Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Революція в Росії та виникнення радянської держави і права
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Революція в Росії та виникнення радянської держави і права

Буржуазно-демократична революція в Росії. Соціалістична революція. Перші декрети Радянської Влади. Політика військового комунізму. Нова економічна політика. Утворення СРСР. Конституція СРСР. Сталінський терор. Державний устрій СРСР

1. Буржуазно-демократична революція в Росії.

Визначальний вплив на суспільний і державний розвиток Росії зробила революція. Загальний російський страйк (жовтень 1905 року) змусив царизм видати Маніфест, у якому проголошувались різноманітні Свободи. Недоторканість особи, свобода слова, совісті, зборів і спілок. Ще раніше видано Маніфест (1 січня 1905 р.) про скликання Державної Думи, що не змінювало самодержавної суті влади царя. Вибори членів першої Думи проводились за досить складною виборчою системою, а тому значна кількість дорослого населення Росії була усунена від участі в виборах. Дума займалась підготовкою законопроектів і розглядала державні доходи і витрати. В цілому Дума була законодавчим органом при царі. Маніфестом від 20 лютого 1906 року створювалась Державна Рада, яка складалась з представників духовенства, дворянства, торговців, промисловців і науковців. Законопроект прийнятий Державною Думою і Державною Радою  набував сили закону, якщо його підписував Імператор. Хоча царський Указ від 23 квітня 1906 року підкреслював, що імператорові належала верховна влада, можна сказати, що в Росії сформувалась конституційна монархія.

У роки першої світової війни загострились соціально-економічні і політичні протиріччя, що існували в Росії. Нестабільність була властива і державному апарату. За роки війни відбулись зміни чотирьох  голів Ради Міністрів, 6-х міністрів внутрішніх справ, 4-х військових міністрів і 3-х міністрів закордонних справ. СД партія більшовиків виступила з лозунгами поразки у війні і перетворення імперіалістичної війни у громадянську.

На початок 1917 року страйки охопили біля 676 тис. Робітників.  25 лютого страйк став політичним в Петрограді, Москві та ін. Містах. Страйками керували Ради робітничих  і солдатських депутатів. 28 лютого царський уряд було повалено. У Державній Думі було створено Тимчасовий комітет, який на переговорах 2 березня з виконкомом Петроградської Ради робітничих і селянських депутатів досяг угоди про створення Тимчасового уряду до скликання Установчих зборів, які мали визначити форму правління Росії.

Рішення про Установчі збори було компромісом між Державною Думою і Радами, оскільки жодна із стронін не могла претендувати на те, щоб стати владою в Росії, після відречення царя Миколи ІІ. У програмі Тимчасового уряду проголошувалось про негайну підготовку до проведення річного прямого і таємного голосування до Установчих зборів, які мали встановити форму правління і приймати Конституцію. Були продекларовані свобода слова, друку, мітингів, недоторканість особи і таке інше. Проведено політичну амністію. З тюрем вийшли 24 тис. Членів РСДРП (б), проголошено 8 годинний робочий день. Росія за словами Леніна стала найдемократичнішою країною в світі.

Коли з Швейцарії до Петрограда прибув Ленін (на обіцянку, що Росія вийде з війни). 3 квітня проголосив тактичні лозунги партії: «ніякої підтримки Тимчасовому уряду», «вся влада Радам!», «припинити імперіалістичну війну». Партія більшовиків переслідувала за мету захопити через Ради владу в свої руки.

На початку травня було створено коаліційний Тимчасовий уряд - до якого ввійшли представники не тільки буржуазних партій, але й члени РСДРП(б).

У червні 1917 року відбувся перший з'їзд Рад, на якому з 1090 членів було тільки 105 більшовиків. Зїзд надав підтримку Тимчасовому уряду і відкинув пропозицію про вихід Росії з війни. Було створено виконавчий комітет Рад, куди більшовики не ввійшли. Тому вже 3 липня партія більшовиків на VІ з'їзді РСДРП(б) вирішили розпочати підготовку до збройного повстання. Її керівництво формально пішло у підпілля. Тимчасовий уряд проявляв пасивність і нерішучість у боротьбі з контрреволюційною діяльністю більшовиків. У той же час він організував розгром контрреволюційного заколоту Корнілова, який прагнув навести порядок у країні. В 1967 році Керенський, доючи інтерв'ю газеті Таймс, признав, що розгром Корнілова був найбільшою помилкою Тимчасового уряду. У той час партія більшовиків готувалась до збройного повстання.

