залишаються без держзамовлення. Цікаво це державна політика, чи банальна некомпетентність при укладанні проекту документу? Якщо друге, то бодай якесь попереднє узгодження проекту робилось перед його оприлюдненням?
Владимир Белый
При цьому жоден ректор, проректор чи посадовець МОН не залишить тут професійного коментаря, що є прямим індикатором стану системи вищої освіти - продовжуватиме деградувати. У наслідок не зможе школа привчити учнів вчитися по-справжньому без надії на списування, бо ті знають, що у ВНЗ таке (списування та плагіат) взагалі є основою їх існування.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!