Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Китай після занепаду держави тайпінів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Китай після занепаду держави тайпінів. Реферат

Тайпінське повстання і "опіумні" війни потрясли Цінський Китай. При цьому в державному ладі не відбулося істотних змін, за виключенням деяких перетворень в структурі державних органів

Знаменною подією з'явилася установа в 1861 р. після третьої "опіумної" війни державного органу, що відає закордонними справами під назвою Головна канцелярія по закордонних справах, яка не була відомством по закордонних справах в звичайному розумінні цього слова. Головні чиновники канцелярії працювали в ній за сумісництвом, були, як правило некомпетентні, що утрудняло переговори з ними представників іноземних держав. Та все ж поява в державній структурі спеціального органу по закордонних справах стало певною віхою, що означала кінець багатовіковій ізоляції країни.

У 1885 р. з'явилося ще одне центральне відомство - адміралтейство (канцелярія по військово-морських справах). Організації його передувало знищення китайського флоту в час франко-китайської війни 1884-1885 рр., що закінчилася підписанням ще одного нерівноправного договору і захопленням французами Аннама. Проте засоби асигновані на будівництво флоту, пошли в основному на будівництво літнього імператорського палацу під Пекіном, туди ж були направлені і люди що призначалися для служби у флоті. Китай як і раніше залишався беззбройним перед лицем іноземної агресії.

Після придушення повстання тайпінів була скасована система двох губернаторів в провінціях (військового і цивільного) і місцева влада зосередилася в одних руках. У структурі провінційного управління закріпилися ті, що виникли в останній період боротьби з тайпінським рухом комітети з відновлення порядку, що складалися з головних провінційних чиновників, а саме: скарбника, судового чиновника, соляного контролера і зернового інтенданта. Намісники отримали право страчувати без попередньої санкції зверху осіб, викритих в приналежності до таємних товариств, що мають метою скинення існуючого ладу, і "відкритих бунтівників і розбійників".

Разом з тим маньчжури, зберігши пануюче положення, були вимушені надати китайським феодалам, що врятували разом з іноземцями Цінську династію, більше число державних посад. Характерною особливістю формування державного апарату тих часів є розширення відкритого продажу посад, посилення свавілля чиновників.

Експансія іноземного капіталу, що різко посилилася, до Китаю привела до захоплення ним найважливіших позицій в економіці, до виникнення порівняно сильного і динамічного іноземного сектора в економіці. Країна перетворювалася на напівколонію західних держав.

У 60-80-і рр. XIX ст. виникають перші китайські капіталістичні підприємства. Первинно це казенні або казенно-приватні заводи арсенали і майстерні, а потім приватні підприємства, що діяли також під контролем держави. Ведучою силою національної буржуазії, що формувалась, стали крупні чиновники і поміщики. Раніше національної утворилася в Китаї компрадорська (посередницька) буржуазія, що виступала як сила, прагнуча зберегти антинародний і антинаціональний маньчжурський режим. Вторгнення в країну іноземного капіталу покінчило з відносною замкнутістю китайського села, залучило сільське господарство Китаю до світовому ринку.

Зростання національного капіталізму, розширення економічних зв'язків в країні, виникнення крупних економічних і культурних центрів створили умови для утворення китайської нації, розвитку національної самосвідомості. Поразка Китаю у війні з Японією (1895 р.) і особливо імперіалістичний розділ країни активізували діяльність патріотичних сил. В кінці XIX в. великий вплив на її суспільне життя зробила група інтелігентів на чолі з публіцистом і філософом Кан Ювеем, що представляла інтереси національної буржуазії і поміщиків, що обуржуазнювалися. Ця група виступала за модернізацію країни, за проведення реформ з допомогою імператорській владі.

Імператор Гуансюй, що співчував реформаторам, призначив членів групи на державні пости і на основі підготовленої Кан Ювеем програмної доповіді видав 50 досить радикальних указів, присвячених в своїй більшості питанням економіки і освіти, а також деяким питанням діяльності державного апарату. Цей тримісячний період 1898 р. увійшов до історії Китаю під назвою "сто днів реформ". Реформи не були проведені в життя через палацовий переворот. Імператор Гуансюй був арештований, його укази скасовані, а реформатори страчені.

У 1899 році Китай знов був приголомшений народним повстанням. Це був виступ сільської і міської бідноти в рядах іхетуань ("загонів справедливості і згоди"), що виникли базі таємного товариства - "Кулак в ім'я справедливості і згоди". Повстання носило головним чином анти-іноземний характер і продовжувалося до 1901 р., будучи посиленим представниками правлячих кіл, що загравали з широким народним рухом. Облога повсталими посольського кварталу в Пекіні послужила приводом для втручання у внутрішні справи Китаю ряду європейських держав царській Росії і США. У 1900 р. війська інтервентів зайняли Пекін. Цінський двір капітулював.

У 1901 році представником Цінів був підписаний так званий "завершальний протокол", по якому китайський уряд зобов'язався виплатити державам, що вторглися в країну, величезну контрибуцію і прийняло ряд принизливих умов, що закріплювали остаточне перетворення Китаю в напівколонію. Ганебні умови "завершального протоколу" підсилили загальну ненависть народу до маньчжурської династії, і, щоб притупити її, Ціни вимушені були зробити ряд реформ.

Література

  1. Болдырева Галина Николаевна. Новая и новейшая история стран Азии и Африки: Учеб. пособие для студ. и аспирантов ист. фак. пед. вузов - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1995. - 315с.
  2. Васильев Леонид Сергеевич. История Востока: В 2 т.:Учеб. по спец. "История" - М.: Высш. шк., 1998. - 495с. Т. 1 - М.: Высш. шк., 1998 - 495с.
  3. История Востока: В 6 т. / РАН; Институт востоковедения / Р. Б. Рыбаков (ред.) - М.: "Восточная литература" РАН, 2000. Т. 3: Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI- XVIII вв.. - М.: "Восточная литература" РАН, 1999 - 696с.


05.11.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!