Володимир Бєлий: профанація та імітація у системі освіти

Чому в нашій країні не робляться дієві кроки для подолання явної проблеми псевдоосвіти?

Володимир Бєлий: профанація та імітація у системі освіти

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Чому такі речі як профанація, імітація та симуляція є так поширеним явищем у сучасному українському соціумі?

Тому, що методи імітації та симуляції якби успішно завжди спрацьовують у середовищі профанів.

З останніми у нас не має дефіциту. Головною причиною цього є низький рівень освіченості, що влада досі прикриває високою кількістю документів про освіту. При цьому їх у нас мають ті, хто за кордоном ніколи і ні за що не отримав би, бо у більшості зазвичай воно так, що начебто вчився, а сліду у вигляді дієвого знання не залишається.

Чому не робляться дієві кроки для подолання явної проблеми псевдоосвіти?

Причин багато і всі вони від відсутності нетерпимості до непорядності у справах всіх рівнів. Від президентського до вулично-дворового. Від взаємин між людьми до взаємин з природним середовищем.

Чи є підстави сподіватися швидких змін на краще?

І так , і ні!

Візьмемо просту річ – проектні задуми по створенню ліцейського сегменту у системі загальної середньої освіти. Для чого цей сегмент? У першу чергу для зміни ЗМІСТУ освіти, щоб перейти від радянського (пострадянський – це практично теж саме) до сучасного, тобто ПРОФІЛЬНО-КОМПЕТЕНТІСНОГО.

Останнє означає просту річ – кожен ліцеїст (16 – 18 років у 10 – 12 класах) вивчає за програмами ПОГЛИБЛЕНОГО вивчення цілий КОМПЛЕКС споріднених дисциплін (гуманітарних чи наукоємних з підсистемним розподілом на мехматпрофіль, природничий, технічний, або спортивного, мистецького та військового спрямування чи як окрема лінія технологічно-сервісного професійного спрямування).

Це є кардинально-принциповою відмінністю від теперішньої практики поділу закладів на звичайні та спеціалізовані школи, що «підсилюють» один з предметів і чи не з першого класу. У цьому ж ряді й ті школи радянської моделі з 1-го класу, що змінили свою назву на «ліцей» чи «гімназія».

Така зміна структури освіти старшокласників вимагає цілого комплексу дійсно нового структурного, змістовного, кадрового та організаційного базису, а також нового порядку оцінювання поточних, та підсумкових результатів навчальної діяльності. Все це зробити хоча й можливо (сотні країн світу давно з таким живуть і успішно розвиваються), але ж, звісно, не так просто.

Тому суспільні очікування швидких змін у форматі «ТАК» відразу ж отримають окрім звичного прямолінійного «залізобетонного» спротиву ще й версію (у законі «Про освіту» у тому числі) гібридного підходу. При цьому лише меншість зможе розгледіти від початку його справжню форматну сутність «НІ» реальним змінам ЗМІСТУ освіти.

Більшість педагогів будуть ратувати за «ліцеї», які б мали право набирати на навчання з 7-го чи, навіть, шостого класу. Казатимуть, що вони всією душею дбатимуть про те, щоб схильні до науки діти не втрачалися для неї у «звичайній» школі, або запевнятимуть, що відтак спасуть дітей від ризику впасти у лінощі у «звичайному» шкільному середовищі і т.д. і т.п. При цьому ви не почуєте жодного аргументу, який би був пов'язаний з самими педагогами – святий альтруїзм і тільки. Насправді має місце прикритий егоїзм – педагогічні колективи просто хочуть працювати виключно з тими учнями, котрі є носіями добре розвиненого інтелекту абстрактного типу мислення і їм байдуже до всіх інших площин природно-індивідуальних та вікових особливостей юної особи.

