Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Шомонський трактат та його значення. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Шомонський трактат та його значення. Реферат

10.03. 1814 у французькому місті Шомоне Росія, Англія, Австрія і Пруссія уклали між собою так званий четвертний союз і зобов'язалися не підписувати з Францією сепаратний мир і вести війну до повної перемоги

Крім того Шомонський трактат, датований заднім числом – 1 березня, торкався і питання майбутнього устрою Європи, багато в чому передбачаючи "Заключний акт Віденського конгресу".

У червні 1813 р. представники Австрії погодилися з представником Росії Нессельроде і представником Пруссії Гарденбергом пред'явити Наполеонові наступні умови миру:

  • Наполеон відмовляється від герцогства Варшавського;
  • повертає Пруссії Данциг;
  • віддає Австрії Іллірію, яку відняв у неї в 1809 р.;
  • очищає від своїх військ міста Гамбург і Любек.

Гарденберг хотів, щоб Наполеонові були ще поставлені вимоги відмовитися від протекторату над Рейнським союзом і повернути Пруссії хоча б частину земель, віднятих по Тільзітському миру. Але Меттерніх, який бажав скоріше укласти мир, не погодився.

Умови були настільки легкими для Наполеона, при якому в сутності залишалася майже вся його колосальна імперія, що Олександр був розчарований: "Що ж буде, якщо він прийме ці умови?" - роздратовано запитував Олександр Меттерніха. Вирішено було, що прийняття цих пунктів буде лише основою для початку переговорів, а під час переговорів від Наполеона зажадають і подальших поступок.

26 червня Меттерніх з'явився як посередник до Наполеона, який проживав у Дрездені. Розмова, від якої залежала доля Європи, тривала кілька годин і скінчилася повним провалом місії Меттерніха. Наполеон не бажав і чути про поступки. Він кричав на Меттерніха, гнівно запитував його, наскільки великий той грошовий хабар, що Меттерніх одержав від Англії, щоб сміти пропонувати такі умови йому, імператору Наполеонові, і грозив незабаром бути з армією у Відні. Меттерніх говорив, що, якщо Наполеон не погодиться на переговори, Австрія, зараз же по закінченню перемир'я між Наполеоном і союзниками, вступить у війну проти Франції.

Все було даремно. Наполеон не йшов на поступки. Імператор, що бажав зробити весь континент ринком збуту і колонією Франції, не бачив змісту у своєму царюванні, якщо його завоювання будуть урізані й боротьба його з Англією скінчиться її перемогою. Все або нічого! Такий був його девіз. "Ваш володар остаточно збожеволів", - сказав Меттерніх маршалу Бертьє, вийшовши, вражений, з палацу після цієї бесіди з Наполеоном. "Ви мені не оголосите війни", - сказав на прощання Наполеон, роблячи вигляд, що не вірить погрозі Меттерніха.

З попередніх переговорів, що почалися, у Празі, звичайно, нічого не вийшло. 10 серпня 1813 р. Австрія офіційно вступила у війну проти Наполеона.

Війна відновилася. Після страшного триденного побоїща під Лейпцигом 16-19 жовтня 1813 р. Наполеон відступив у Францію. Але тут ряд його блискучих перемог над прониклими у Францію ворогами спонукав їх знову запропонувати Наполеонові мир, - але вже, звичайно, на гірших для нього умовах.

У лютому 1814 р. у місті Шатільоні почалися мирні переговори союзників з уповноваженим від Наполеона Коленкуром, герцогом Віченцським. Наполеонові пропонували імперію в границях 1792 р., тобто відмовлення від завоювань. Наполеон із гнівом відмовився навіть розглядати ці умови. Він запитував Коленкура, як він змів повідомити йому, імператору, про такі образливі пропозиції. Ряд нових військових успіхів французьких військ у ці дні підсилив непримиренність Наполеона.

Англійські шпигуни провідали, що Меттерніх, збентежений успіхами Наполеона, почав уже за спиною своїх союзників зносини з Коленкуром і про щось з ним змовляється.

Тоді лорд Кестльрі став вимагати, щоб союзники уклали між собою договір зобов'язуючий їх діяти разом аж до остаточної перемоги.

Кожний союзник виставляє по 150 тисяч чоловік; Англія бере на себе субсидування війни. Союзники зобов'язуються повернути, по можливості, Європу до до-наполеонівських часів; після перемоги над Наполеоном союз чотирьох держав повинен був пильно спостерігати за тим, щоб Франція не намагалася порушити умови миру, що буде їй продиктований після перемоги.

Цей Шомонський трактат був підписаний представниками Англії, Росії, Австрії і Пруссії 1 березня 1814 р. Він став надовго основою дипломатичної діяльності європейських держав і в тому чи іншому вигляді проіснував аж до 1822 р., коли Англія звела цей трактат фактично до нуля.

30 березня 1814 р. союзники ввійшли в Париж. Через кілька днів Наполеон відрікся від престолу і відправився на острів Ельбу в якості "імператора" цього острова. На французький престол повернулася усунена революцією династія Бурбонів в особі Людовіка XVIII, брата страченого короля Людовіка XVI.

Період майже безупинних кровопролитних воєн закінчився. Деспотизм військового диктатора, що вийшов з надр революції, а потім який її придушив, замінив той режим, про який О. С. Пушкін у 1823 р. виразився, що задуми Олександра I "світу тиху неволю в дарунок несли". Ця "тиха неволя" підтримувалася здебільшого вже не зброєю, але конгресами, дипломатичними переговорами й угодами.

Відновлення, по можливості, старого абсолютистсько-дворянського, - в одних місцях кріпосницького, в інших напівкріпосницького режиму, - така була соціальна першооснова політики держав, об'єднаних після закінчення війни Шомонським трактатом. Ця утопічна мета вже сама по собі повідомляла неміцність досягненням держав, які перемогли Францію в 1814 р.

Повне відновлення дореволюційного режиму й в економіці й у політиці після нищівних ударів, які нанесли йому французька революція і Наполеон, виявилося справою не тільки важкою, але і безнадійною.

У цьому Маркс і Енгельс убачали прогресивну роль наполеонівського панування. Таку історичну роль, зовсім до того не прагнучи особисто, а лише думаючи про завоювання, про могутність Франції, про економічне панування буржуазії, зіграв французький імператор Наполеон.

Література

  1. Всесвітня історія. Посібник. – К., 2001.
  2. Історія дипломатії від стародавніх часів до наших часів. – М., 1999.


12.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!