Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Передумови впровадження "нового курсу" Рузвельта. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Передумови впровадження "нового курсу" Рузвельта. Реферат

Внутрішня політика Г. Гувера. Вступ у повноваження президента Ф. Д. Рузвельта

Сучасний світ – багатополюсний і багатовимірний. Людська цивілізація представлена розмаїттям державних утворень і різним ступенем їхнього економічного і політичного розвитку. Серед цієї різноманітності держав вигідно виділяються США – світова наддержава, яка зуміла зробити якісний стрибок у своєму розвитку і зайняти гідне місце серед розвинених країн світу.

Суттєву роль у перетворенні США на супердержаву відіграла активна радикальна діяльність президента Ф. Д. Рузвельта, у реалізації програми якого простежуються окрім чисто економічних заходів розуміння і застосування юридичної деонтології на практиці.

Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року. Того ж року інші капіталістичні держави подолали наслідки першої світової війни, на цей же час була ліквідована нестача товарів, яка була викликана завдяки першою світовою війною. На товари, які США збували на світовому ринку зник попит. У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений, і у США почалась наступна економічна криза. Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ.

Криза 1929 – 1933 років була най-тривалішою в історії капіталізму. Якщо криза 1920 – 1921 років продовжувалась лише 9 місяців, то криза 1929 – 1933 років - 44 місяці. Наслідки цієї кризи були дуже жахливі. Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межею бідності. У період з 1930 до 1932 років, більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою розрахункову неспроможність. Зачинялись виробничі підприємства, люди опинялися на вулиці без грошей, роботи і соціального захисту. Найбільш тяжкими роками, так званими "роками великої депресії" було потім визнано період з 1929 по 1933 рік.

У 1933 році, на зміну президенту США Г. Гуверу, до влади прийшов Франклін Делано Рузвельт зі своєю адміністрацією. Отримавши владні повноваження, Ф. Д. Рузвельт відразу почав впроваджувати свою програму під назвою "Новий курс". Ця програма - найважливіша подія у розвитку США. Вона, збентежила усю державу, все її населення і кожного окремого громадянина. Вона змінила весь устрій державного апарату, ставлення держави до людей, і точку зору щодо соціального захисту населення. З одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину, невеликим підприємцям і бізнесменам. З другого боку впровадження "нового курсу" доповнило законодавство США багатьма дуже важливими і необхідними законами і постановами що направлені на поліпшення життя людини, її соціальний захист, на підтримку підприємств, банків та бізнесменів.

Дуже важливе значення для всього подальшого розвитку США має зв’язаний з "Новим курсом" процес переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний. "Новий курс" передбачував різке посилення державного впливу. Під час цієї реформи серйозно збільшився державний апарат, була ускладнена його структура й функції. За перші два роки кількість федеральних службовців збільшилась майже на 25%, було сформовано 35 великих, самостійних відомств і безліч малих підпорядкованих існуючим міністерствам. А насамперед одне із найважливіших досягнень - це утворення такої нової правової галузі, як адміністративне право.

Передумови впровадження "нового курсу"

У 1928 році, у США жодна людина не могла собі уявити, що може трапитись лихо – економічна криза. У державі панував монополістичний капіталізм, однак восени 1929 року держава відчула початок кризи.

Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року, вони виявлялися в скороченні будівництва, в значному падінні виробництва. У вересні почались епізодичні зриви курсу у долара на Нью-Йоркській біржі, у жовтні падіння курсу стало всезагальним і стрімким, а 24 жовтня почався небачений в історії США біржовий крах.

Держава, не була готова до рішучих дій щодо подолання кризи. Яскравим прикладом цього була сфера соціального захисту, в якій останнім законом були статути про пауперів, прийняті у першій половині 17 століття. Статути про пауперів були такого змісту – "кожна община повинна мати запаси їжі достатні для підтримки своїх бідняків". Взагалі у державі майже не було законів, спрямованих на соціальний захист незаможних.

У 1929 році закони про допомогу ветеранам мали 44 штати, сліпим – 22 штати, людям похилого віку – 10, про допомогу багатодітним – всі окрім 5–ти штатів. Система допомоги була дуже відсталою, в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності.

У роки "великої депресії" безробіття стало національним лихом. Проблеми зростання матеріальної незабезпеченості, голод, хвороби, виселення із квартир – опинилися на першому плані.

Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними, більш потужними. Діючої системи надходження грошей було не багато. В 1930 році, Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги), три роки потому 15-16 мільйонів доларів. З 1930 по 1933 рік, асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395. 000 (1\22 частина місцевого бюджету) до 3.821. 000 (1\3 частина місцевого бюджету). За цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів. Тільки за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. збільшились на 92,3% а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) - на 217%.