Для розвитку системи у напрямку «ТАК» щодо осучаснення ЗМІСТУ освіти є вкрай потрібною політична воля менеджерів вищого державного рівня, їхня впевненість та настирність у доведені справи до логічного завершення. А з цим у нас досі були лише проблеми і жодного по-справжньому сучасного національного лідера. Натомість для виходу на лінію фактичного «НІ» згодиться звичний у нас навик до постійних компромісів з так званою «громадськістю», котру зазвичай презентує агресивно-активна «сіра посередність» (трієчники, котрі більш успішні у житті ніж відмінники).

Чи ж усвідомимо, що саме «трієчники» весь час формують нам таке життя, у якому проблем виживання розгрібати – не розгребти. У той час коли світові освітні лідери мають можливість працювати в радість над проблемами розвитку.

Оригінал

Освіта.ua
20.04.2016

Популярні блоги
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
В. Громовий: як врятувати освіту від остаточного розвалу Як викликати шалену ненависть, але врятувати шкільну освіту від остаточного розвалу
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
интересная тема об уровне зарплат учителей
сюда же - сертификация по принципу ЗНО.Нечестно людей,которые работают в 5-6 классах отправлять на сдачу ЗНО по программе всего курса школьной программы,поскольку люди просто НЕ пользуются материалом.А то,чем человек НЕ пользуется,просто забывается.А потренироваться СЕГОДНЯ перез прохождением сертификации людям некогда.ДЕнег школа НЕ даёт заработаь,поэтому люди ЗАРАБАТЫВАЮТ НА СТОРОНЕ.Ну а о методике и "педагогике" вспоминать не следует вообще,поскольку...-----И оплата труда.Работать в старшей школе намногоЛЕГЧЕ и СПОКОЙНЕЕ,особенно с мотивированными детьми,нежели НАУЧИТЬ несмышлёнышей читать-писать.И ЗНАНИЙ,реальных знаний у учителя НАЧАЛЬНОЙ школы должно быть значительно БОЛЬШЕ,нежели у учителя старшей школы,поскольку влияние КАЖДОГО сказанного слова,каждого жеста,мимики на малышей... более сильное,нежели влияние уже обычной информационной составляющей при общении с юношами-девушками.Но принять подобное способен лишь тот,ко прошёл через ВСЁ(а значит-ооочень небольшое кол-во людей)
Оксана
Не можу втриматись ще про одну освітню імітацію чи симуляцію. Індивідуальний підхід та диференційоване навчання при кількості учнів - 35, а вимога батьків до класного керівника (цитую):" намагайтеся надавати відповіді на всі його запитання". Після цього хочеться працювати в нашій школі?! Чи слухати від чергового міністра про чергові реформи?
Olga Kotenko
У системі освіти вже існують заклади технологічно сервісного спрямування, колледжі. На відміну від спеціалізованих шкіл та особливо закладів нового типу, у коледжах навчаються переважно середні за здібностями студенти. Навчити розумного за батьківські кошти простіше. ніж середнього з незаможної родини. Коледжі вже існують і мають великий досвід і базу для того, щоб дати знання і навички в межах технологічно сервісного практичного спрямування. Нажаль учнів погано навчених у базовій школі у нас більше ніж великих розумників з визначними талантами. Коли всі реформи переважно оріентовані на надзвичайно талановитих дітей , батьки прагнуть дати кращу освіту своїй дитині
Владимир Белый
Для Olga Kotenko: Так біди основної школи ще й від того, що там працюють вчителі, яким доводиться миттєво перемикатися то на старшу, то на основну і до врахування особливостей справа зазвичай не доходить. А вони (відмінності) є принциповими і визначальними. Тому у світі ці ланки освіти завжди є окремими.Повністю. У тому числі й за рівнем зарплати вчителів.
Именно
Для Olga Kotenko: колледжи(в смысле-техникумы) при РАЗУМНОМ подходе,должны бы остаться как УЖЕ зарекомендававшая себя система в системе.НЕЛЬЗЯ уничтожать созданное лишь потому что ТАМ такого нет.У них нет, у нас будет.Будет ли?Всё зависит от рациональности мышления...кого?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!