Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Суспільно-політичні рухи 30-х років ХХ ст. у світі. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Суспільно-політичні рухи 30-х років ХХ ст. у світі. Реферат

Лібералізм та консерватизм. Комуністичний рух. Фашизм і нацизм. Національно-визвольний рух. Робітничий і соціалістичний рух

Провідним напрямком суспільно-політичної думки у розвинутих країнах світу став лібералізм. Він сформувався і утвердився в європейських країнах у період розвитку капіталізму у другій половині ХІХ ст. Ліберали прагнули створити у суспільстві такі умови, які дали б змогу громадянам реалізувати свої здібності. Економічні пріоритети лібералів-вільна і необмежена ринкова конкуренція, недопустимого впливу на ринок з боку держави. Соціальною базою лібералізму є дрібні й середні власники, інтелігенція. Один з найвидатніших діячів лібералізму початку ХХ ст. – англійський прем’єр-міністр Д. Ллойд Джордж.

Консерватизм – напрям у суспільно-політичній думці, що виник у ХVIII ст. як негативна відповідь на події Великої французької революції. Соціальною базою консерватизму є земляна аристократія і крупна торгівельна буржуазія. Для консерваторів інтереси суспільства стоять вище інтересів окремої людини. Класичним взірцем консерватизму є консервативна партія Великобританії.

На початку ХХ ст. у багатьох країнах світу утворилися комуністичні партії у Фінляндії, Австрії, Німеччині і т. д.

Основною причиною поширення комуністичного руху, зростання кількості комуністичних партій було погіршення становища робітничого класу, в період зростання монополітних форм господарювання в індивідуальний період розвитку суспільства.

Комуністичні партії – ліві партії, своєю метою проголошують захист прав та інтересів найманих працівників, людей, які не мають приватної власності та визискуються буржуазією. Стратегічна мета руху – побудова чи перехід до комунізму шляхом пролетарської революції. Оскільки пролетарська революція, з точки зору основоположників марксизму, мала відбутися у всьому світі, існувала необхідність координації діяльності комуністичних партій світу. У другій половині ХІХ ст. для цього утворено Перший Інтернаціонал.

З 2 по 6 березня 1919 р. у Москві тривала робота міжнародної комуністичної конференції, яка проголосила себе першим конгресом ІІІ (комуністичного) Інтернаціоналу. Головну роль у його створенні відіграли РКП (б) і особисто її лідер В. Ленін.

Основна мета Комітенту – здійснення світової революції та встановлення диктатури пролетаріату у всьому світі. Наприкінці 30-х років роль комінтерну занепадає. Навіть його формальне існування в роки Другої світової війни було серйозним подразником для західних союзників СРСР по Антигітлерівській коаліції. 22 травня 1943 р. під тиском США було офіційно оголошено про розпуск Комінтерну.

В умовах загострення внутрішньополітичної ситуації в країнах Європи після Першої світової війни особливої популярності набули радикальні рухи. Лівий радикалізм набрав форми комуністичного руху, правий фашизму і нацизму. Іншою причиною появи фашизму був жах правлячих кіл перед встановленням комуністичної диктатури у своїх країнах.

Соціальною базою фашизму стала дрібна буржуазія, яка розчарувалась у демократії. В економічному відношенні фашизм призвів до над монополізації економіки; у політичному – до встановлення диктатури фашистської партії та її вождя, заборони всіх партій, організацій, профспілок, молодіжних рухів, крім фашистських; у культурному відношенні фашизм призвів до надмірного вихваляння національних особливостей, переслідування прогресивно мислячих діячів.

У міжнародних відносинах – збройної агресії проти незалежних держав.

Національне питання в ході боротьби за національне відновлення набуває особливої гостроти із зародженням національно-визвольних рухів. На початку ХХст. особливо гостро воно стояло у найбільших багатонаціональних країнах Європи – Австро-Угорській, Російській імперіях.

Метою національно-визвольного руху є самовизволення народів у залежних країнах, їх національне і соціальне визволення. За методом досягнення мети рухи поділяються на насильницькі і ненасильницькі. У ХХ ст. національно-визвольний рух охопив Європу, Азію, Африку, Латинську Америку, тому багато істориків характеризують це поняття як "століття націоналізму".

У 20-30-ті роки у світі поширився антивоєнний і антифашистський рух. Продовжував прогресувати жіночий рух – фемінізм. З кінця ХІХ ст. у світі зароджується дитячий рух. Перші їх організації з’явилися в Англії, згодом Польщі та Росії.

В СРСР у 20-30 рр. скаутський рух було заполітизоване, поставлено під тотальний контроль держави.

Робітничий рух зародився ще в середині ХІХ ст. в Англії. На початку ХХ ст., а особливо у роки Першої Світової війни і відразу після неї, він значно активізувався. Організаційно робітничий рух був представлений у вигляді професійних спілок, що висували економічні вимоги, і соціальних, соціал-демократичних. Соціал-демократичні парті Європи до Першої Світової війни були об’єднані у Соціалістичний інтернаціонал, який розпався з початком війни.

Соціалістичний рух головним своїм завданням вважав захист прав найманих робітників в умовах існуючого капіталістичного суспільства.

У 20-30 роки між соціалістичними і комуністичними партіями йшла боротьба за керівництво робітничим рухом.

У червні 1920 р. у Женеві представниками 15 партій утворено Соціалістичний інтернаціонал. У 1923р. в Гамбургу Соцінтерн і Міжнародний об’єдналися і утворили Соціалістичний робітничий інтернаціонал.


08.07.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!