Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія "Освічений абсолютизм" в Чехії: зародження та політика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

"Освічений абсолютизм" в Чехії: зародження та політика. Реферат

Період правління Марії Терези та Йосифа II (1780-1790) увійшов у історію Австрійської імперії як доба "освіченого абсолютизму"

Саме тоді відбулися найрадикальніші перетворення в суспільному житті монархії. У ході війни за "австрійську спадщину" перебудовується військове управління та засновується Загальна комерційна колегія з метою централізації управління економічною політикою країни.

У 1748 р. Австрійський та Чеський сейми передали центральному урядові право збирання податку на десять років уперед. Відтепер влада дістала можливість без жодного втручання сеймів збирати й розпоряджатися коштами для утримання постійного війська. У 1749 р. намісництво було замінено представництвом та камерою, які фактично стали виконавчими органами уряду на місцях.

Значні зміни сталися в організації австрійської армії. Від середини XVIII ст. чеське ополчення (так само як і інші) об'єднувалося з військом, яке підпорядковувалося центральній владі. В армії запанувала німецька мова. Спочатку військо комплектувалося на добровільних засадах, але вже з 1753 р. запроваджено рекрутський набір, від якого звільнялися священики, шляхта, чиновники, міщани та люди вільних професій. Так Чехія, як і інші землі імперії (крім Угорщини), втратила те, що становило основу державної самостійності - окреме військо та власні фінанси.

У Відні було об'єднано чеську й австрійську придворні канцелярії, створено Директоріум для внутрішніх справ та Верховну судову палату. Таким чином з Праги усувалися органи центрального управління Чехією, повноваження яких з 1761 р. передавалися спільним австрійсько-чеським установам у Відні. Зазнала змін структура органів місцевого самоврядування.

У 1763 р. в Чехії засновувалися губерніуми, які очолював верховний бургграф (пуркрабій). Моравський губерніум у Брно очолював гетьман. Керівники губерніумів, котрі одночасно були головами сеймів і земських станових комітетів, репрезентували Інтереси заможних верств у центральних органах влади. Представники місцевої шляхти (без відповідної освіти) не могли обіймати посад державних службовців у губерніумах.

Великий вплив на подальший розвиток економіки країни справили зміни у фінансовій та митній галузях. З 1750 р. запроваджувалася єдина грошова одиниця. У Моравії (1758) та Чехії (1765) вводилася як обов'язкова нижньоавстрійська система мір і ваги. Ці та інші заходи сприяли усуненню перешкод, що гальмували процес формування єдиного ринку. Ліквідувалися також митні кордони між окремими чеськими краями та з австрійськими землями. Завдяки цьому витворилися митна та господарська цілісність австрійсько-чеської частини імперії. Було прийнято Закони про податок на спадщину та про загальне оподаткування (згідно з кадастром 1757 р.), який позбавляв місцеву шляхту права не сплачувати податків.

Необхідність підтримки життєздатності селянських господарств, які становили головне джерело податкових надходжень та рекрутів для армії, змусила Марію Терезію на початку 1770-х років розпочати аграрні реформи. З'явилася низка указів. Одним з найважливіших із них були Панщинні патенти для Чехії та Моравії (1775), що запроваджували диференційовану панщину - залежно від майнового стану селянина. Згідно з іншим указом панська земля розподілялася між селянами. Вони переводилися з панщини на грошову ренту. Перехід на грошову оплату повинностей ослаблював особисту залежність селян. Було видано указ про викуп селянами права на спадкове володіння землею, якою вони користувалися.

Запроваджувався єдиний для всієї країни Кримінальний кодекс, що обмежував право землевласників чинити суд над кріпаками. Нове законодавство забороняло тортури під час допитів і значно обмежувало застосування смертної кари.

У завершальний період правління Марії Терези важливі зміни започатковано в системі освіти. З 1774 р. Австрійська імперія, однією з перших на континенті, створює розгалужену мережу шкіл за рахунок державних коштів. У 1775 р. було прийнято Шкільний статут, яким запроваджувалося обов'язкове навчання всіх дітей від 6 до 12 років. У Чехії швидко зросла кількість шкіл (від 1500 у 1775 р. до 2600 наприкінці 1790-х років).

