Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Історія Київської Русі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Історія Київської Русі. Реферат

Історію Київської Русі звичайно починають з 862-го року, але історія її почалася значно раніше. Предки, слов'яни, з'явилися в Європі ще у глибокій старовині. Про те, де слов'яни жили в доісторичну епоху, існують різні думки серед учених

За останній час більшість з них вважає, що у ту віддалену епоху слов'яни жили в південно-західній частині Європейської Росії на південь від річки Прип'ять. Звідти вони по річках рушили в різні боки - на захід, південь і схід.

В кінці IV століття до Р. X. східні слов'яни, відомі тоді під ім'ям антів, вели боротьбу з готами під буттям на чолі свого вождя Божа.

Всі слов'яни у той час були язичниками і жили в окремих селищах.

Таке селище, обгороджене земляним валом і дерев'яними стінами, звалося містом. З міст виділилися: Київ, Новгород, Смоленськ і Чернігів.

Слов'яни ділилися на племена з різними назвами. На чолі племен стояли князі, які вирішували військові і державні питання. Але для рішення особливо важливих адміністративних, законодавчих і судових справ збиралася рада всього народу (т. наз. "віче").

Князь звичайно вибирався народом, і вже в ті часи існували міста-республіки з демократичною формою правління (Новгород, Хлинов, Псков). Свою незалежність ці міста втратили в XV столітті, потрапивши під владу великих князів московських. Потрібно відзначити, що в цей період в Середній і Західній Європі були вольні міста, але вони не займали такої обширної території, як слов’янські міста-республіки. Так, наприклад, Новгородська земля за площею була в два рази більше Франції.

Головним заняттям слов'ян було сільське господарство. Крім того вони займались рибальством, полюванням і бджільництвом. Надлишки свого виробництва продавали. Слов'яни вели торгівлю не тільки між собою, але і з іншими народами. Основними предметами торгівлі було зерно, звірині шкури, віск та мед.

Смуга степів, що лежали уздовж північних берегів Чорного моря, з давніх часів служила "коридором", по якому йшли народи з Азії до Європи. З цими народами - готами, гунами, аварами і іншими - східним слов'янам доводилося вести боротьбу за своє самостійне існування. Іноді їм вдавалося забезпечити свою незалежність, іноді вони виявлялися під владою інших народів.

У VII столітті в південній частині Європейської Росії утворилося велика держава хазар - народу тюркського походження. Хазари підпорядкували собі частину слов’янських племен. Але інші племена слов’ян не підкорялися хазарам і пішли на північ по Дніпру, на верхів'я Західної Двіни, Волги і до берегів Балтійського моря, засновуючи усюди торгові міста.

З кінця VII століття можна розрізняти дві Русі - Північну - лісову і торгову, яка в VIII і IX століттях опиниться у сфері впливу норманів і довго ще залишатиметься язичницькою, і Південну - степову, куди вплив Візантії і християнства проникає досить рано. Таке розділення буде існувати до часу Володимира Святого.

Дев'яте століття було часом великої активності скандинавів, які здійснювали напади на різні країни Європи і доходили навіть до Константинополя. Скандинави проникали і на Русь через країну Великих озер. Звідти вони шукали торгових шляхів на схід і на південь по річках Волзі і Дніпру.

Слов’янські літописи повідомляють під 862 роком, що слов'яни, що жили на північ навколо Новгорода, постійно ворогували між собою. Щоб покінчити з цією ворожнечею, вони ніби-то вирішили звернутися до своїх північних сусідів скандинавів, яких вони називали "варягами". Як це було в дійсності, встановити тепер важко. Ми знаємо з історії, що вікінги прибували в різні країни без запрошення. Безперечним фактом зостається, що Рюрик, відомий вождь варягів, прийшов в цю область з своїм загоном ("дружиною"), поселився в Новгороді і став княжити над слов’янами.

862 рік вважається роком заснування Київської Русі. Новгород знаходився в північній частині водного шляху (Балтійське море - річка Нева - Ладозьке озеро - озеро Ільмень - річка Дніпро - Чорне море), по якому йшла торгівля між скандинавами і візантійськими греками. У той час цей була важлива торгова магістраль. Розширення держави на південь уздовж цього шляху почалося при найближчих наступниках Рюрика.

Князь Олег, який управляв країною під час малоліття сина Рюрика, Ігоря, оволодів Києвом і переніс туди столицю нової слов’янської держави, або як тоді говорили, Київська Русь.

Отже, на початку Х-го століття окремі слов'янські держави - Новгородське, Київське та інші - об'єдналися під владою князя Олега. Утримання одночасно Новгороду і Києва робило Олега повним господарем річки Дніпро. Дрібніші слов'янські князі винні були йому підкорятися, і таким чином відбулося об'єднання слов'янських племен. Об'єднання це просвітило назву Русь. Центром Русі стало місто Київ, яке в літописах називають "матір'ю міст руських".

