Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Значення "Нового курсу" Рузвельта у подальшому розвитку США. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Значення "Нового курсу" Рузвельта у подальшому розвитку США. Реферат

"Новий курс" мав дуже важливе значення для Сполучених Штатів. За час правління Ф. Д. Рузвельта, було прийнято багато нових законів та положень, які діють і по цей час

Наприклад: 5 липня 1935 року було прийнято статут про трудові відносини, відомий як закон Вагнера. Цим законом, вперше в історії США, проголошувались профспілкові права, які захищались державним органом, що мав реальну владу. Основною метою цього закону було зменшення класових конфліктів. Але він аж ні як не забороняв робітникам страйкувати.

Профспілкові права були спеціально перелічені в ст. 7. В статті 8 перелічувались п’ять видів "несправедливої трудової практики" підприємців. Підприємцям було заборонено втручання у здійснення робітниками прав, перелічених у ст. 7.

Для розслідування скарг профспілок та робітників на підприємців, було створено Національне управління по робітничих відносинах (НУРВ). НУРВ мало право видавати розпорядження які підлягали виконанню, не виконувати ці розпорядження було можливо тільки після визнання їх недійсними окружним апеляційним судом та підтвердженням цього рішення Верховним судом США.

Але цим законом не було піднято розмір заробітної платні. І завдяки цьому, на початку серпня 1935 року профспілки Нью-Йорка, під натиском безробітних, розпочали серію страйків на громадських роботах (ВПА). 9 серпня того ж року до страйку приєдналось ще декілька десятків тисяч робітників. Страйкові рухи зростали, поширюючись на нові міста. Було організовано дуже багато мітингів, демонстрацій.

І все ж таки профспілки досягли своєї мети. 19 вересня 1935 року Г. Гопкінс та Х. Джонсон викликали до столиці профспілкових лідерів Нью-Йорка. Після п’ятиденних переговорів, профспілкові лідери повернулись додому з обіцянками влади підняти заробітну платню. В цей же день страйк у Нью-Йорку був закінчений.

Усього у 1936 році було 48 сидячих страйків, із яких 35 було проведено молодими профспілковими організаціями (КВП – комітети виробничих профспілок). Сидячі страйки 1936 року були важливі тим, що у цьому році тільки розпочинались основні темпи росту КВП. У 1936 році також почала добре спланована масова організаційна компанія по втягненню у спілки робітників головних галузей промисловості, яка змінила обличчя американських профспілок, підготовила важкий для капіталістів 1937 рік та значно підняла політичну вагу робітничого класу.

Це не була кампанія яку придумав Д. Льюіс та його помічники, як іноді висловлювались істориками буржуазії. Це була класова боротьба мільйонів, це була героїчна праця тисяч прогресивних профспілкових активістів, котра і заклала основи сучасного профспілкового руху.

Як серйозне досягнення профспілок, хотілося б зазначити закон, котрий був підписаний президентом 30 червня 1936 року "про встановлення мінімальної заробітної платні та максимального робочого дня".

Таким чином, починаючи з 1 жовтня 1936 року будь-яке державне замовлення приватним організаціям, з сумою більш ніж 10.000 дол. повинно було бути гарантованим із боку виробника наступними положеннями:

  • підприємець повинен був дотримуватись умов праці, передбачених статутом,
  • дотримуватись рівня заробітної платні, визначеного міністром праці,
  • встановити 40-годинний робочий тиждень,
  • не наймати чоловіків молодших 16 років, та жінок молодших 18 років,
  • не застосовувати працю ув’язнених
  • а також підтримувати нормальні санітарні умови.

Контроль за здійсненням цього закону був закріплений за міністром праці, який мав певні повноваження.

6 вересня 1935 року Ф. Д. Рузвельт оголосив, що реформи закінчились і бізнес має "передишку". Вже 7-го вересня Білий дім отримав багато телеграм з підтримками його заяви. Але зроблений у 1935 році хід вліво "Нового курсу" (поступки профспілкам та робітничим рухам) залишив дуже глибокий слід у внутрішніх взаємовідносинах господарюючого класу. Керівництво республіканської партії поставило під сумнів "щирість" цього жесту.

5 грудня 1935 р. Національна Асоціація Промисловців (НАП) прийняла "платформу американської промисловості", основні пункти якої вимагали відмови від втручання Федерального уряду у рішення соціально-економічних питань. Таким чином, починався рух промисловців проти реформ "Нового курсу", та за відродження старих принципів регулювання економічних відносин. Вслід за НАПом 11 грудня 1935 року з різкою критикою політики Ф. Рузвельта виступила Торгова палата.

Наприкінці грудня 1935 року, зі своєю програмою для конгресу виступила "Ліга свободи". А. Сміт (керівник опозиції) на банкеті який відбувався у готелі "Mayflover" у Вашингтоні, заявив що президент продався комуністам. З тих пір цей вираз увійшов у лексикон американців, як фальшивий лозунг проти найнезначнішого лібералізму у політиці урядових кіл. 18 травня 1936 року, Верховний суд відмінив закон Д. Гаффі "про регулювання вугільної промисловості".

1 червня 1936 року під приводом "захисту контракту" при наймі на роботу" був анульований закон штату Нью-Йорк, який передбачав встановлення мінімальної заробітної платні для жінок. Але, не зважаючи на протирузвельтовський рух, посилювалось розуміння того, що посилення ролі держави у фінансово-економічній сфері було вигідно бізнесу у цілому.

Оцінюючи банківське законодавство "Нового курсу", Р. Тагвелл писав, що уряд знайшов найкращу форму, об’єднуючу урядове регулювання та приватну ініціативу. Він лише сумував з того приводу, що не усі банкіри розуміли, що "ці заходи були основним чином у їх інтересах". Жоден із рузвельтовських банківських законів не був відмінений Верховним судом. Правда була одна дуже важлива відміна збоку Верховного суду, він відмінив закон ААА, але зразу після відміни, дивлячись на критичний стан сільського господарства, був прийнятий інший закон, це був практично той же самий ААА, тільки з другими методами надходження грошей для регулювання сільського господарства.

Всі ці нападки на рузвельтовські реформи, практично нічого гарного правим силам не принесли.

Спираючись на частку господарюючого класу та широкий фронт лівих сил, Ф. Рузвельт та його команда, змогли подолати опір правих та відстояти законодавство 1935 року. Але далі цього, вони не пішли.

Загострення взаємовідносин всередині господарюючого класу не змогло не вплинути на становище в обох партіях.

Література

  1. "История США" из-во Наука 1999 г.
  2. С. В. Иванов "Война с бедностью Ф. Д. Рузвельта" 2000 г.
  3. В. Е. Коломойцев "100 дней президента Рузвельта" 2003 г.
  4. И. В. Галкин "На пути в Белый дом" 1991 г.
  5. Е. В. Ананова "Новейшая история США" 1998 г.
  6. В. Л. Мальков "Новый курс в США" 1995 г.
  7. М. З. Шкундин "К истории государственно-монополистической социальной политики" 2005 г.
  8. М. Батурин "США и Мюнхен: из истории американской внешней политики 1937 – 1928 г. г." 2001 г.
  9. В. Л. Мальков и Д. Г. Наджафов "Америка на перепутье 1929 – 1933 г. г." 2000 г.
  10. Э. А. Иванян "Белый дом: президенты и политика" 1998 г.
  11. Н. Н. Яковлев "Франклин Рузвельт – человек и политик" 2002 г.


23.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!