Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Індійський національно-визвольний рух. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Індійський національно-визвольний рух. Реферат

Індія в період першого революційного натиску і утворення масових політичних організацій (1918 – 1927 рр.). Підйом антиімперіалістичного руху і боротьба за єдиний фронт (1928-1939 рр.). Заключний етап боротьби за незалежність (1945-1947 рр.)

Індія в період першого революційного натиску і утворення масових політичних організацій (1918 – 1927 рр.)

Посилене пограбування Індії Англією під час Першої світової війни тяжко відобразилося на становищі робітників міста і села. Економічне становище ще більш ускладнилося після двох неврожайних років (1919 і 1921). Підйом національно-визвольного руху почався в 1918 р. з виступів робочого класу в Бомбеї, Мадрасі, Канпурі. Під час виступів почали виникати профспілки.

Перша профспілка виникла у Мадрасі у 1918 р. В Ахмадабаді під керівництвом М. К. Ганді біла утворена Асоціація робітників-текстильників. Лютнева революція в Росії вразила індійських націоналістів та надихнула їх на посилення визвольної боротьби. В аллахабадській газеті від 24 березня 1917 р підкреслювалось, що Російська революція підтвердила, що немає в світі сили, яку б не переміг націоналізм. Сільське населення дізналося про революцію в Росії від демобілізованих солдат, що повернулись з Європи.

Ще в березні 1919 р. в більшості міст Пенджабу почалися антианглійські мітинги і демонстрації. Після цього в деяких крупних центрах провінції - в Лахорі, Гуджранвалі хартали та мітинги переросли у збройний протест, в якому приймали участь робітники, зокрема залізничники. Колоніальні власті в Пенджабі на чолі з губернатором О`Двайером і командуючим військами Дайером прийняли рішення про жорстоке придушення повстання. Для цього ще 9 квітня в Пенджаб були викликані військові загони. 13 квітня на головному майдані в Амрітсарі було вбито 1 тис. і поранено 2 тис. беззахисних демонстрантів.

В 1920-1921 рр. відбувалося подальше зростання страйків, в ці роки вже бастувало близько 500 тис. чол. В боротьбу почали втягуватись найбільш відсталі загони робітничого класу – плантаційні робітники. В травні 1921 р. На чайних плантаціях Ассаму відбувся грандіозний страйк 12 тис. робітників, які покинули плантації.

В Бомбеї 1920 р. Було прийнято рішення про заснування Все-індійського конгресу профспілок (ВІКП), а також у 1920 р. був прийнятий статут про перетворення Конгресу в масову політичну організацію. Утворення ВІКП призвело до ще більшого розповсюдження страйкової боротьби: якщо в 1919 р. було 19 забастовок то у 1920 р. – 200, а у 1921 р. – 400.

На зміну першому революційному натиску 1918 – 1922 рр. прийшов період тимчасового затишшя, який тривав до 1927р.

Період з 1917 - 1921 рр. являвся свого роду підготовчим етапом комуністичного руху в Індії. Марксистські групи виникали в крупних промислових центрах. Після повернення Шаукат усмани з Москви у 1922 р., він утворив групу комуністів у Бенареса. Одночасно з ним почала працювати комуністична група в Лахорі на чолі з Гулямом Хусейном.

На протязі 1923 – 1925 рр. виникло ще більше марксистських груп в тому числі і у великих промислових центрах таких як Канпур і Карачі. В умовах жорстокого колоніального режиму діяльність індійських комуністів була в крайньому занепаді, але не зважаючи на репресії з боку англійського уряду, в 1924 – 1925 рр. комуністичні групи ще більше посилили свою активність і у 1924 р. канпурський журналіст оголосив про утворення легальної "Індійської компартії". 30 грудня 1925 р. була проведена перша конференція індійських комуністів на чолі з Четтиаром і було прийнято рішення про утворення компартії Індії з центром у Бомбеї.

Підйом антиімперіалістичного руху і боротьба за єдиний фронт (1928-1939 рр.)

Революційний підйом в країні почався з робітничого класу. Вже у 1928 р. страйкувало понад 500 тис. чол. Наприкінці 20-х – на початку 30-х р. перші молодіжні організації, утворені комуністами, які були ще мало відомі в широких колах суспільства, бажали термінових дій.

В 1928 р. на базі окремих організацій терористів була утворена Індійська республіканська соціалістична асоціація на чолі з Бхагат Сингхом, яка діяла майже у всій Північній Індії. Найбільш активною виявилась пенджабська організація, яка налагодила в Лахорі підпільне виробництво бомб. 8 квітня 1929 р. керівники асоціації потрапили в будинок центрального законодавчого збору і підірвавши там бомби дали себе заарештувати. Англійській поліції вдалося викрити підпільну майстерню по виробництву бомб. По країні проїхалась хвиля переживань та мітингів в захист в`язнів, які оголосили у в`язниці голодовку.