2. Соціалістична революція

Формальним приводом для проведення повстання був той факт, що Тимчасовий уряд не проводить виборів до Установчих зборів, хоча вибори були призначені на 28.ХІ. Керівництво партії більшовиків вирішило захопити ваду в день відкриття роботи ІІ з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, а тому пропонувало включити в порядок денний роботи зїзду Рад питання про мир, землю, владу, і робітничий контроль. 25 жовтня партія більшовиків здійснила військовий переворот, взявши владу до своїх рук в Петрограді Другий з'їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир, землю, Декларацію прав народів Росії. Було обрано новий Центральний комітет (виконавчий) та створено уряд - Раду народних комісарів, на чолі з Леніним. Цей уряд теж називався Тимчасовим, оскільки він мав функціонувати до скликання Установчих зборів, вибори яких були призначені на 12 листопада.

Вибори до Установчих зборів показали, що партія більшовиків не користувалась підтримкою більшості населення Росії, вона одержала свього 25% голосів виборців, а на Україні - 10%.

Після проведення виборів до Установчих зборів Раднарком доручив Сталіну і Петровському взяти до своїх рук Комісію з Установчих зборів з метою заволодіти усіма документами для орієнтування в обстановці. Сталін заарештував членів виборчого комітету і заволодів документами. Дізнавшись про результати виборів, раднарком прийняв декрет про арешти депутатів, обраних від партій конституційних демократів, сподіваючись, що депутати-есери, що становили більшість в Установчих зборах не б4удуть протестувати проти арешту депутатів буржуазної партії. В кінці було вирішено розігнати Установчі збори. Але проти виступило бюро фракції більшовицьких депутатів Установчих зборів. За пропозицією Леніна їх було введено до виконавчого комітету - і так інцидент було вичерпано.

Установчим зборам було запропоновано затвердити всі декрети Радянської влади, узаконити РНК на чолі з ЛДеніним і на цьому завершити свою роботу. Установчі збори виконали всі вимоги більшовиків, але декретом ВЦВК вони були розігнані. Демонстрантів, що вийшли на підтримку Установчих зборів було розстріляно і розігнано (7 січня 1918 року).

3. Перші декрети Радянської Влади

25.Х.1917 року партія більшовиків здійснила і взяла владу в свої руки. Другий з'їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир і землю, Декларацію народів Росії. У Декреті про мир пропонувалось розпочати переговори про укладення справедливого миру. Проте деякі положення Декрету носили чисто пропагандистський характер, переслідуючи за мету здійснити революції у воюючих країнах . 2.12. перемир'я з Німеччиною, в березні 1918 р. - Брестський мир.

Програма партії більшовиків стосовно землі передбачала її націоналізацію, але, розуміючи, що націоналізація землі не знайде підтримки на зїзді, було запропоновано відмінити право приватної власності на землю, надати право користування тим, хто її виробляє, заборонити найману працю. Декрет був антикапіталістичним і повертав Росію до зрівняльного землекористування.

Декретом про суд №1 24 листопада 1917 р. всі судові установи, а також мирові судді, що функціонували в Росії, були знищені. Для боротьби з контрреволюцією, з мародерством, грабежами, крадіжками, саботажем створювались Революційні Трибунали. Для проведення попереднього розслідування створювались особливі слідчі комісії.

Було створено міліцію (постановою РНК від 29 жовтня).

Спочатку на добровільних засадах будувалась Червона Армія, але оскільки добровольців було замало, перейшли до обов'язкової військової повинності.

4. Політика військового комунізму. Нова економічна політика

Декретами РНК було проведено суспільну націоналізацію промислових підприємств. Для управління економікою було створено Вищу Раду народного господарства, яка зосередила свою увагу на підготовці промисловості країни для забезпечення всім необхідним Збройних Сил. Готуючись до розв'язання громадянської війни всередині країни і прагнучи поширити соціалістичну революцію на інші країни, партія більшовиків почала проводити так звану політику військового комунізму. Військовий комунізм характеризується встановленням права державної власності не лише на великі, а й на малі і середні підприємства. Було встановлено  державну монополію на торгівлю хлібом, введено продрозверстку, організовано загальну трудову повинінсть. Продукція промисловості і радгоспів надходила державі і без будь-якої оплати. Хліб у селян забирали також без винагороди. Робітники і службовці одержували мінімум продуктів харчування і предмети першої необхідності по карточках безкоштовно. "Нетрудові елементи" карточок не одержували. Була відмінена плата за продукти харчування, предмети широкого вжитку, паливо, фураж, медикаменти, житло, воду, газ... Було запроваджено загальну трудову повинність. Постановою РНК від 5.09.1918 р. вводився червоний терор. Шляхом терору велася боротьба не тільки з контрреволюцією, але і з "спекуляцією" і злочинністю. Створювались спеціальні "заградотряди", які на місці розстрілювали "мішочників", що порушували державну монополію на торгівлю хлібом. Для ізоляції "класових ворогів" з постановою РНК створювались концтабори (отже, першість у їх створенні належала не фашистам, а комуністам). За конституцією РСФСР 1918 р. вищим органом влади був з'їзд Рад, а у період між з'їздами - ВЦВК. Загальне управління країною здійсн. За конституцією РНК. Центральними галузевими органами управління були народні комісаріати.

