Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Політика фашистів щодо євреїв. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Політика фашистів щодо євреїв. Реферат

В 1919 р. була прийнята конституція, за якою Німеччина проголошувалася республікою, що зберегла федеративну структуру. Веймарська конституція була однією з найдемократичніших у світі

З приходом до влади нацистів, розпочалися масові арешти, створено спеціальні органи насильства та терору. Заборонено політичні партії та профспілки. Щодо економіки, то на початку 20-х рр.. економічне становище Німеччини дедалі погіршувалося, відбувалася інфляція. Пізніше темпи промислового розвитку збільшилися, що спричинило покращення економічного становища країни. З приходом до влади нацистів розпочалися заходи з ліквідації безробіття. Швидко розвивалася військова промисловість, розпочався поступовий перехід до карткової системи розподілу.

Установлення і зміцнення гітлерівського режиму, нещадне придушення політичних супротивників та будь-якого інакомислення, жорстка централізація держави, концентрація влади в руках найреакційніших і найавантюристичніших сил, повна ліквідація прав і свобод громадян, створення в країні атмосфери примусової однодумності, шовіністичного чаду і загальної підозри стали передумовами підготування і ведення тотальної війни за світове панування.

Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм. Він виявлявся у тому, що Гітлер уважав нації нерівноцінними: є вищі, а є нижчі. Німці поза сумнівом найвища арійська нація, яка повинна встановити "новий світовий порядок".

Гітлер розробив расову теорію, що розглядала історію людства як боротьбу між расами. Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітизмі.

Євреїв звинуватили у всіх негараздах, що робилися в світі. Антисемітизм став офіційною політикою нацистської держави.

У 1935 р. було прийнято серію законів, що позбавляли євреїв німецького громадянства та забороняли їм обіймати посади в державному апараті.

Мішані шлюби було заборонено. Тисячі євреїв емігрували, в тому числі цвіт наукової і творчої інтелігенції.

Слово "антисемітизм" було вперше ужите німецьким публіцистом Вільгельмом Марром (англ.) у XІX ст. в його памфлеті "Перемога германізму над єврейством". Термін пояснюється расистськими представленнями про біологічну несумісність європейців, що фігурували в перших ідеологів расового антисемітизму як "німецька" чи "арійська" раса, і євреїв як представників "семітської раси". З тих пір він позначає саме ворожнечу до євреїв, незважаючи на спроби, виходячи з етимології, поширити термін на арабів, через те, що вони також говорять мовою семітської родини.

Також є різні розуміння слова "антисемітизм". Під антисемітизмом розуміють кілька різних явищ, зв'язаних із проявом ворожнечі до євреїв:

  • античний антисемітизм. Самий древній, класичний вид антисемітизму. Обвинувачує євреїв у ненависті до всіх народів, таємних і явних злочинах проти національних вдач і звичаїв, підриві економіки, поширенню псевдовчень, нелояльності і т. п.
  • християнський антисемітизм. Припускає ненависть до євреїв як носіїв іудаїзму, ворогів істини Христа; євреї по походженню, що перейшли в іншу релігію, предметом його ненависті вже не являються.

Расовий антисемітизм, що виник у XІX ст. Його можна назвати "класичним": саме з ним зв'язане виникнення самого поняття "антисемітизм", і саме його результатом був самий яскравий прояв антисемітизму - Холокост. На відміну від попереднього, розглядає євреїв як природжених носіїв деяких біологічно збиткових ознак, а тому не тільки не визнає асимільованих євреїв, але і вважає їх найбільш небезпечними, тому що вони вносять "псування" у здорове тіло нації і намагаються таємно захопити владу над нею.

Ідеологія націонал-соціалізму відмовилася визнавати будь-яку трансцендентну реальність як джерело життя і критерій морального добра. В результаті цього людська група, ототожнювана з державою, привласнила собі статус абсолюту і вирішила позбутися самого існування єврейського народу, народу, покликаного свідчити про єдиного Бога і Закон Заповіту. На рівні теологічного розмірковування ми не можемо ігнорувати той факт, що немало членів нацистської партії не тільки проявляло відразу до ідеї Божого Провидіння, що діє в людських діяннях, а й ставилося з явною ненавистю до Самого Бога. Природно, таке ставлення вело до відкидання і християнства і прагнення підпорядкувати церкву інтересам нацистської держави.

Саме ця крайня ідеологія стала основою наступних дій, скерованих спершу на вигнання євреїв з їхніх домівок, а згодом і на їх знищення. Катастрофа стала справою цілком сучасного неоязичницького режиму.

Коріння його антисемітизму було поза християнством, і для досягнення своїх цілей, він не роздумуючи протидіяв Церкві, переслідуючи також і її членів.

Але виникає законне запитання: чи не полегшив нацистські переслідування євреїв той факт, що анти-єврейські забобони заповнювали розум та серце християн? Чи не зробили анти-єврейські почуття християн менш чутливими і навіть байдужими до переслідування євреїв, коли націонал-соціалізм прийшов до влади?

Будь-яка відповідь на ці запитання повинна взяти до уваги той факт, що маємо справу з історією людських взаємин та способом мислення, який зазнає величезного впливу суб'єкта. Більше того, багато людей і не підозрювали про "остаточне розв'язання єврейського питання", яке втілювалося в життя проти цілого народу, інші боялися за себе і своїх близьких, треті просто користувалися станом речей, а деякими керувала заздрість. Відповідь тут треба давати виходячи з кожного окремого випадку. А для того, звичайно, потрібно знати, що саме керувало людьми в кожній конкретній ситуації.

Спочатку лідери Третього Рейху хотіли вислати євреїв за межі своєї країни. На жаль, уряди деяких християнських західних країн, із Північною та Південною Америкою включно, не поспішали відкривати свої кордони гнаним євреям. Хоч вони і не могли передбачити, як далеко зайдуть нацистські главарі у своїх злочинних задумах, лідери цих націй знали про тяжкі випробування та небезпеки, яким піддаються євреї на території Третього Рейху. Закриття кордонів перед єврейськими емігрантами за цих обставин, - незалежно від того, чи відбулося це через антисемітську ворожість і підозри, політичне боягузтво та недалекоглядність чи національний егоїзм, - лягає важким тягарем на совість цих лідерів.

На тих територіях, де нацисти вдалися до масових депортацій, жорстокість, з якою беззахисних людей примушували переїжджати з місця на місце, повинна була викликати найгірші підозри. Чи надавали християни всю можливу допомогу гнаним, зокрема, гнаним євреям? Багато хто це робив, у той час як інші - ні. І тих, хто намагався врятувати життя євреям - наскільки це було в їхніх силах, навіть наражаючи своє життя на небезпеку, - не можна забувати.

З 1939 р. євреїв стали витісняти до спеціально призначених для них будинків і кварталів. Їм було заборонено з’являтись у громадських місцях, провадити чимало видів діяльності. Так було підготовлено ґрунт для винищення євреїв у Німеччині, що розпочалося в роки війни: 6 млн. євреїв стали жертвами расового безумства нацистів.

Література

  1. Всесвітня історія. Посібник. – К., 2001.
  2. Всесвітня історія. - Том 8. – М., 1992.


12.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!