Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Культура Речі Посполитої: "сарматське" бароко. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Культура Речі Посполитої: "сарматське" бароко. Реферат

З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського" бароко

Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".

З часом, особливо під впливом нескінченних воєн XVII ст. з протестантськими народами (шведами і бранденбуржцями), з православними (росіянами й українськими козаками), з мусульманами (турками і татарами), "сарматизм" й "польськість" ототожнюються з католицизмом, а захист римсько-католицької церкви - з особливим значенням Польщі в історії Європи. Звідси випливали такі характерні для "сарматизму" риси, як панування латини, що поступово ставала другою мовою жителів Речі Посполитої, а також почуття власної вищості над культурами сусідніх країн і народів.

"Сарматизм" позначився на розвитку літератури і мистецтва. В літературі його започаткували художні та історичні твори Самуеля Твардовського (1600-1661), Анджея М. Фредри (бл. 1620-1679), Веспасіана Каховського (1633-1700) та ін. У мистецтві "сарматизм" пов'язувався з культурою бароко. Барокова архітектура з'являється в Польщі після Тридентського собору у зв'язку з реформою католицької церкви.

Новий стиль у релігійному мистецтві засвідчував появу нових засобів впливу на віруючих і мав сприяти уславленню величі й сили релігії та церкви, поглибленню почуттів парафіян. Будуються нові, величніші, ніж раніше, храми, монастирі, комплекси каплиць, а також перебудовуються готичні й ренесансні споруди, в яких з'явилися пишно декоровані вівтарі, амвони, органи, сповідальні. Поширенню бароко у світському мистецтві протегував королівський двір, про що свідчила перебудова у Варшаві королівського замку.

У XVIII ст. в Польщі поширилися ідеї французького Просвітництва. Основна увага польських освічених і патріотичних кіл зосередилася на розвитку національної свідомості, захисті власної державності, необхідності реформування держави.

Період Просвітництва започаткували реформи шкільної освіти. Видатний релігійний і політичний діяч Станіслав Конарський (1700-1773) розробив нову програму навчання і в 1740 р. запровадив її у варшавській школі. Варшавська школа - Колегіум Нобіліум (школа шляхтичів) - відіграла важливу роль у дальшій перебудові всієї шкільної освіти в Польщі й передусім єзуїтських шкіл.

Рішучого удару по старій шкільній системі завдала також відкрита в 1766 р. "Рицарська школа", яка цілком звільнилася від церковного контролю. Та особливе значення мала діяльність першого в Європі міністерства освіти - Едукаційної комісії, яка успадкувала майно, що залишилося після скасування папою Римським ордену єзуїтів і на місці орденських колегій стала утворювати державні школи. При Комісії існувало Товариство з елементарних книг, яке підготувало багато нових підручників і, зокрема, підручник польської граматики Онуфрія Хотинського. Окремими підручниками, які рекомендувала Едукаційна комісія, користувалися до середини XIX ст. Сама система освіти пережила поділи і в 1803 р. стала зразком для освітньої реформи в Росії.

Розвивалися точні та природничі науки - Ян Снядецький і Марцин Почобут-Одляницький проводили астрономічні спостереження, Юзеф Осинський заснував першу хімічну лабораторію, Ян Кшиштоф Клюк описав флору польських земель. Історичні дослідження вів Адам Нарушевт (1733-1796). Його семитомна "Історія польського народу" є вагомим внеском у європейську історичну науку.

Важливу роль у розвитку польської науки відіграла перша публічна варшавська бібліотека, що відкрилася в 1747 р. Ініціаторами її створення були єпископи, брати Залуцькі, які передали до її фондів власне книжкове зібрання (300 тис. томів). У середині століття в наукову літературу проникає польська мова, яка поступово витісняє латину, що панувала до того часу. Польською мовою викладали в Головних школах - реформованих Краківському і Віленському університетах.

Найвидатніші представники суспільно-політичної думки - священики Туго Коллонтай (1750-1812) і Станіслав Сташиц (1755-1826). Перший із них у своїх працях аналізував причини занепаду Польщі й висував широку програму державного реформування. Другий - обстоював необхідність проведення, крім державних, соціальних реформ. Головною причиною слабкості держави С. Сташиц уважав злиденність підданих, а тому виступав за скасування особистої залежності селян і заміну панщини оброком, за зрівняння в правах міщан із шляхтою. Подібні ідеї пропагували й публіцисти журналу "Монітор", які знайомили читачів з філософськими, суспільними й економічними поглядами та подіями культурного життя. Журнал намагався поширювати нові ідеали й боротися з вадами "сарматів", зберігаючи при цьому повагу до минулого.

У суспільному й культурному житті Польщі важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них оточення короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало реформи Письменники другої половини XVIII ст., прихильники провідного на той час у Польщі літературного напряму - просвітницького класицизму - Ігнацій Красицький, Францишек Богомолець, Юліан Урсин Німцевич - у своїх поемах і сатиричних творах викривали людські вади й погані вчинки, утверджуючи повагу до простої й порядної людини.

Важливим центром культурного й мистецького життя був маєток князів Чарторийських у Пулавах. Магнати запрошували до себе композиторів, поетів, архітекторів, художників, протегували й допомагали їм. Чудовою пам'яткою архітектури тих часів є палац у Лазенках - літня резиденція Станіслава Августа, побудована в стилі класицизму. У 90-х роках створює свої перші полонези видатний польський композитор і патріот, автор національного гімну Міхал Клеофас Огінський (1765-1833).

Доба Просвітництва зробила значний внесок у розвиток передової польської культури і науки, польської мови та літератури, визначила новий напрям у національній і державній свідомості, що стало важливим чинником збереження національних традицій після втрати країною незалежності.

Література

1. Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине XVII в.: Из истории международных отношений в Восточной и Юго-Восточной Европе. Москва, 1981.

2. История Европы. В 8 т. Москва, 1994. Т. 4. История Польши: В 3 т. Москва, 1955. Т. 2.

3. Кареев Н. Й. Падение Польши в исторической литературе. Санкт-Петербург, 1888.

4. Краткая история Польши. Москва, 1993.

5. Любавский М. К. История западных славян. Москва, 1917.

6. Островер Л. Й. Тадеуш Костюшко. Москва, 1961.

7. Україна і Польща в період феодалізму: 36. наук, праць. Київ, 1991.


30.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!