Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Підсумки Другої світової війни та її уроки. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Підсумки Другої світової війни та її уроки. Реферат

У рефераті подано відомості про розгром і безумовну капітуляцію Німеччини. Підсумки Другої світової війни та її уроки

Після провалу німецького наступу на Західному фронті зимою 1944-45 рр. обстановка в Німеччині ще більше погіршилась. Реальністю стала політична ізоляція (залишився лише один союзник – Угорщина). На боці антигітлерівської коаліції уже воювали польські, югославські, чехословацькі дивізії. А вчорашні союзники Німеччини Румунія і Болгарія оголосили їй війну.

На час закінчення війни Німеччина втратила основні сировинні потоки. Чисельність збройних сил скоротилась на 25%. Різко скоротилась переробка нафти, видобуток вугілля, виробництво зброї скоротилось у грудні 1944 р. на 45%.

Чисельність збройних сил на початок 1945 р. скоротилась на 2.693 тис. чол. Претендентами на посаду фюрера в разі смерті Гітлера були рейхсмаршал Герінг, рейхсфюрер Гіммлер, начальник канцелярії нацистської партії Борман і міністр озброєнь Шпеєр.

Гітлер і його оточення розуміли, що на січень 1945 р. війна уже була програна. Вони шукали шляхів для укладення мирного договору з Англією. Основні умови майбутнього мирного договору були викладені в "меморандумі Ріббентропа". Теза про радянську загрозу для країн Заходу в меморандумі виступала політичним підґрунтям. Послаблення Німеччини є політичним самогубством для Англії і США. Німеччина і вся Західна Європа повинні об’єднатися проти СРСР. Першим кроком до створення такого союзу мало стати припинення бойових дій на Західному фронті.

25 березня 1945 р. англійські й американські війська почали форсувати Рейн, а десантники висадились 24 березня. Опір німецьких військ був незначним, за винятком Франкфурта-на-Майні. Після цього союзні армії повернули на північ і за два дні пройшли 100-150 км. Французька армія діяла в напрямку Швейцарського кордону.

Німецькі війська були в стані деморалізації. Промисловість і підприємства Рурського району залишалися неушкодженими. 17-18 квітня німецькі війська в масовому порядку почали здаватися в полон американським і англійським військам.

Що робити далі? Радянські війська кількістю в 1 млн. чол. були на відстані 60 км. від Берліна. Війська союзників – на відстані 300 км. Американські війська наступали на Дрезден, хоч У. Черчілль вимагав наступу на Берлін.

Повітряні бомбардування Німеччини вдень і вночі у квітні 1945 р. досягли свого апогею. Загальна кількість бомбового вантажу складала 2.700 тис. т. Населення Німеччини гостро відчуло на собі усі жахи війни, яку розв’язали фашисти. Найбільше бомбардували Гамбург, Дрезден, Берлін. Економіка Німеччини в результаті цих бомбардувань різко знизила випуск воєнної продукції.

Основним завданням антигітлерівської коаліції було розгром німецьких збройних сил і окупація їх території. 16 березня 1945 р. почалась Віденська наступальна операція радянських військ 3-го Українського фронту (ком. І. Толбухін). 6 квітня бої велись уже у Відні. Німецькі війська чинили шалений опір. Радянські війська втратили в боях за Відень 130 тис. чол., 1300 танків і 2200 гармат. Уже 27 квітня було створено новий уряд Австрії, місцеві органи влади, відновили діяльність політичні партії. У той же день була опублікована декларація про відновлення демократичної республіки Австрії.

Кінець бойових дій у Північній Італії наступив 26 квітня 1945 р. Американські й англійські офіцери прийняли капітуляцію Італії. Муссоліні спробував втекти у Швейцарію. Але був впізнаний антифашистами і 28 квітня страчений.

Гітлер чекав розвалу антигітлерівської коаліції і намагався до того часу продовжувати оборонні бої. Одночасно він великі надії покладав на нового президента США Г. Трумена. Ф. Рузвельт помер 12 квітня 1945 р.

Останнім акордом в оборонній тактиці Гітлера був наказ про запровадження на території Німеччини "тактики спаленої землі". Як бачимо, тактика знищення економічного потенціалу на території СРСР і Західної Європи бумерангом повернулась і в Німеччину.

Ще одна рятувальна порада полягала у тому, щоб вести війну у дусі "Вервольфа", тобто партизанську. Разом з тим, досить серйозно готувалися до оборони Берліна. Було залучено 1 млн. чол., 10.400 гармат, 1500 танків, близько 3300літаків, більше 3 млн. фауст-патронів.

Для штурму Берліна радянське керівництво виділило війська 1-го і 2-го Білоруського і 1-го Українського фронтів. У районі Ельби вони повинні були з’єднатися з військами союзників. 2-му, 3-му і 4-му Українським фронтам було поставлене завдання звільнити Чехословаччину. На Берлінському напрямку було 2,5 млн. чол., 41.600 гармат, 6.250 танків, 7.500 літаків. Як бачимо, була абсолютна перевага радянських військ.

16 квітня 1945 р. о 5 год. ранку (за московським часом) 1-й Білоруський і 1-й Український фронти (ком. Г. Жуков й І. Конєв) перейшли в наступ на Берлін. Німецька піхота була осліплена потужними прожекторами. Авіація нанесла удари по опорних пунктах і артпозиціях противника.

17 квітня після важких боїв були взяті Зеєловські висоти, і почалось форсування річки Нейсе. 21 квітня перші радянські військові частини вийшли на окраїни Берліна. 25 квітня основні сили німців були розгромлені і оточені радянськими військами. у той же день відбулась зустріч на Ельбі в районі Торгау американських і радянських армій.

