Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Історіографія монголо-татарського ярма. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Історіографія монголо-татарського ярма. Реферат

У рефераті розглянуто вплив монголо-татарського ярма на суспільно-економічний розвиток Північно-Східної Русі ХІІІ - ХV ст. в історіографії

Історик XVIII ст. Болтін пише: "Татари, завоювавши питомі князівства одне по одному, наклали на поневолені данини, залишили для стягнення сіяючи своїх баскаків і по містах війська, самі вернулися ні з-чим. При пануванні їх керовані були росіяни тими ж законами, які до володіння їхній мали... Удачі, плаття, мова, назви людей і країн залишилися ті ж, які були колись... Усе це доводить, що руйнування і спустошення Росії не настільки було велике і повсюдне, як держав європейських" (Болтін має через завоювання римлян).

Інакше підходить до оцінки явища Карамзін: "Навала Батиєва ніспровергла Росію. Могла згаснути й остання іскра життя; на щастя, не згасла; ім'я, буття збереглося; відкрився тільки новий порядок речей, сумний для людства, особливо при першому погляді: подальше спостереження відкриває й у самім злі причину блага й у самім руйнуванні користь цілості.

"Покров варварів, затьмаривши обрій Росії, приховала від нас Європу в те самий час, коли благодійні зведення і навички більш і більш у ній розмножувалися, виникали університети... У цей час Росія, що мучиться монголами, направляла сили свої єдино для того, щоб не зникнути...". "Забувши гордість народну, ми вивчилися низьким хитрощам рабства...". "Властивості народу порозуміваються завжди обставинами... самий нинішній характер росіян ще виявляє плями, покладені на нього варварством монголів". Карамзін думає, що під впливом татар змінився і "внутрішній державний порядок: усе, що мало вид волі і древніх громадянських прав, стиснулося, зникло", "знаменитість Москви і Твері виникла при монголах".

Сучасник і супротивник Карамзіна - Полєвой розглядав період монгольський в історії Росії в більш широкому плані. Це - боротьба Європи й Азії, де Росії випала задача перетворення Азії, переробки її на європейський лад. "Русе гострить свій меч об меч литовський, щоб скинути монгола". Сили Росії міцніли в період монгольської влади. Орда не догадувалася, що "онук Калити, згубника рідних, щедрого шанувальника ханів, оголити уже на Орду меч".

С. М. Соловйов, що розглядає історію Росії з погляду внутрішнього органічного її розвитку, не додає великого значення татарської влади як явища, що ввійшло в історію Росії з боку. На його думку, навіть на початку завоювання татари не мали серйозного впливу на внутрішній лад завойованої країни. Долі Росії визначаються факторами внутрішнього характеру. Панування татар є продовження давнього панування кочових варварів на великій східній рівнині. Куліковська битва передбачила кінець цього панування "унаслідок зосередження, що тут почалося, і посилення європейської держави".

У своєму заключному огляді розглянутого їм древнього періоду історії Росії, озаглавленого їм самим "Загальний хід російської історії до утворення Московського державного гніта", С. М. Соловйов говорить про татарське ярмо дуже мало, як би мимохідь, і цей факт значною мірою малює нам його відношення до татарського завоювання. Він готовий навіть поставити знак рівності між російсько-татарськими і російсько-половецькими відносинами.

Костомаров довільно відводив у цьому процесі татарам роль, протилежну тієї, яку вони грали насправді: він говорив, що рабство, загальне для усіх, створене татарами в Росії, дало єдність роздробленої на долі країні. Хану потрібна була ця єдність для більш зручного збирання данини.

Бестужев-Рюмін, не заперечуючи впливу татар на утворюючу Московську державу, особливо в області адміністрації і фінансів, дорікаючи С. М. Соловйову в недооцінці Карамзіна і Костомарова в перебільшенні впливу татар на розвиток російського життя, бачачи в цих думках "крайності", підкреслює непрямі наслідки татарської влади: відділення східної Русі від західної, зупинка в освіті, деяке огрубіння вдач. Однак і він, не будучи в стані перебороти представлення буржуазної науки, вважає, що поняття царської влади узяте Москвою не в татар, а у Візантії. З цією ненауковою теорією запозичень згідні були і спеціально працювали по питанню про розвиток влади і Росії М. А. Дьяконов і В. И. Сава.

Ключевський не тільки не зробив жодного кроку вперед до розумінні утворення Російської держави в порівнянні зі своїми сучасниками, але повернувся до самого порочного тлумачення цього питання. Він повторив Костомарова. Він виходить з положення, що в "відносинах між... (питомими,) князями не можна... доглянути ніякого порядку": тому, - продовжує далі Ключевський, - "якби вони (питомі князі) були надані цілком самими собі, вони рознесли б свою Русь на нескладні, що вічно ворогують між собою питомі шматки". "Влада... хана давала нібито примару єдності що дрібнішали і взаємно відчужувалися вотчинним кутам російських князів". "Влада хана була грубим татарським ножем, що розрізав вузли, у які вміли нащадки Всеволода III заплутувати справи своєї землі".