Оскільки віце-король Ірвін дав негативну відповідь на запропоновані Ганді 11 пунктів про зміну економічної політики, де він вимагав зниження валютного курсу рупії, відміни соляної монополії та ін. Тоді той в квітні 1930 р. оголосив нову кампанію громадянського не співробітництва. В неї було включено пункт про соляну монополію. Сама по собі ця міра хоч і не вносила ніяких радикальних змін, але одразу ж принесла популярність кампанії та її організаторам в найвищих верствах населення. В березні цього ж року Ганді, разом зі своїм прибічниками, вирушив у похід до містечка Данді, де бажав демонстративно порушити соляну монополію. В травні цього року демонстрантів було заарештовано. Найбільші озброєні повстання відбувалися у трьох містах – Пешаварі, Чітагонті, Шолапурі.

Арешт в квітні в Пешаварі керівників кампанії призвів до ще більшого повстання, яке згодом перетворилось на барикадні бої, на допомогу повстанцям приходили селяни з найближчих сіл. Становище англійців ще більш ускладнилось, коли солдати відмовились стріляти по повстанцям, а навпаки почали з ними брататися. 4 травня англійські війська вступили в Пешавар і придушили повстання.

18 квітня почалося повстання у Чітагонті, під керівництвом Чакраварті і Сена, яке було чітко сплановано. Почалося воно з захвату арсеналу і казарм, місто 10 діб контролювали повстанці, але на 11 день вони відступили оскільки сили були досить нерівні.

8 травня в Шолапурі почалися барикадні бої, повстанці спалили будинок колоніальної адміністрації та захопили залізничний вокзал. Тільки після арешту керівників повстання 16 травня повстання було придушено.

Найбільше національно-визвольний рух вплинув на князівство Кашмір, де влітку 1931 р. селяни захопили столицю князівства Срінагар. Англійці ввели в Кашмір війська і зуміли спровокувати індійсько-мусульманські сутички. Ці суперечки негативно сказалися між відносинами індусів і мусульман.

В середині 1932 р. почалося повстання в Альварі між поміщиками, південними селянами з одного боку, які були індусами та селянами північного Альвару з іншого боку, які були мусульманами. Селяни Півночі вимагала припинити релігійний розподіл. Але в грудні цього ж року селяни-повстанці утворили свою 30-ти тисячну армію і підступили до Альвару. І лише через рік англійським військам вдалося їх вгамувати.

5 березня 1931 р. за "круглим столом" була укладена угода між керівництвом Національного конгресу та адміністрацією віце-короля (Пакт Ганді – Ірвін), по якому англійська сторона зобов’язувалася відпустити заарештованих, але тільки тих, хто не приймав участі у насильницьких діях. У вересні цього ж року Ганді вирушив у Лондон на другий з`їзд конференції "круглого столу". Англійці намагалися звинуватити Ганді у провалі переговорів очікуючи, що по поверненню на батьківщину його престиж підірветься, але все вийшло навпаки.

У 1934 р. знову почалися страйки, на початку року пройшли страйки текстильників, які тривали 3 місяці. В 1935 р. відбулися крупні по масштабам того часу страйки докерів та залізничників. У 1936-1939 рр. робітничий клас поступово перейшов від оборонних боїв до наступальних під лозунгом підвищення заробітної плати.

Заключний етап боротьби за незалежність (1945-1947 рр.)

Одразу ж після Другої світової війни повстання почали виникати ще з більшою силою, і звичайні страйки все частіше почали переростати у збройні повстання з поліцією. Перша така крупна за масштабом сутичка виникла у Бенаресі.

22 листопада 1945 р. в Калькутті майже по всьому місту почали будуватись барикади і в результаті страйків, оголошених робітниками, місто залишилось без води і світла. Сутички продовжувались 3 доби. В лютому у наступному році в Калькутті з новою силою оновились події листопада 45-го. Вулиці покривались барикадами, мітинги супроводжувались кривавими бійками з поліцією.

На тренувальному флотському екіпажі "Тальвар" (Меч) відбулося повстання матросів, які скаржились на погане годування, рис був змішаний з піском. На наступний день 18 лютого до Тальвару приєднались інші 20 військових кораблів, що стояли в порту. Повстанці провели страйк у Бомбеї і вимагали визволити усіх політичних в`язнів та виведення військ з Індонезії.

Демонстрація відбувалась під трьома прапорами – Національного конгресу, Мусульманської ліги і Компартії. 20 лютого в Бомбей були введені воєнні кораблі для придушення повстання. Під час воєнних дій жодна з сторін не отримала чуттєву перевагу і о 16:00 був укладений мирний договір.

На протязі 1946 і 1947 рр. економічне становище країни ще більш ускладнилось. У1946 р. відбулось 2 тис. страйків, в яких приймали участь 2,5 млн. робітників. 20 лютого 1947 р. Еттлі оголосив, що англійці не підуть з Індії раніше 1948 р.

Але незважаючи на це в серпні 1947 р. англійський парламент оголосив Індію незалежною країною. В цей день Джавахарлал Неру вперше підняв національний прапор Індії над історичним Красним фортом в Делі. Героїчна боротьба деяких поколінь індійських борців за незалежність вдало завершилась.

Література

  1. "Історія Індії" К. А. Антонова, Г. М., Г. М. Бонгард-Лєвін.


30.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!