Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Сербська культура (XVI-XVIII ст.). Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сербська культура (XVI-XVIII ст.). Реферат

Під османською зверхністю практично припинився вільний розвиток сербської писемної культури, вся культурна діяльність на певний час зосередилася в рамках усної народної творчості, яка перетворилася на форму само-ідентифікації та самозбереження нації

Однією з причин виникнення такої ситуації було знищення соціальної бази існування культури, тобто освічених верств населення, в тому числі дворянства і вищого та середнього духовенства. Іншою - ліквідація культурних осередків і загальнонаціонального та локальних культурних середовищ.

Моральна сила, душевний ліризм і трагічність долі сербського народу проявилися в його багатій та різнобарвній народній поезії. Саме зі зразками такої поезії постали серби наприкінці XVIII - на початку XIX ст. перед очима освіченої Європи. Сербські народні пісні заведено поділяти на дві великі групи: епічні ("юнацькі") та ліричні ("жіночі"), що відрізнялися тематикою та художніми особливостями.

Серед епічних пісень виділяються чотири цикли: пісні про події до появи турків; пісні про діяння правителів з династії Неманичів; пісні, присвячені боротьбі проти турків; нарешті, пісні нового часу. Ліричні пісні розкривають побут народу, його менталітет.

Однією з найкращих і найвідоміших сербських епічних пісень є "Хасанагиниця". її в 1774 р. опублікував у своїй праці "Мандрівка по Далмації" А. Фортіс. Протягом наступних п'ятдесяти років "Хасанагиницю" перекладено основними європейськими мовами: німецькою (Гете, 1778 р.), англійською (В. Скотт, 1779 р.), французькою (Нодьє, 1821 р.).

Народна поезія стала важливою складовою у процесі становлення та розвитку сербської писемної літератури. В XVI - XVIII ст. цю літературу здебільшого репрезентували представники так званої "слов'яно-сербської школи": патріарх Паїсій, Захаріє Орфелін, Іоаким Вуїч та інші, серед яких особливо виділявся Иован Раїч (1726-1801), автор першої систематизованої історії південних слов'ян ("История разных славянских народов, найпаче болгар, хорватов и сербов"). Він у 1750-х роках навчався у Київській духовній академії.

Просвітництво у сербів пов'язане з ім'ям Досітея Обрадовича (1731-1811), котрий був останнім представником "слов'яно-сербської школи" й разом з тим започаткував новий етап у розвитку національного красного письменства, безпосередньо готуючи появу такої постаті, як Бук Караджич. "Живот и приключения", що описують власне життя Обрадовича, коментують і мотивують його думки та вчинки з позицій новонароджуваної просвітницької ідеології. Інший твір Обрадовича - "Совет здравого разума" - став немовби першим курсом практичної моралі для сербського народу.

З кінця XV ст., й особливо активно протягом XVI-XVII ст., розпочинається друкарство сербською мовою. З 1791 р. у Відні виходить перше періодичне видання сербською мовою - "Сербські новини". У 1792-1794 рр. їхнє місце посіли "Слов'яно-сербські відомості".

Література

  1. Австро-Венгрия. Опыт многонационального государства. Москва, 1995.
  2. История Югославии: В 2 т. Москва, 1963. Т. 1.
  3. История южных и западных славян. Курс лекций. Москва, 1979.
  4. История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
  5. Лещиповская М. Сербская культура XVIII века. Москва, 1994.
  6. Очерки истории культуры славян. Москва, 1996.
  7. Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона. Т. 58. Ст. "Сербия", "Сербская литература", "Сербская народная поэзия", "Сербская церковь", "Сербский язык", "Серби". Европа и Срби. Београд, 1996.


30.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!