Школи поділялися на "головні" та "нормальні", викладання в них велося німецькою мовою. При церковних приходах працювали "тривіальні" школи, де навчали чеською мовою. Існували також навчальні заклади при церковних орденах. Після ліквідації Єзуїтського ордену (1773) реформовано гімназії, кількість яких зменшено до 20, а умовою вступу до них стало володіння німецькою мовою. У гімназії два роки викладали німецькою мовою, а в чотирьох старших класах - латинською.

За правління імператора Йосифа II реформи набули ще радикальнішого характеру. Так, "патент про підданих" (1781) скасовував особисту залежність селян від феодала - спочатку в Чехії та Моравії, а згодом і в інших землях імперії. Тепер селянин міг вільно брати шлюб, покидати маєток, віддавати дітей до школи. Розмір і обсяг повинностей змін не зазнали. У 1785-1788 рр. на основі обліку селянських та панських земель визначено розміри податків, панщини та оброку, які переводилися в грошовий еквівалент, а повинності селян визначалися доходами господарств. Віднині селянин насамперед мусив розрахуватися з державою, а вже потім зі своїм господарем.

Централізація держави супроводжувалася колонізацією чеських земель, куди десятками тисяч переселялися німці з Південної Німеччини та Австрії. У 1784 р. Йосиф II видав указ про обов'язкове вживання німецької мови в усіх адміністративних органах влади. Це робилося з метою уніфікації суспільного життя імперії.

Кардинальних змін зазнала конфесійна політика Габсбургів. Згідно з "патентом про віротерпимість" (1781) скасовувалися дискримінаційні заходи стосовно віросповідання. Католицька церква й надалі мала статус державної, але водночас дозволявся перехід до протестантизму, православ'я або уніатства; визнавалося іудейство; заборонялася діяльність сект.

Йосиф II продовжував реформувати систему початкової, середньої та вищої освіти імперії. Розвиток системи освіти в Чехії перетворився на один із найважливіших чинників формування чеської нації. Розвиток капіталістичних відносин вимагав значної кількості високоосвічених молодих людей. Суттєвої реорганізації зазнав Празький університет. В навчальному закладі приділяється більше уваги вивченню природничих наук та історії, засновуються нові кафедри, запроваджується трирічне навчання. У 1784 р. факультети позбулися схоластики, церковної цензури, мовою навчання замість латини ставала німецька. Вводилося обов'язкове відвідування лекцій та складання іспитів в установлений термін. У 1791 р. в університеті було створено кафедру чеської мови.

Зміни в усіх сферах життя, здійснені в період "освіченого абсолютизму", сприяли поліпшенню стану охорони здоров'я та соціального забезпечення широких верств населення. Так, згідно з "імперським статутом" (1776) усі заклади охорони здоров'я підлягали Центральній імперській комісії. Вже наприкінці XVIII ст. в Чехії налічувалося майже 300 приватних і громадських лікарень. У 1781 р. побачили світ Основні директивні правила, які визначали найважливіші принципи створення нових лікувальних установ.

Реформи за правління Марії Терези та Йосифа II об'єктивно сприяли руйнуванню феодальних підвалин та прискоренню розвитку капіталістичних відносин як у Чехії, так і в інших краях імперії. Однак смерть Йосифа II в 1790 р. знаменувала закінчення доби "просвітницького абсолютизму" в Габсбурзькій монархії. Вже перебуваючи на смертному одрі, тяжкохворий монарх був змушений відмінити більшість реформаторських указів за винятком двох: про звільнення селян від кріпацтва та про віротерпимість. Утім чимало заходів періоду реформ продовжували й надалі справляти помітний вплив на суспільне життя імперії.

Література

  1. Ваничек В. История государства и права Чехословакии. Москва, 1981.
  2. Гуса В. История Чехословакии. Прага, 1963. История Чехословакии: В 2 т. Москва, 1959. Т. 2.
  3. Краткая история Чехословакии. Москва, 1988.
  4. Лаптева Л. П. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма. Москва, 1985.
  5. Лаптева Л. П. История Чехии периода позднего феодализма и раннего Нового времени (1648-1849). Москва, 1998.
  6. Любавский М. История западных славян. Москва, 1918.
  7. Неедлы З. История чешского народа. Москва, 1952.
  8. Рубцов Б. Эволюция феодальной ренты в Чехии. Москва, 1958.


30.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!