Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Великобританія у 1950-1975 роках. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Великобританія у 1950-1975 роках. Реферат

Консерватори при владі. Внутрішня та зовнішня політика лейбористського уряду Г. Вільсона (1964-1970 рр.). Діяльність консервативного кабінету -Едварда Хіта (1970-1974 р.)

Консерватори при владі

На виборах 1951 р. перемогли консерватори. Так вирішили англійські виборці. Головна причина поразки лейбористів - неефективність англійської економіки після проведеної в значному обсязі націоналізації основних засобів виробництва Націоналізація приватної власності не оправдала надії британських лейбористів.

В період правління консерваторів особливих змін в економіці не відбулося. Часті кризи, хоча й не руйнівні внаслідок широкого застосування чинників державного регулювання, супроводжували англійську економіку. В порівнянні з 1938 р. виробництво в 1957 р. виросло на 57%.

Причини низьких темпів економічного розвитку Великобританії в 50-60-х роках слід шукати в малій долі капіталовкладень, недостатньому використанні технічного прогресу, нехватці кваліфікованої робочої сили, в значних військових витратах (друге місце після США в демократичному світі). Певним чином впливала втрата колоніальних володінь. На відміну від інших країн, що опинилися в подібних ситуаціях, англійський колоніальний капітал переміщався в метрополію неохоче, повільно, оскільки прибутки не влаштовували його власників.

Пристосування Англії до життя без колоній розтягнулося на довгі роки і було досить болісним на відміну від Франції та й інших країн. Економічні труднощі поглиблювалися абсолютною імпортно-експортною залежністю Великобританії від зовнішніх ринків та від'ємним платіжним балансом, подолати який в той час не змогли ні лейбористи, ні консерватори. Зменшилися також поступлення від не товарних операцій. Англія перестала бути єдиним морським візником. В результаті цього Англія наприкінці 50-х років переміщається з другого на третє місце по виробництву ВНП.

Перераховані труднощі англійського суспільства змусили вдаватися до широкого застосування системи ДМК. Нормою для країни стали прямі та непрямі субсидії приватної промисловості. Характерною особливістю англійської економіки був також розвиток новітніх галузей; туди в основному переміщався також колоніальний капітал. Підприємницькі кола Англії прагнули покращити своє економічне становище за рахунок нових ринків, подолання митних бар'єрів сусідніх держав. Ці моменти живили прагнення стати членом "Спільного ринку"

Однак, головним важелем англійської системи державного регулювання стала політика "стоп-йди". Бажаний результат досягався шляхом розширення або стискання виробництва через регулювання банківської процентної ставки. Цей же механізм використовувався для скорочення імпорту та дефіциту платіжного балансу. Стимулювання або обмеження досягалося зміною величини банківської ставки. Треба зауважити, що діапазон експериментів в англійській економіці в 50-60-ті роки був досить широким: від націоналізації до реприватизації націоналізованої власності і навпаки.

Адекватною була і внутрішня політика консервативних урядів У. Черчілля (1951-1955), А. Ідена (1955-1957), Г. Макміллана (1957-1963) та Д. Х'юма (1963-1964). Бона полягала, передусім, в стримуванні росту зарплати під тиском інфляції. Консерватори навіть спробували планування економіки, однак швидко переконалися в згубності такої політики, її нереальності. Як інструмент регулювання широко використовувалась також податкова політика.

На період правління консерваторів проводиться остаточний розпад Британської колоніальної імперії. Прагнучи до ролі одного з європейських лідерів, в 1960 р,, на противагу "Спільному ринку", Великобританія створила "Європейську асоціацію вільної торгівлі" (ЄАВТ), куди крім Англії ввійшли Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія та Швеція. В І952 р, Англія стала володарем атомної зброї, взяла активну участь у створенні воєнно-політичних блоків західних держав, разом з іншими західними країнами активно протидіяла наступу комунізму.

Англійський соціальний рух в період консерваторів виражався в чисельних страйках, котрі в більшості носили економічний характер. Під впливом науково-технічної революції змінювалася соціально-виробнича структура найманої праці. В 1961 р. "білі комірці" складали 36% всієї найманої праці.

Масовість страйкової боротьби на досить пасивному загальноєвропейському фоні була наслідком повільного економічного розвитку Великобританії, а відповідно слабкого росту життєвого рівня. Помітно активною в 50-60-х роках була антивоєнна боротьба, котра, зокрема, виражалась також в щорічних так званих Олдермастонських походах (Олдермастон - центр виробництва атомної зброї).