За роки громадянської війни економіка Росії була розорена. Об'єм промислової продукції становив 3% об'єму 1913 р. Кількість робітників з 2440 тис. роб. У 1913 р. зменшилась до 1270 тис. роб. У 1920. Різко скоротилось виробництво хліба.

Невдоволення політикою військового комунізму проявилось під час Кронштадського повстання (1921). Повстання селян відбувалось в різних районах Росії. Все змусило більшовиків перейти до проведення так званої НЕП. Декретом ВЦВК від 21 березня 1921 р. продрозверстка була замінена продподатком. Після виконання натурального податку селяни одержали право (Декрет РНК 21.05.1921 р.) обмінювати, продавати надлишки продукції, тобто ліквідовувалась державна монополія та торгівлю хлібом. Крім того, була проведена деціоналізація дрібних підприємств, дозволено здавати в оренду підприємства. Ці заходи оживили життя Росії.

5. Утворення СРСР

Х з'їзд партії (березень 1921 р.) обговорив доповідь Сталіна з національного питання. В ній наголошувалось на невідкладності заходів, спрямованих на подолання соціально-економічної і культурної нерівності народів. А він виступив за адміністративний переділ Росії.  Ця настанова призвела до серйозних ускладнень в ряді районів, зокрема на Закавказзі.

В березні 1922 р. представники вищих органів влади Азербайджану, Вірменії і Грузії затвердили договір про створення федеративного Союзу Радянських Соціалістичних республік, який у грудні 1922 року перетворився в Закавказьку соціалістичну республіку (ЗСФСР).

В радянських республіках у 1922 р. були скликані з'їзди Рад. Вони прийняли рішення про утворення СРСР. 30 грудня 1922 року відбувся І з'їзд Рад СРСР. Він затвердив конст. Документи: Декларацію Договір Російської, Української, білоруської, закавказької республік про утворення СРСР. Було створено першу радянську Конституцію, яка була затверджена на ІІ всесоюзному з'їзді Рад у січні 1924 р. Конституція проголосила, що СРСР є "добровільним об'єднанням рівноправних народів, що за кожною республікою забезпечене право вільного виходу з Союзу.

В 1925 р. на ІІІ зїзді Рад було оформлено входження в Союз Середньої Азії.

6. Конституція СРСР

В лютому 1935 р. відбувся черговий зїзд (VІІ) Рад СРСР. На попередній пленум ЦК ВКП(б) запропонував внести на його порядок про зміни в конституції СРСР. Вказувалося на зміни у виборчій системі: зміни нерівних виборів рівними, багатоступеневих прямими, відкритих - закритими. Йшла мова про підготовку тексту до нової Конституції.

Надзвичайний VІІІ зїзд Рад 5 грудня 1936 р. прийняв нову Конституцію СРСР. В ній проголошувалося, що в СРСР побудовано соціалістичне суспільство. Багатоступеневі вибори до органів влади змінювались прямими при таємному голосуванні. Говорилось про те, що експл. Класи повністю знищені. До Конст. 1936 р. вперше ввійшло положення про Комуністичну партію як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Партапарат дійсно являв собою вузол тоталітарної держави і в руках генерального секретаря зосередилась небачена в історії вся повнота влади. Вражаюча невідповідальність практиці державного терору аніскільки не турбувала тих, хто розробляв цю Конституцію.

7. Сталінський терор

В січні 1934 року відбувся VІІ зїзд партії більшовиків, який відвів підсумки 5-річного плану господарського розвитку. На зїзді виступили керівні діячі опозиції Бухарін, Риков, Зіновєв і Каменев, які піддали критиці методи диктаторського правління Сталіна. Більше проти Сталіна не виступав ніхто, бо це було смертельно небезпечно. Єдину можливість усунути йогот  з керівництва давала процедура виборів у Центральний комітет партії. Як і раніше, вибори в ЦК відбулися шляхом таємного голосування. Сталін дістав менше голосів, ніж інші кандидати. Найбільшу підтримку одержав С.Кіров.