З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105%. Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети. Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк, Чикаго, Мілуокі, Цінцінаті, Клівленд, Атланта, Дархем та інші, вичерпали повноваження щодо підвищення податків та боргових зобов’язань. Отже, незаможні могли розраховувати тільки на благодійність, якої явно було не достатньо, а знайти роботу було майже неможливо.

До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46%, а по окремих галузях значно більше. Так виробництво чавуну – на 79%, сталі – на 76%, автомобілів – на 80%. Обсяг залізничних перевезень зменшився на 52,7%. Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів. За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з сумою вкладів 5 млрд. доларів.

Аграрну кризу, яка почалась ще у 1920-1921 роках до 1929 року ще не було подолано. Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені верстви фермерства до крайньої межі. У результаті кризи, валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. доларів у 1929 році, до 6 млрд. доларів у 1932 році. Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.

Внутрішня політика Г. Гувера

Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним з боку держави, він вважав, що ця допомога "підірве віру населення у свої сили" і "послабить стійкість американського характеру". Отже, усю допомогу голодуючим було скинуто на плечі благодійних організацій. Червоний Хрест та інші схожі благодійні організації були зобов’язані збирати гроші серед меценатів.

Для того, щоб стримувати подальшій ріст безробіття, було прийнято рішення прийняти новий еміграційний закон, котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав. Цей закон набув чинності у липні 1929 року. На його підставі, кожен штаб мав свою квоту, пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році. Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку.

Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи. На передвиборній компанії Г. Гувер обіцяв розібратися з цим питанням. І він таки розібрався, прийнявши фермерський закон 15.06. 1929 року. Відповідно до нового закону, було створено Федеральне фермерське бюро, яке повинно було допомагати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти. Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва, тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит. На усі потреби, бюро отримало 500 млн. доларів. Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям, котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів.

Не пройшло й два роки, як усі фонди бюро було вичерпано. А ціни на пшеницю продовжували падати. Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелів пшениці. Отже, фермерське бюро виявилось безсилим перед обличчям кризи.

Криза примусила Г. Гувера відступити від своїх переконань. Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року. 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки. На цьому засіданні було прийнято рішення інвестувати нові капітали в економіку США, і тим самим подолати кризу. Ця програма, як і інші, виявилась неефективною.

Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку, але усі вони були не зовсім правильними. Отже, адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу.

Вступ у повноваження президента Ф. Д. Рузвельта

Враховуючи ситуацію, губернатор Ф. Д. Рузвельт в листі законодавцям штату від 07 січня 1931 року, обіцяв що його адміністрація – "стане на шлях невідкладної допомоги", не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю "суперечить не тільки усім принципам соціальної політики, а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління."

Отже, коли прийшов до влади, Ф. Д. Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати ситуацію і шукати методи боротьби із кризою. Ще на передвиборній кампанії, Ф. Д. Рузвельт казав, що державі та народу потрібно йти "новим курсом", отже, і програма Ф. Д. Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я "Новий курс".

Однак, перед прийняттям своїх повноважень у Ф. Д. Рузвельта не було геть ніякої програми по оздоровленню економіки. Уся його програма (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток. Але результати були більш ніж кращими.

Повертаючись до передумов впровадження "Нового курсу", можна сказати що основною причиною, звісно ж, була економічна криза, яка з кожним днем ставала все глибшою. Без рішучих змін у державному устрої, та зміни відношення держави до громадських справ, було не можливо подолати кризу

Економіку потрібно було лікувати. А повинен був займатись лікуванням саме уряд. Основна функція держави - це регулювання суспільних відносин, а у США була політика державного "невтручання". І доки Ф. Д. Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішньої політики, криза продовжувалась.

Література

  1. "История США" из-во Наука 1999 г.
  2. С. В. Иванов "Война с бедностью Ф. Д. Рузвельта" 2000 г.
  3. В. Е. Коломойцев "100 дней президента Рузвельта" 2003 г.
  4. И. В. Галкин "На пути в Белый дом" 1991 г.
  5. Е. В. Ананова "Новейшая история США" 1998 г.
  6. В. Л. Мальков "Новый курс в США" 1995 г.
  7. М. З. Шкундин "К истории государственно-монополистической социальной политики" 2005 г.
  8. М. Батурин "США и Мюнхен: из истории американской внешней политики 1937 – 1928 г. г." 2001 г.
  9. В. Л. Мальков и Д. Г. Наджафов "Америка на перепутье 1929 – 1933 г. г." 2000 г.
  10. Э. А. Иванян "Белый дом: президенты и политика" 1998 г.
  11. Н. Н. Яковлев "Франклин Рузвельт – человек и политик" 2002 г.


23.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!