Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Всесвітня історія: політика О. М. Горчакова. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Всесвітня історія: політика О. М. Горчакова. Реферат

У рефераті подано відомості про політику О. М. Горчакова щодо відміни пункту паризького трактату 1856 р. про нейтралізацію Чорного моря (1856-1871 рр.)

Результати Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр. були дуже тяжкими для Російської імперії. Головною втратою було позбавлення її права захисту своїх території на Південному Причорномор'ї, що підтверджувалося Паризьким мирним договором 1856 р.

Новий керівник міністерства закордонних справ О. М. Горчаков зосередив зусилля свого відомства на відновленні авторитету Російської імперії. Враховуючи той факт, що ініціатором впровадження обмеження щодо нейтралізації Чорного моря була Франція (ця вимога була вперше поставлена в австрійському ультиматумі 1855 р.), О. М. Горчаков почав активно налагоджувати відносини з цією країною.

Парижу було теж вигідно певне зближення з Санкт-Петербургом, який взяв на себе зобов'язання зберігати нейтралітет щодо Франції у її конфлікті з Австрією (згідно з секретним франко-російським договором від 19 лютого 1959 р.). Не отримавши бажаних зобов'язань від Франції, О. М. Горчаков використав це зближення у захисті інтересів Росії на Балканському півострові. По закінченню франко-австрійської війни та підписання мирної угоди між цими країнами (1860 р.) договір між Французькою та Російською імперіями втратив своє значення.

На фоні Польського повстання 1863 р. спостерігається погіршення відносин з Францією. З цього часу покращуються дипломатичні стосунки між Росією та Прусією, які мали спільні погляди на Польське питання. Аналогічну позицію з цього приводу займала також і Австрія, яка засуджувала потурання польським революціонерам з боку Франції, але О. М. Горчаков та Д. Андраши мали суттєві розбіжності у політиці на Балканах, що не сприяло зближенню двох держав.

Франко-прусська війна 1870-1871 рр. стала переломним моментом на міжнародній арені. Усі європейські країни зайняли позицію нейтралітету. 1 вересня 1870 р. у полон був захоплений Наполеон ІІІ. 15 жовтня маршал Базен здав Мец та армію кількістю 173 тис. чоловік.

У цій ситуації на засіданні за участю Олександра ІІ було прийнято рішення про відміну обмежувальних статей Паризького мирного договору щодо нейтралізації Чорного моря. Це рішення було викладене в ультимативній формі в циркулярі О. М. Горчакова від 19 жовтня 1870 р. і надіслане усім державам, які підписали Паризьку мирну угоду. Російський міністр закордонних справ вказував на той факт, що держави які підписали Паризький трактат неодноразово порушували його умови, що доводило існування цього договору лише на папері.

Яскравим прикладом порушення Паризької мирної угоди було об'єднання Дунайських князівств у єдину державу, та запрошення правителем нової держави іноземного князя. Також він вказав на те, що Російська імперія втратила можливість захисту своїх кордонів на Півдні, в той час як інші країни, які підписували згадуваний договір таких обмежень фактично не мали. Також у циркулярі вказувалось, що Російська імперія погоджується дотримуватися основних умов договору окрім згадуваних обмежень. О. М. Горчаков супроводив циркуляр депешами послам Російської імперії у країнах-учасницях Паризької мирної конференції 1856 р. Депеші були складені враховуючи усі особливості та специфіку взаємостосунків цих країн з Росією.

О. М. Горчаков обрав дуже вдалий момент для звільнення своєї держави від зобов'язань Паризького трактату, щодо нейтралізації Чорного моря, оскільки Франція - країна-ініціатор впровадження цих обмеження була розгромлена Пруссією. Англійські дипломати з самого початку не вірили у довго-тривалість Паризької системи, але циркуляр сприйняли вороже. Аналогічне ставлення до циркуляру мала і Австро-Угорщина, але її військовий та економічний потенціал не давав можливості виступити проти Російської імперії окремо, тому австро-угорські дипломати об'єднали свої зусилля з Foreign Office. Для Османської імперії, фактично, ці обмеження не були суттєвими, оскільки вона мала право зберігати свій флот у протоках, але юридично вони також зачіпали права султана на захист своїх територій.

5 січня 1871 р. відкрилася Лондонська конференція великих держав, які брали участь у підписанні Паризького трактату (без представника Франції, який прибув лише на останнє засідання). Усі країни-учасниці Лондонської конференції визнали скасування пункту Паризького мирного договору про нейтралізацію Чорного моря.

Спірним питанням була стаття майбутньої угоди про право султана відкривати протоки для військових кораблів інших держав у мирний час, якщо він побачить загрозу безпеки своїй імперії. Англія пропонувала щоб за цим договором султан відкривав протоки лише для "неприбережних держав", тим самим бажаючи позбавити Російську імперію можливості проходу (навіть за бажанням султана) через протоки.

Російська делегація погодилася з таким обмеженням, але представник Порти, вказуючи на те, що султан має одвічні права самостійно вирішувати питання обрання країни союзника, відстояв право відкривати протоки для "дружніх та союзних держав".

Таким чином, протягом 1856-1871 рр. унаслідок вдалої політики О. М. Горчакова Російській імперії вдалося домогтись ліквідації одного з основних обмежень Паризького трактату 1856 р. щодо нейтралізації Чорного моря, та відновити свій авторитет на міжнародній арені.

Література

  1. История внешней политики России. Вторая половина XIX века (от Парижского мира 1856 г. до русско-французского союза) / Отв. ред. В. М. Хевролина. - М.: Международные отношения, 1999. - 384 с.
  2. Киняпина Н. С. Внешняя политика России второй половины XIX века. - М.: Высшая школа, 1974. - 280 с.
  3. Широкоград А. Б. Россия-Англия: неизвестная война, 1857-1907. - М.: АСТ, 2003. - 512 с.


22.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!