Платонов визнає за татарським ханом стримуючий вплив на князівські "усобиці", але в той же час указує на те, що татарське завоювання повело до повного роз'єднання "Суздальської Русі... з Руссю Новгородською і Руссю південно-західною. Населення Суздальської і Рязанської областей з недоброї волі сприйняло від татар деякі їхні порядки (грошовий рахунок, адміністративні звичаї) і було позбавлено можливості широкого і вільного спілкування з відірваними від нього іншими галузями російського племені і з європейським заходом. От чому на російському сході в татарську епоху XIII – XIV ст. спостерігається деякий культурний застій і відсталість...".

Сергійович теж надавав татарській владі чимале значення. "Навала татар, - пише він, - уперше познайомила російські князювання з владою, з якою не можна входити в угоду, якій треба підкорятися безумовно... Хоча татари не залишилися в російській землі і панували здалеку, проте панування їх зробило глибокий переворот у нашому житті". Князі і церква визнали владу ханів, але "розплачуватися за цю покірність приходилося народу". "Перші спроби політичного об'єднання Росії були зроблені ханами, що, на противагу власним своїм інтересам, підкоряли окремих князів владі улюбленого ними великого князя". При татарах вічові збори стали анахронізмом.

Ріжків уже тим самим, що у своїй історії не говорить спеціально про татарське панування на Русі, дає нам право робити висновок про те. що він не додає значення цьому великому факту нашої історії.

М. П. Покровський прийняв схему Ключевського про значення міст і торгівлі в найдавніший період нашої історії. Він у татарах бачив прогресивну силу, що сприяла "перегниванню" Русі міської в Русь сільську. "Татарський розгром одним ударом закінчив той процес, що позначився задовго до татар і виник у силу чисто місцевих економічних умов: процес розкладання міської Русі X – XII століть". "Татарщина йшла не тільки по лінії розкладання старої Русі, а і по лінії додавання Русі нової - питомо-московської".

Крім цього загального значення татарської влади М. Н. Покровський указує на ряд приватних позитивних її сторін: нібито "вона організувала правильну систему розкладки (податків), що на багато століть пережила самих татар". Татари "внесли глибокі зміни у соціальні відносини", зрівнявши міське і сільське населення в платежі данини.

М. С. Грушевський, справедливо протестуючи проти польської теорії про повне запустіння України під ударами монголів і про наступну суцільну колонізацію її поляками, протестуючи не менш справедливо і проти великоросійської теорії про переселення українців з України під натиском, що запустіла, татар на північний схід у басейн Волги – Оки, у той же час намагається не тільки применшити ступінь руйнування, принесеного татарами, але готовий бачити в татарському завоюванні "общинного" ладу, що з'явився в результаті "нівелювання" місцевого суспільства внаслідок знищення, збідніння й еміграції "багатого класу".

Таке нівелювання сприяло демократизації суспільних відносин Сам російський народ без коливань визначив своє відношення до Золотої Орди.

В. О. Ключевський з цього приводу зовсім справедливо помітив: "Боротьба зі степовим кочівником, половчанином, злим татарином, що тривала з VIII майже до кінця XVII століття, - найважчий історичний спогад російського народу, що особливо глибоко урізався в його пам'ять і що найбільше яскраво виразилося в його билинній поезії".

Визнавала їх напрям та неоднорідність, саме, недостатня джерельна база, що визначила різні погляди на вивчення цієї проблеми, пізнішими та сучасними дослідниками.

Висновок. Письмові джерела в ранній руській історії містять над мало свідчень, які б дозволили зробити який-небудь висновок про реальні збитки, політичні, економічні чи культурні, нанесені монголо-татарами.

Літописці, мандрівники і історики того часу вперто відмовляються навести хоча б перебільшені цифри: вони або зберігають мовчання, як у випадку з Києвом, або лякають жахливими гіперболами.

Ця недостатність об’єктивних джерел, які б могли реально визначити збитки нанесені монголо-татарами, визначити їх вплив на соціально-економічне життя північно-східної Русі декількох століть, ставлять нашу тему, на щабель, проблемних в Російській історіографії.

Протягом довгого часу даною проблемою займалися найпотужніші історіографи Росії - Соловйов, Карамзін, Бестужев-Рюмін, Ключевський, Костомаров. Кожен з них визначав свою теорію впливу монголо-татарського ярма на соціально-економічне становище Русі на її внутрішній лад і в кінці кінців на державні інституції.

Але як зазначив В. О. Ключевський з цього приводу "Боротьба зі степовими кочовиком, половчанином, злим татарином, що тривала з VII ст. майже до кінця XVII ст., - найважчий історичний спогад російського народу, що особливо глибоко урізалося в його пам’яті і найбільше, що яскраво виразилася в його билинній поезії".


07.07.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!