Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Вчення Платона про державу: негативні форми правління. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вчення Платона про державу: негативні форми правління. Реферат

Платон намагається протиставити утопічне бачення державного устрою всім негативним формам державної влади

Філософ багато розмірковує про місце правлячого класу. Він вважає, що правити «ідеальною» державою обов'язково повинні філософи, щоб у державі панували розум і розважливість. Завдяки філософам у країнах встановиться добробут, справедливий державний устрій.

Платон сумнівається в тому, що нововведення поліпшать добробут людей, адже він мріє про істинно «ідеальну» державу, а ідеальне поліпшити неможливо. Філософам випало, на думку Платона, охороняти порядки «ідеального» ладу. Очевидно, до обов'язків філософів входило охороняти всіх людей від пороку, а пороками вважалося будь-яке нововведення в суспільстві. Завдяки філософам улаштування «ідеальної» держави буде підпорядковано законам розуму та справедливості, хоча там не буде місця почуттям.

У державі Платона є люди, яким відведена роль управителів. Однак є там місце й для тих, хто займається ремеслом і землеробством. Згідно з Платоном, основним законом існування «ідеальної» держави є те, що кожен член цієї держави повинен займатися тільки тією справою, до якої відчуває здібності. У зв'язку із цим філософ поділяє всіх жителів на три класи. У нижчий клас він об'єднав людей, до обов'язків яких входить заняття ремеслом або землеробством, або ж ту категорію людей, яка пов'язана з ремеслом, торгівлею й землеробством (це ремісники, торговці й хлібороби). Незалежно від того, що хлібороби й торговці можуть значно відрізнятися один від одного своїми якостями, розумом й іншими категоріями, Платон усе-таки стверджує, що всі вони знаходяться приблизно на однаковому рівні морального, розвитку. Усередині класу є чіткий поділ функцій і праці: ремісник не може зайнятися торгівлею, а торговець - землеробством.

Тільки моральні критерії можуть визначити приналежність людини до другого й третього класів. Другий клас - це клас воїнів-стражів; третій - клас правителів-філософів. Платон дотримується думки, що моральність цих людей набагато вища, ніж моральність представників першого класу.

Платоном створюється тоталітарна система поділу людей на розряди. Але людина може - шляхом тривалого виховання й самовдосконалення - перейти до іншого класу. До речі, перехід можливо здійснити тільки під керівництвом правителів. Дивно, що Платон не заперечує ймовірності появи навіть серед правителів «невідповідної» людини, і тоді її потрібно безжально понизити. Платон виводить таку «формулу успіху» існування держави: для добробуту «ідеальної» держави кожен її житель зобов'язаний займатися тільки тією справою, для якої він пристосований якнайкраще. Якщо трапиться невідповідність людини своєму місцю, але всередині одного класу, то це не завдасть великої шкоди суспільству. Коли ж виникне ситуація незаслуженого «перетворення» представника першого класу на представника другого, або другого на представника третього, то це може стати причиною краху держави. Це буде вважатися злочином проти системи.

У своєму трактаті «Держава» Платон стверджує, що в «ідеальної» держави має бути щонайменше чотири чесноти:

  • мудрість,
  • мужність,
  • розважливість,
  • справедливість.

Зрозуміло, що всі без винятку жителі не можуть бути мудрими. Однак цю якість зобов'язані мати правителі-філософи, адже їм доручено керувати державою. Вони просто зобов'язані приймати мудрі рішення. А от мужністю повинні володіти, крім правителів-філософів, також воїни-стражі.

Першими двома чеснотами можуть володіти тільки певні класи. Однак розважливість повинна бути властива всім членам суспільства. Це створює особливу гармонію у відносинах й управлінні. Четверта чеснота - справедливість. Під нею автор розуміє поділ на класи, який вважає найбільш справедливим. Виходить, що для Платона кастовий розподіл має величезне значення. Фактично, його порушення вважатиметься жахливим злочином. Отже, «ідеальна» держава за Платоном поступово набуває тих самих недоліків, які сам же автор зараховував до основних недоліків «порочних» держав. Наприклад, слід звернути увагу на розшарування суспільства в олігархічній державі.

Дивно, що Платон, який жив за часів рабовласництва, зовсім не приділяє уваги рабам. У його трактаті всі виробничі турботи покладені на хліборобів і ремісників. Платон стверджує, що в рабство можна віддавати тільки варварів, які не належать до еллінів, під час воєнних дій. І відразу зауважує, що війна неприпустима в ідеальній державі. Вона може виникати тільки в порочних державах. Отже, в «ідеальній» державі рабів не буде. Це зовсім не означає, що Платон виступає проти гноблення людини людиною. Він вважав, що вищі касти не повинні в ім'я збереження єдності мати приватну власність. У діалозі «Закони» Платон також обговорює проблеми державного устрою. Однак у цьому діалозі філософ вирішує основні господарські турботи перекласти на плечі чужоземців і рабів, хоча й тут засуджує війни.


06.08.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!