Внутрішня та зовнішня політика лейбористського уряду Г. Вільсона (1964-1970 рр.)

Поверненню в 1964 р. до влади лейбористів сприяв той факт, що в прийнятому 1961 р. лейбористською партією документі "Віхи - 60-х" прозвучала відмова від подальшої націоналізації. Останнє уже давно турбувало не тільки власників-підприємців, але й тих, хто бачив згубність надмірного захоплення націоналізацією. Однак лідер лейбористів Г. ВІльсон, очоливши уряд, не спішив притримуватися закладених у "Віхах- 60-х" обіцянок, а відставання Англії від головних конкурентів штовхало до заходів, які не завжди виявлялись ефективними.

В 1967 р. з метою модернізації була націоналізована чорна металургія. Уряд Вільсона всіляко сприяв інвестиціям приватних капіталів, в тому числі також іноземних. В 1967 р. американський капітал в Англії сягнув 5,6 млрд. дол. Таким чином, лейбористи шукали важелі прискорення економічного розвитку. Цьому також повинен був сприяти цілий ряд непопулярних заходів. Зокрема, уряд обмежив ріст зарплати 3,5% на рік, ввів систему завчасного попередження про страйки, міг взагалі заборонити страйк.

В цьому ж 1967 р. послідувала друга після війни девальвація - фунт стерлінгів став легшим ще на 14,3%. Однак, зупинити інфляцію і поправити державний бюджет не вдалося, і з весни 1968 р. уряд вдався до збільшення податків. З другого боку, з метою запобігання росту соціального незадоволення, введено часткову оплату медичних послуг.

В другій половині 60-х рр. у Великобританії виникла ольстерська проблема. У жовтні 1968 р. в Белфасті - головному центрі Північної Ірландії (Ольстер) - почались між-общинні зіткнення католиків та протестантів. Католики-ірландці виступають за возз'єднання Ольстера з Ірландією, а протестанти-англійці, котрі стали селитися там ще з часів Олівера Кромвеля, -за нерозривні зв'язки Північної Ірландії з Англією.

Проблема Ольстера - це не тільки проблема національна та релігійна, а водночас також соціальна. Ірландці-католики - (1/3 всіх жителів) - найбільш знедолена частина населення Ольстера і в політичному і в соціальному плані. Так що в цій між-общинній боротьбі, котра не припиняється і на сьогоднішній день, сплелися і загострилися найрізноманітніші складові суспільного життя. Між-общинний терор в Ольстері не припиняється. З 1969 р. загинуло кілька тисяч чол. Розв'язання проблем непросте, лежить через кропітке налагодження консенсусу між обома общинами, через ліквідацію існуючих суперечок та суперечностей через діалог.

У зовнішній політиці уряд Вільсона притримувався попереднього курсу: подавав підтримку США у В'єтнамі, Ізраїлю на Близькому Сході, добивався прийняття Англії в "Спільний ринок". Відносини з Радянським Союзом залишались досить прохолодними.

Діяльність консервативного кабінету -Едварда Хіта (1970-1974 р.)

В 1970 році до влади повернулися консерватори. Діяльність кабінету Е. Хіта збіглася з економічними труднощами, котрі в цілому охопили західні країни в першій половині 70-х років, з тому числі з економічною кризою 1973-1975 рр. В таких умовах, щоб не допустити росту інфляції, Хіт застосував жорсткі заходи, котрі прямо зачіпали інтереси значних верств трудящих. Одним з них був прийнятий в 1971 р. "Закон про відносини в промисловості", котрий забороняв неофіційні страйки. За недотримання закону належав штраф - 100 тисяч ф. с. Однак зупинити "касовий рух" не вдалося. В 1973 р. в економічних страйках брало участь понад 1 млн. працюючих.

Літератури

  1. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи. - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - 77с.
  2. Історія країн Західної Європи нового часу. - Львів: ЛНУ, 2002. - 150с.
  3. Іваницька Ольга Павлівна: Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). - Вінниця: ФОЛІАНТ, 2003. – 560 с.
  4. Газін, Володимир Прокопович: Новітня історія країн Європи та Америки 1945-2002 роки: Навчальний посібник/ В. П. Газін, С. А. Копилов; За ред. А. О. Копилова. - К.: Либідь, 2004. - 624с. - 14-53.
  5. Історія сучасного світу:Соціально-політична історія XV-XX століть: Навчальний посібник/ За ред. Ю. А. Горбаня. - 2-ге вид., доп. І перер. - К.: Вікар, 2003. - 440с. - (Київському національному університету ім. Тараса Шевченка 170 років). - 24.50.


23.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!