1 грудня 1934 року Кірова було вбито. Причетність Сталіна до цього вбивства є безспірною. Ця смерть для нього була вигідною: він усунув головного суперника і одержав підставу для розгортання терору, спрямованого проти міфічних ворогів народу: 5 грудня в газеті "Правда" появилася постанова про внесення змін до кримінально-процесуальних кодексів республік. Розслідування справ про терористичні акти проти представників радянської влади тепер вимагалось закінчити в строк не більше 10 днів, слухати ці справи без участі сторін, не допускаючи подачі про помилування і касаційного розгляду, виконати негайно вирок про вищу міру покарання, якою був розстріл.

В масові репресії після пленуму ЦК ВКП(б) в лютому-березні 1937 року під час Пленуму заарештували Бухаріна і Рикова. Сталін заявив, що країна в небезпечному становищі.

31 липня 1937 року ЦК ВКП(б) затвердив наказ Єжова місцевим органам НКВС згідно з яким за 4 місяці треба було репресувати 268950 чоловік, з яких негайно знищити 76 тис. чол. Репресії здійснювались позасудовими трійками у складі першого секретаря обкому партії, начальника обласного управління НКВС і прокурора області. Репресувалися не тільки керівні особи, але й рядові робітники, колгоспники, інтелігенти. Суспільство все більше опускалось у прірву страху, відчаю та моральної деградації. Заарештованих піддавали тортурам за особистою вказівкою Сталіна. Не витримуючи фізичних мук, вони давали свідчення на себе, на своїх знайомих, рідних. Відбувалося масове знищення кадрів у військах. Були репресовані десятки видатних військових командирів вищого рангу, серед них заступник наркома оборони України маршал Тухачевський. Разом з ним смертельний вирок було винесено команд. Військами Київського військового округу Якіру та іншим відомим діячам. У військах відбувалося масове винищення кадрів. Більшість командних посад довелось заміщати людьми, які не встигли закінчити навіть середніх військових навчальних закладів.

В 1938 році хвиля масових репресій почала спадати. В грудні цього ж року появилась інформація про звільнення Єжова від виконання обовязків наркома внутрішніх справ і на його посаду призначено Берію. ХVІІІ зїзд ВКП (б), який відбувся у березні 1939 року зареєстрував істотне зміцнення становища Сталіна в партії і державі. З 1966 делегатів попереднього зїзду на цьому були присутні тільки 35. Ставати в опозицію більше ніхто не наважувався.

8. Державний устрій СРСР

Конституція СРСР 1936 року, а потім Конституція 1977 року. законодавство закріпила комуністичний тоталітарний псевдопарламентаризм.

Для тоталітарно-феодального комунізму є характерним:

  • панування державної власності на засоби виробництва
  • відчуження виробництва від засобів виробництва
  • примусовий і напівпримусовий характер праці
  • відсутність ринкових відносин.
  • низький рівень науково-технічного прогресу
  • монополія однієї партії та її ідеології
  • наявність сильного репресивного апарату
  • формальне проголошення і фактична відсутність прав і свобод людини
  • придушення інаокмислення в середині країни.

Всі вищі державні органи влади і управління СРСР - Верховна Рада, Рада Міністрів, міністерства, судові органи, прокуратура - це все було продовженням центральних органів КПРС - Пленумів ЦК, Політбюро та секретаріату ЦККПРС. На партійних зїздах, конференціях визначалась генеральна лінія партії у внутрішній і зовнішній політиці країни, обирались члени Політбюро та секретаріату.

Центральні партійні органи мали монополію на формування кадрового складу вищих державних органів влади і управління. Голова пПрезидії Верховної Ради, Голови Ради Союзу та Ради національностей формально обирались на сесії Верховної Ради за рекомендацією ради старійшин, фактично вони були номенклатурою політбюро , так само, як і посада Голови ради Міністрів, керівників міністерств і державних комітетів.

Президія Верховної Ради була органом не робочим, а показним, так само, як і рада міністрів була високопоставленим розпорядчим і господарським органом.

Рішення відповідних центральних партійних ставали обов'язковими для виконання усіх без винятку як партійними, так і державними господарськими органами всіх рівнів.

 


31.07.2009

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!