Ще 28 березня 1945 р. американо-англійські війська, отримавши наказ Монтгомері, почали наступ у напрямку Гамбурга, який після звільнення мав стати їх крупною воєнною базою. На півдні Німеччини ними були захоплені Ерфурт, Веймар і Нюрнберг.

На 25 квітня Гітлер визначив берлінську битву як таку, від наслідків якої залежала доля Німеччини. 26 квітня радянські війська вели бої в центрі міста, і ніщо уже не могло зупинити його падіння.

Об 11 год. дня 30 квітня почався штурм Рейхстагу, і в той же день був піднятий над ним червоний прапор, хоч бої продовжувалися до 2 травня. Німці втратили в боях за Рейхстаг 2500 солдатів і офіцерів. Геринг, Гіммлер та інші керівники Німеччини покинули Берлін. Гітлер 30 квітня скінчив життя самогубством.

Управління Німеччиною взяли Геббельс, Деніц, Борман та ін. 1 травня радянське воєнне командування отримало від генерала Кребса пропозиції про припинення війни і початок мирних переговорів.

Вимога СРСР про безумовну і повну капітуляцію Німеччини була відхилена. Війна затягнулась ще на одну добу. 2 травня в полон у районі Берліна було взято 135 тис. німецьких солдатів і офіцерів.

Одночасно з боями за Берлін йшли бої за Чехословаччину. 4 квітня Р. Маліновський оволодів Братиславою. Особливо складною була обстановка в Празі. 5 травня Національна рада відмовилась визнавати німецький протекторат і заявила про перехід влади в її руки. Так почалось Празьке повстання. Однак німці почали репресії проти повсталих.

Радянські війська почали наступ на Прагу 6 травня, на добу раніше запланованого терміну. 9 травня 1945 р. Прага була звільнена військами 1-го Українського фронту від німецьких окупантів.

30 квітня через декілька годин після самогубства Гітлера Деніц був призначений "намісником фюрера". Головне своє завдання він вбачав у досягненні антирадянського союзу з західними державами і продовження на основі цього факту збройної боротьби проти СРСР. 5 травня він дав згоду на капітуляцію німецьких військ у Голландії, Північно-Західній Німеччині і Данії.

7 травня у ставці Ейзенхауера в Реймсі був підписаний попередній протокол про безумовну капітуляцію збройних сил Німеччини. Третій рейх пережив свого творця лише на один тиждень. 8 травня в передмісті Берліна Карлсхорсті у присутності представників збройних сил СРСР маршала Г. Жукова, Англії – маршала авіації А. Теддера, США – генерала К. Спаатса, Франції – генерала Д. де Тасіньї уповноважені німецького верховного командування Кейтель, адмірал флоту Фріденбург і генерал-полковник авіації Штуумпф підписали акт про безумовну капітуляцію Німеччини.

Після підписання акту про капітуляцію радянським військам з 9 до 17 травня здались в полон 1390 тис. чол. Війна в Європі закінчилась. (9 травня було оголошено в СРСР Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні).

Якими були підсумки Другої світової війни?

На фронтах війни, в німецьких концтаборах загинуло понад 50 млн. чол., 90 млн. чол. отримали поранення, у т. ч. в СРСР більше 26 млн. чол., Німеччині – 13 млн. чол., Польщі – 6 млн. чол., Франції – 600тис. чол., Англії – 370 тис. чол., США – 400 тис. чол., Італії – 500 тис. чол. Було зруйновано 21 млн. будинків, сотні міст, десятки тисяч сіл.

Воєнну і політичну поразку потерпів блок фашистських держав і їх сателітів. Перемогу здобули держави антигітлерівської коаліції. Плани Гітлера про знищення СРСР і завоювання світового панування провалилися.

У результаті війни були встановлені нові кордони в Європі, ліквідовано фашистські режими в усіх європейських країнах. Значна роль у цьому належала збройним силам СРСР, які втратили вбитими за звільнення Європи 3 млн. чол., у т. ч. в Польщі – 600 тис. чол., Чехословаччині – 140 тис. чол., Румунії – 69 тис. чол.

Головними уроками, що випливають із історії та наслідків Другої світової війни, є те, що спільні дії держав з різним політичним устроєм проти агресора цілком можливі і корисні.

Література

  1. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е. изд –М., 1987 611с.
  2. Вторая мировая война в воспоминаниях. –М., 1990. 551с.
  3. Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464 с.
  4. Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. –М., 1990. Т. 1-2.
  5. Грушевский М. С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.
  6. Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. –М., 1981. Т. 1-2.
  7. Ефимов Г. К. Устав ООН: инструмент мира. –М., 1986. 131с.
  8. Иллюхин Р. М. Лига Наций 1919-1939. –М., 1962.
  9. История внешней политики СССР 1917-1966. –М., 1986. Т. 2. 691с.
  10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. –М., 1987. Т. 1-2.
  11. Крылов С. Б. История создания ООН. –М., 1960. 343 с.
  12. Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. –М., 1957. Т. 1-2.
  13. Локарнская конференция 1925г. Документы –М., 1959. 511с.
  14. Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. –М., 1987. 711с.
  15. Алатри П. Происхождение фашизма –М., 1961. 461с.
  16. Брандт В. Воспоминания –М., 1981. 521с.
  17. Вебер А. Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. –М., 1991. 391с.
  18. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского –М., 1991. 391с.
  19. Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX – 70-е годы XX ст. Статистика 391с.
  20. Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами –М., 1984. 296с.


26.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!