Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Правління Юстиніана та його наслідки. Криза в VII ст. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Правління Юстиніана та його наслідки. Криза в VII ст. Реферат

Імператор Юстиніан (527 – 565) – освічений, працелюбний, жорстокий і впертий вирішив відновити імперію в її колишніх кордонах. Щоб поповнити казну, він наказав повертати на ділянки колонів, коли б вони не втекли

Юстиніан завів римське право. Основна частина – "Кодекс Юстиніана". В нього ввійшли "Дигести" -, уривки з творів юристів, "Інституції", керівництво до користування "Кодексом" і "Новели" – імператорські накази. Юридичний статус рабів переносився на колонів.

Юстиніан, щоб добути гроші, віддавав продаж основних продуктів на відкуп, збільшив податки. Церкві належала 1/10 земель. Єресі переслідувались. В 529 р. в Афінах була закрита вища школа – останній оплот античної науки і культури.

Далі Юстиніан почав відвойовувати територію Західної Римської імперії. В 533 – 534 рр. було захоплене Вандальське королівство в Північній Африці, в 535 – 555 – Остготська держава, Галлія в 545 р. – Південно-Східна Іспанія, Сардинія і Корсика.

11 січня 532 р. в церкві (що був і іподром) почалось повстання "зелених" – "Ніка". Повсталі вимагали, щоб імператор покарав чиновників. Юстиніан відмовився і залишив цирк. Був час, коли повсталі перемагали, Юстиніан навіть збирався тікати з столиці, але через 5 днів полководець Велізарій придушив повстання. Було вбито 30 – 40 тис. чоловік.

Повстання дуже вразило Юстиніана, він боявся нових, тому провів реорганізацію адміністрації. Була посилена поліцейська влада, проведені конфіскації у магнатів. Юстиніан спирався на середні верстви служилих людей, їм передавав конфісковані землі знаті.

Юстиніан централізував управління і податки, але не зміг подолати хабарництво. Імператор спирався на церкву, а язичників переслідував.

Значну частину державних коштів Юстиніан витрачав на будівництво. Шляхи, мости, водогони, лазні, театри і, звичайно, храми. В 532 – 538 рр. збудований храм св. Софії. Незважаючи на кілька землетрусів, він і зараз вражає красою. Це ранній візантійський стиль.

Історик часів Юстиніана – Прокопій Кесарійський. Про царювання Юстиніана він написав "Історію воєн" (з персами, готами та ін.), "Про будови", "Таємну історію", де викриті темні сторони царювання.

Історик Агафій написав "Царювання Юстиніана", що доповнює праці Прокопія. Він значно більш лояльний до правителя, ніж Прокопій.

Географ Козьма Індікоплавт писав про Африку та Індію, Червоне море та Індійський океан. Математики-механіки Ісидор Мілетський і Анфілій Тральський були головними будівниками храму св. Софії.

Зовні царювання Юстиніана було блискучим, але, коли імператор помер у віці 84 років, його син Юстиніан ІІ опинився у скрутному становищі. Були втрачені завойовані землі, знову почались єресі та народні рухи. Останній представник династії Юстиніана імператор Маврикій загинув під час двірського перевороту.

На Балкани в VІ – VІІ ст. кілька разів вторгалися слов‘яни, які доходили аж до Пелепонесу. На Дунаї тіснили авари. Східні провінції почали захоплювати перси. Сирію, Палестину і Єгипет захопили араби. На початку VІІІ ст. залишилось 1/3 території імперії Юстиніана. Зростав вплив слов‘ян, які переселились у східно-римську імперію.

Становище слов‘ян-переселенців охарактеризоване у "Землеробському законі", сформульованому у VІІІ ст., але такому, що відбиває реалії ще VІІ ст. Селяни мали ділянки – поле, виноградник, сад у власності. Але їх назви – пайка, жереб – свідчать про вплив общини. Закон передбачав і переділ земель, якщо перший поділ був проведений неправильно.

Після збору врожаю поля могли перетворюватись на вільне пасовище. Були й безземельні селяни-апори, що орендували землі з половини урожаю, а деякі орендарі платили власникам десятину врожаю – мортити. Можливо, це колишні власники земельних ділянок. Були й наймити – містоти або містії.

"Землеробський закон" свідчив про певне розшарування общини, про залежність, що вже виникла. Поширена версія про слов’янське походження цього документу. Слов‘яни дали Візантії масу вільного селянства, на базі якого могли розвиватись феодальні відносини. Тому Візантія забезпечувала себе зерном та іншими продуктами.

Слов’яни склали і основу війська для боротьби проти арабського халіфату, що став головним ворогом Візантії. З перемінним успіхом йшли війни з протоболгарами. У 681 р. Візантія була змушена визнати утворення протоболгарами держави і згодитись на сплату данини. У VІІІ – ІХ ст. Болгарія стала суперницею Візантії на Балканах.

В VІІ ст. дещо послаблені були податки, але війни вимагали коштів, і вони знову почали підніматись. Політичні зіткнення були гострими. Щоб послабити знать, василевси (імператори) почали дробити ферми (адміністративні райони): це послаблювало стратигів, що були на їх чолі.

З 717 р. прийшла до влади Ісаврійська династія. Щоб зміцнітися за рахунок духівництва, імператор підтримав іконоборців і у 726 р. едиктом Лева ІІІ вшанування ікон, хрестів, мощей було оголошено ідолопоклонством. Іконоборство супроводжувалось конфіскаціями, розгулом фанатизму, стратами. Монастирі закривались, монахів залучали до служби у війську, до шлюбів. У відповідь виник рух іконовшанування. Але головна мета – збагачення держави і знаті багатствами церкви була досягнута. У 843 р. вшанування ікон було відновлене, однак церква не одержала назад свого конфіскованого майна.

У ІХ ст. Візантію потрясали повстання. У 820 р. в Малій Азії почалось повстання Фоми Слов‘янина. Він створив боєздатну армію і прагнув до захоплення трону. Його підтримав арабський халіф. В кінці 821 р. військо Фоми Слов‘янина обложило столицю. Але імператору допоміг правитель Болгарії. Військо Фоми Слов‘янина було розбите, а сам він був страчений. Але і після цього окремі загони повстанців ще діяли. Ідеологією низів стало павліканство, що зародилось у Малій Азії. Павлікани вважали, що в світі борються два начала – добро і зло, духовне і матеріальне. Церква була оголошена теж творенням сатани, зла. Уряд жорстоко розправився з павліканами. Було страчено до 100 тис. чоловік. У ІХ ст. існувала навіть їхня держава в Малій Азії з центром Тефрика. Лише у 872 р. павлікани були остаточно розгромлені. Тих, хто не відмовився від своїх поглядів, топили у морі, спалювали.

Література

  1. Агафій. Про царювання Юстиніана. – М. – Л., 1953.
  2. Книга Эпарха / Вступ. ст. М. Я. Сюзюмова. – М., 1962.
  3. Византийский Земледельческий закон. – Л., 1984.
  4. Лев Диакон. Исторія. – 1988.
  5. М. Пселл. Хронография. – М., 1978.
  6. Прокопий Кесарийский. Тайная история. – М., 1994.
  7. Эклога. Византийский законодательный свод VІІІ в. – М., 1965.
  8. Византийские очерки. – М., 1961,1971, 1982, 1991, 1996.


06.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!