Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Перетворення Японської імперії у світову державу. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Перетворення Японської імперії у світову державу. Реферат

У рефераті подано відомості про модернізацію Японії наприкінці XIX - на початку XX ст. та її наслідки

Японія була чи не єдиною країною Сходу, у чиєму розвитку період світового колоніалізму співпав не зі станом загальної внутрішньої кризи, а навпаки, із моментом бурхливого внутрішньополітичного піднесення після "революції Мейдзі" ("освічене правління" імператора Муцухіто) 1867-1868 рр., яка об'єднала країну під проводом князівств із збереженням за ними десятої частини місцевих прибутків, але в 1871 р. був виданий указ про повну ліквідацію князівств і поділ Японії на префектури.

Тоді ж була організована імператорська гвардія, підпорядкована урядові, а наступного року оприлюднений декрет про створення збройних сил на основі загального військового обов'язку.

Хоча самураї перестали бути провідним станом Японії й у кращому разі мали підстави претендувати на офіцерські посади в регулярній армії, дух самурайства не зник. Позбавлені колишніх прав і привілеїв, нащадки вчорашніх самураїв культивували свої військові доблесті й виховували відповідним чином солдат, відтепер войовничість самураїв була спрямована на зовнішній світ - сусідні з Японією країни й народи. Не випадково держава спершу взяла у свої руки будівництво арсеналів і верфів - без них вона не змогла б створити сильних збройних сил.

Імператорський уряд також видав декрети про зрівняння у правах усіх громадян, відміну цехових регламентацій, ліквідацію внутрішніх мит, свободу торгівлі та пересування людей і перевезення товарів. Запроваджувалися єдині закони та суди для всієї країни і всіх груп населення, була введена єдина валютна одиниця - ієна. Здійснювалася освітня реформа, створювалися нові школи, відкрився Токійський університет, заохочувалося відрядження японців за кордон для отримання освіти.

Протягом 1872-1873 рр. була ліквідована феодальна власність князів і самураїв на землю й офіційно дозволена її купівля-продаж. Власність на землю була визнана за тими, хто фактично нею розпоряджався, тобто за селянами. Проте значна частина дрібних землевласників, що заклали землю, втрачала свої ділянки і переходила в розряд орендаторів і наймитів чи переселялася в міста.

Розквіту банківської справи сприяло рішення уряду в 1876 р. капіталізувати князівські пенсії, замінивши щорічні виплати одноразовою компенсацією. У 1880 р. був прийнятий закон, який дозволяв за безцінь продавати споруджені державою крупні й економічно неефективні підприємства (металургійні й військові заводи та ін.) торговельно-промисловим компаніям (дзайбацу Міцуї, Міцубіші, Фурукава та ін.).

З поч. 80-х рр. XIX ст. у Японії розгорнувся широкий рух за конституцію, в перших рядах котрого йшли підприємці й інтелігенція, підтримані окремими представниками дворянських і князівських родин. Відряджена до Європи і Північної Америки спеціальна місія, що мала ознайомитися з відповідними нормами, інститутами й процедурами за кордоном, зупинилася на німецькому варіанті О. Бісмарка.

11 лютого 1889 р. (у день сходження на престол міфічного засновника імператорської династії у 660 р. до н. е.) від імені Мейдзі був опублікований текст конституції Японії, що запроваджувала конституційну монархію з великими правами імператора (у т. ч. затвердження й видання законів, скликання й розпуску парламенту, призначення й увільнення всіх цивільних і військових посадових осіб). Хоча парламент контролював фінанси, він був позбавлений права створювати відповідальний перед ним уряд, конституція офіційно проголошувала демократичні права й свободи, але виборчим правом спершу користувався приблизно 1% населення країни.

Найбільш визначальним чинником японської історії І пол. XX ст. став мілітаризм. Це було зумовлене, передусім, її географічним становищем і обмеженістю природних ресурсів, що штовхало в умовах швидкого розвитку промисловості (протягом 1900-1913 рр. обсяг промислового виробництва Японії збільшився на 181%, а США - на 85%, Німеччини - на 54%, Британії - на 25%) до пошуків джерел сировини та ринків збуту. По-друге, в Японії, як і в Росії чи Німеччині, держава відігравала надмірну роль в економіці й, відповідно, прагнула забезпечити сприятливі умови для розвитку національної промисловості. Нарешті, Армія та військові посідали ключове місце в політичній структурі країни, генералітет входив до Таємної ради при імператорі й здійснював величезний вплив на нього, а відтак і на всю політику країни.

У правлячих колах Японської імперії швидко сформувався мілітарний стереотип вирішення усіх проблем. Ще в 1876 р. японський експедиційний корпус нав'язав китайському васалові Кореї нерівноправний договір, через 9 років Китай визнав японські інтереси й права в Кореї практично рівними своїм, у 1895 р. японські агенти убили антияпонське налаштовану королеву, а король змушений був шукати притулку в російському посольстві, в результаті перемоги над Росією у війні 1904-1905 рр. Японія встановила свій протекторат над Кореєю, а в 1910 р. перетворила її у колонію.

Тоді ж за Портсмутським договором Токіо отримав Південний Сахалін, Ляодунський півострів і південну гілку КСЗД. Разом із загарбаними у Китаю Тайванем та прибережними островами це перетворювало Японію на крупну далекосхідну колоніальну державу.

У Першій світовій війні Японія, незважаючи на тісні урядові та військові зв'язки з Німеччиною, виступила на боці Антанти, пов'язуючи це з виконанням союзницького обов'язку за британо-японським договором 1902 р. Насправді ж Токіо розраховував на територіальні загарбання у Китаї, скориставшись "зайнятістю" великих держав на Заході.

Оголосивши війну Німеччині 13 серпня 1914 р., Японія обмежилася окупацією невеликої, орендованої німцями території Ціндао, а її втрати у війні становили усього 2 тис. чол. На початку наступного року Японія висунула Китаю "21 вимогу", прийняття котрих означало перехід Піднебесної під повний політичний, військовий і економічний контроль Токіо.

Але Британія і США висловили формальний протест, сподіваючись, що Японія не зможе "проковтнути" такий великий шматок, і дійсно Токіо невдовзі відмовився від найтяжчих вимог, зокрема, створення спільної японо-китайської поліції та побудови змішаних японо-китайських військових заводів.

Загалом же в результаті Першої світової війни Японія суттєво зміцнила свої політичні позиції в АТР, її війська розташовувалися на території Китаю, Маньчжурії, Кореї, російського Далекого Сходу, колишніх німецьких колоній у Тихому океані. Військові замовлення спричинили економічне зростання та встановлення монопольного положення Японії у певних галузях регіонального поділу праці. Токіо майже повністю монополізував ринок міжнародних морських перевезень у Тихому океані.


09.09.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!