Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Іван Грозний на російському престолі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Іван Грозний на російському престолі. Реферат

1533 р. від тяжкої недуги помер цар Василь III (1505-1533), залишивши престол трирічному синові Івану IV (1533-1584), а фактично його матері - 28-річній Олені Глинській і раді бояр. За свою жорстоку, свавільну вдачу цар Іван згодом дістав прізвисько Грозний

Глинська викрила кілька боярських змов, що ставили за мету усунення її від влади. За п'ять років регентства Глинської Росія перемогла у війні з польським королем Сигізмундом, уклала договір зі Швецією про вільну торгівлю і нейтралітет, почала будувати на кордоні з Литвою міста, відбудувала Устюг і Ярославль.

Олена Глинська здійснила спробу змінити систему місцевого управління, провела грошову реформу, що сприяла уніфікації грошового обігу в країні і подоланню наслідків роздробленості. У Росії почали карбувати гроші із зображенням вершника зі списом (рос. - "копье"), монети почали називатися "копійками".

1538 р. Олена Глинська раптово померла, є свідчення, що вона була отруєна боярами. Після її смерті фактично правили боярські сім'ї Бєльських і Шуйських, а це означало послаблення централізованої системи управління, свавільство бояр.

1547 р. 17-річний Іван урочисто вінчався на царство, проголосивши себе самодержавним царем. Влітку того самого року Росія потерпала від чергової засухи, а в червні Москву охопило полум'я величезної пожежі. Народ обвинувачував у цьому "відьму" Ганну Глинську - бабусю Івана IV. Під час сутичок у Москві було вбито сина Ганни, а також багатьох дворян. Наляканий цар пообіцяв розлюченому натовпу вжити необхідних заходів, народ заспокоївся, і незабаром активність низів була придушена.

Знову було змінено склад Боярської думи. Новими радниками царя стали члени Виборної ради - невелике коло наближених до царя осіб. Саме за їхніми порадами Іван IV почав здійснювати свої перші реформи.

У лютому 1549 р. було скликано перший Земський собор із представників бояр, вищого духовенства, землевласників, купців та ін. Земські собори не обмежували владу царя, були опорою у проведенні як внутрішніх, так і зовнішньополітичних заходів. (Як установа Земський собор існував до 80-х рр. XVII ст.).

Для остаточної стабілізації ситуації в країні необхідно було провести правову реформу. Було вирішено розпочати підготовку нового Судебника. Він повинен був затвердити сталий порядок суду й управління в державі. 1650 р. такий Судебник було прийнято. Згідно з ним влада намісників значно обмежувалася; при розгляді справ на місцях обов'язковою була участь виборних земських старост; скасовувалися податкові пільги монастирів; селяни, переходячи до іншого феодала на Юр'їв день, повинні були сплатити значно збільшене, порівняно з попереднім, "пожиле".

Того ж року з метою централізації управління на час військових походів обмежувалося місництво, було створено стрілецьке військо, озброєне вогнепальною зброєю, яке спочатку виконувало функції особистої охорони царя.

1561 р. за ініціативи Івана IV відбувся так званий Стоглавий собор - церковний собор за участю царя і представників Боярської думи, скликаний з метою одержання соборної санкції проведеним у країні фінансовій, судовій і військовій реформам, а також секуляризаторській діяльності царя. У своїй промові на соборі цар Іван IV критикував побут і звичаї духовенства і чернецтва.

Собор прийняв ряд рішень, що були оформлені як книга зі ста глав, постанов (рішень):

  • про структуру церкви, побут, заборону єретичних і антифеодальних рухів;
  • роз'яснення про співвідношення норм державного, судового, кримінального, цивільного і сімейного права з церковним правом.

"Стоглав" затвердив недоторканність церковного майна, підсудність церковних осіб церковному суду, уніфікував церковні культи і обряди, затвердив раніше прийняті рішення про визнання святих, шанованих у певних місцях, загальноросійськими.

Протопопи зобов'язувалися контролювати поведінку нижчих священиків, запроваджувалися правила поведінки ченців, у монастирях заборонялося тримати горілку. Особливі глави встановлювали контроль над переписувачами книг; запроваджувалася регламентація іконописання; заборонялися виступи скоморохів і сміхотворців як "диявольські дійства". "Стоглав" сприяв зміцненню церковної організації, що стала твердою опорою самодержавства.

З метою підвищення боєздатності армії 1556 р. було прийнято "Уложення про службу". Згідно з ним служба розпочиналася з п'ятнадцяти років і успадковувалася; з кожних 150 десятин землі бояри і дворяни повинні були виставити одного воїна з конем і зброєю.

Іван IV продовжував завойовницьку політику свого діда і батька. 1552 р. було завойоване Казанське, 1556 р. - Астраханське ханства.

У Лівонській війні (1558-1583) Іван IV прагнув будь-що отримати вихід до морського узбережжя (у цьому було заінтересоване купецтво, що тільки-но формувалося), приєднати прибалтійські землі, щоб роздати їх служилому стану.

Війна розпочалась успішно. Царські війська захопили Нарву, Дерпт, дісталися Балтійського узбережжя. Війська наступали на Ревель і Ригу, дійшли до кордонів Східної Пруссії і Литви. 1560 р. біля міста Валка відбулася остання битва Лівонського ордену з російськими військами. Лівонців було розбито.

Успіхи Росії занепокоїли сусідні держави, тому Швеція, Польща, Данія також втягнулися у війну. Становище Росії після поразки в січні 1564 р. під Полоцьком, влітку - під Оршею, а також внаслідок нападів з півдня кримських татар стало нетривким і загрозливим.

Література

  1. Архипов Дмитрий Борисович. Краткая всемирная история. Наукометрический анализ / РАН; Институт аналитического приборостроения. - С. Пб.: Наука, 1999. - 189с.
  2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр.: Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. - М.: Современник, 1998. - 315.
  3. Белоножко Сергей Владимирович, Бирюлев Илья Михайлович, Давлетов Александр Рашидович, Космина Виталий Григорьевич, Нестеренко Людмила Алексеевна, Турченко Федор Григорьевич. Всемирная история. Новое время. 9 класс: Учебник для сред. общеобразоват. заведений - 2-е изд. - К.: Генеза, 2002.
  4. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). - М.: Культура и спорт, 1997. - 496с.
  5. Абдулатипов Рамазан Гаджимурадович. Федерализм в истории России: [В 3 кн. ] / Р. Г. Абдулатипов, Л. Ф. Болтенкова, Ю. Ф. Яров. - М.: Республика, 1992.
  6. Аграрная эволюция России и США в XIX - начале XX века: Материалы сов. -амер. симпозиумов / Отв. ред. И. Д. Ковальченко, В. А. Тишков. - М.: Наука, 1991. - 358, [1] с.
  7. Бобович Ирина Михайловна. Экономическая история России, 1861-1914 годы: Учеб. пособие / И. М. Бобович; Санкт-Петербург. ун-т экономики и финансов, Каф. экон. истории. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1995. - 135, [1] с.
  8. Вернадский Георгий Владимирович. Московское царство / Е. П. Беренштейн (пер.). - Тверь: ЛЕАН, 1997. - 512с. - (История России).


09.10.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!