При князі Володимирі Київська Русь прийняла від греків православ'я. Так називається грецьке християнство на відміну від християнства західноевропейского. Хрещення Русі відбулося в 988-му році, і з того часу почався розквіт Київської держави. Пам'ять про князя Володимира, якого Церква вважає святим, збереглася в народних піснях або билинах. У цих билинах, в казковій формі, могутні багатирі з дружини князя Володимира хоробро захищають землю від ворогів - жителів степів.

Зростання значення Київської Русі відобразилося перш за все в широких споріднених зв'язках київських князів з державами Польщі, Німеччини Франції, Чехії, Візантії і скандинавських країн. Потім встановилися більш тісні торгові і культурні зв'язки з державами Західної Європи і в особливості з Візантією, що була у той час найбільш культурною державою.

Господарство в Київській Русі було натуральне, таке, в якому кожне окреме господарство задовольняло в основному свої потреби. Проте в містах в XI столітті вже існувало виробництво на місцевий ринок. Декотрі предмети першої необхідності, як плаття, взуття, отримувалися на ринку. Предмети розкоші і ювелірні вироби привозилися з Візантії і з Сходу. В той же час київські ремісники створили власне високе мистецтво, зразки якого збереглися до наших днів. Процвітало ковальське ремесло; зброярі виробляли прекрасні мечі і іншу зброю. У містах утворилася особлива група населення - купці, які займалися скупкою місцевих товарів і перепродажем їх в інші міста і за межу, а натомість привозили на продаж іноземні товари.

Київ став забудовуватися кам'яними храмами і будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; був побудований Софіївський собор. Іноземці, приїздивші до Києва, вражалися його пишності і називали його "суперником Константинополя".

Ухвалення слов’янами християнства сприяло розповсюдженню просвіти. Писемність виникла у слов'ян ще до ухвалення християнства. За сто років до хрещення Русі слов'янські місіонери Кирило і Мефодій склали слов'янську азбуку (ця азбука називається "кирилиця") і перевели грецькі церковні книги на слов'янську мову. Братів Кирила і Мефодія називають "апостолами слов'ян". Обидві церкви - римсько-католицька і православна - вважає їх святими.

У Київську Русь проникла значна кількість книг з Болгарії. Крім того перекладалися слов’янською мовою з грецької книги, як духовного, так і світського змісту. Виникли оригінальні твори. До цього ж часу відносяться перші спроби скласти історію Русі.

Головними джерелами освіти на Русі описуваного періоду були монастирі. Серед них Печерський монастир в Києві, як по величині, так і по значенню, займає перше місце. У цьому монастирі різні історичні записи були перероблені в обширний твір - "звідки пішла руська земля". У монастирях розвивався живопис ікон і ними прикрашалися церкви і собори. Кращі зразки мистецтва Візантії, Закавказзя і інших країн сприяли формуванню культури, яка згодом і лягла в основу національних культур російського, українського і білоруського народів.

При сині Володимира Святого - Ярославі Мудрому - було складено перше зведення законів "Руська Правда". При ньому ж Київська Русь стала одною з провідних європейських держав, а місто Київ - одним з найважливіших культурних центрів тодішньої Європи. Багато європейських монархів старались поріднитися з могутнім київським князем. Сам Ярослав був одружений на дочці шведського короля. Три його сина мали дружинами дочок європейських монархів, а три дочки Ярослава стали королевами Норвегії, Угорщини і Франції.

Внук Ярослава Мудрого - Володимир Мономах - зробив багато для укріплення київських земель і розширення зв'язків із Заходом. Як істинний християнин, він був гуманним правителем, що заборонив страту. Він успішно захищав землі від набігів войовничих кочівників.

Незабаром після смерті Володимира Мономаха почалася боротьба за владу між його синами і внуками. Київська Русь розділилася на окремі дрібні князівства і стала приходити в занепад.

Починаючи з кінця XI століття, в степах, що лежали уздовж берегів Чорного моря, з'явився новий кочовий народ - половці. Користуючись розбратами між слов’янськими князями, половці почали здійснювати спустошливі набіги на їхні землі. Боротьба з ними зробилася однією з головних турбот князів. Чудовий твір літератури того часу "Слово о полку Ігореве" розповідає про невдалий похід князя Ігоря на половців в 1185 році.

Під впливом несприятливих умов, що склалися в Київській Русі, в XII столітті починається рух населення на північний схід, в лісові області середньої частини Європейської Росії. Там посилюється Володимиро-Суздальське князівство і туди ж поступово переноситься центр тяжіння держави. В XIII-ом столітті починає підноситися місто Москва князі якого вже в ХIV столітті виступають в ролі "збирачів" земель навколо свого князівства.

Література

  1. Каргалов В. О. "Святослав "К.;2002.
  2. "Kiyev Hystory "DEFENSE LANGUAGE INSTITUTE FOREIGN LANGUAGE CENTER NY.;1971.


12.10.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!