Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Суспільно-політичне життя в Німеччині у першій половині XVI ст. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Суспільно-політичне життя в Німеччині у першій половині XVI ст. Реферат

У першій половині XVI ст. у Німеччині з різницею у кілька місяців було вироблено два проекти перетворення суспільно-політичного життя, які суттєво різняться між собою

1. Джерельна база

Для "12-ти статей" за підґрунтя слугували потреби селянства, що були оформлені у вигляді скарг на кріпосний стан, на панщину, на посмертний податок, на утиски общинних прав (Верхня Швабія, Південний Шварцвальд, сусідні райони) [4, 335]. "Гейльбронська програма" була сформована виключно на документальній основі, без комплексного вивчення ситуації, що склалася:

  • "12 статей";
  • плани державної реформи на Майні та Неккарі;
  • проект земського устрою в Тиролі (ідея цілковитої незалежності правосуддя від державної влади; виборності суддів народом; позбавлення членів адміністрації права голосу в судових справах) [6, 281];
  • памфлет "Реформація імператора Фрідріха ІІІ", що відображав політичний ідеал тієї частини бюргерства, яка орієнтувалася на союз із рицарством [6, 285].

2. Ідеологічні засади

Цілком очевидно, що обидва документи заперечують існуючий церковний устрій та відстоюють реформаційну перебудову католицизму. Однак радикалізм у дусі Мюнцера тут відсутній, отже, цей проект можна відзначити лише як цвінгліансько-мюнцерівський.

"Гейльбронська програма "базується на ідеї секуляризації світського життя, спрощеності богослужіння, суспільної (але не станово-майнової) рівності, державної єдності. Отже, тут простежується синтез двох напрямів Реформації – цвінгліанського і лютеранського (бюргерівського і князівського).

Таким чином, цвінгліансько-мюнцерівський та лютерансько-цвінгліанський документи мають спільне коріння, яке простежується у прагненні відмовитися від норм світського права, а спиратися лише на Святе Письмо. У чернетці "12-ти статей "на полях записано посилання на Луку, Матвія, Ієремію [4, 336-337]. У тексті "Програми "є кілька посилань на Матвія.

Обидва документи, як з’ясувалося в результаті лінгвістичного аналізу, насичені релігійного термінологією, а саме:

  • у "12-ти статтях "загалом ужито 45 таких понять (словосполучення "старий завіт "і "новий завіт "трапляються один раз; "християнин "– 2; "Христос "– 2; "християнський "– 6; "Євангеліє "– 7; "Писання "– 7; "Божий "– 8; "Бог "– 11 разів);
  • у "Гейльбронській програмі "зустрічаємо, принаймні, 43 слова, пов’язаних з релігійними переконаннями авторів (один раз ужито поняття "старий "і "новий заповіт "; двічі – "Христос "та "християнин "; 6 разів – "християнський "; по 7 разів – "Євангеліє "і "Писання "; 8 – "Бог "та 11 разів – "божий ").

3. Соціальна орієнтація авторів

Щоправда, авторство "12-ти статей "до кінця не з’ясовано. Серед версій, що превалюють, найімовірнішою називають версію про Генріха Пфейффера та Томаса Мюнцера. Але щодо останнього, то Циммерман називає його лише як опосередкованого укладача "Статей". Ось яку цитату з вуст Мюнцера він наводить: "Правда, в Гегау та Глеттгау я виписував з Євангелія деякі положення стосовно управління, але пізніші, що виникли з них, тези були складені іншими "[5, 313]. Хай там як, але названі діячі відзначалися "народофільством ".

Натомість Вендель Гіплер, провідний діяч поміркованого бюргерства, та Фрідріх Вейганд і Гец фон Берліхінген, представники рицарства, відстоювали інтереси своїх станів. Із цього приводу Ф. Енгельс зауважив: вимоги "Гейльбронської програми "сформульовані так, що "набагато більше відповідали інтересам міських бюргерів, ніж селян "[3, 238].

4. Різновекторність пропозицій

"12 статей" висувають три основні блоки пропозицій, як-от:

  • традиційні (права полювання, рибної ловлі, лісоволодіння тощо);
  • вимоги щодо відміни нових норм, які ввели панщину, оброкову систему, суб’єктивний суд;
  • вимоги, де нове вчення про євангельську свободу стало стрижневим, а антихристиянськими оголошено кріпосне право, малу десятину, посмертну конфіскацію.

"Гейльбронська програма "натомість є квінтесенцією таких вимог:

  • централізації економічного і політичного життя;
  • секуляризації управлінського і судового апарату та маєтків духовенства;
  • власне реформаторські пункти (щодо створення християнських общин; забезпечення таких прав, як право вибору, об’єктивного суду, соціального захисту з боку держави, створення християнської системи законодавства).

Прикметно, що тональність селянського і бюргерського проектів також різна.

Перший характеризується поміркованістю, м’якістю: тут ужито такі вислови, як "наше сумирне прохання і бажання "(ст. 1), "наше бажання таке "(ст. 4), "наша думка наступна "(ст. 10). Таким чином, "12 статей "– це не перелік вимог для їх негайного виконання, а лише документально оформлені пропозиції і побажання селян, як краще перебудувати суспільство в християнському дусі.

Лінгвістичний аналіз дає підстави говорити про превалювання у тексті "Статтей "умовного і дійсного способу дієслова, натомість у "Програмі "переважає наказовий (як доказ – словосполучення "повинні бути "(ст. 10), "щоб були ліквідовані "(ст. 14), "повинні бути реформовані "(ст. 2) тощо).

Підсумовуючи викладене, потрібно зауважити, що, незважаючи на недоліки і прорахунки документів, обидва вони мають історичну вагомість:

  • по-перше, засвідчили спроможність різних верств німецького населення логічно мислити і кристалізувати свої ідеї;
  • по-друге, "Статті "і "Програма "окреслили ідеал держави, який пізніше був узятий до уваги творцями німецької модерної нації;
  • по-третє, Селянська війна з її програмними документами довершила справу, розпочату Реформацією: з часом феодалізм і абсолютизм стають анахронізмами.

Література

1. Гейльбронская программа // Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Грацианского и Сказкина. В 3-х томах. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1950. – Т. 3. – 347 с.

2. Двенадцать пунктов // Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Грацианского и Сказкина. В 3-х т. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерсва просвещения РСФСР, 1950. – Т. 3, – 347 с.

3. Смирин М. Германия эпохи Реформации и Великой крестьянской войны. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1950. – 263 с.

4. Смирин М. Народная Реформация Томаса Мюнцера и Великая крестьянская война. – М.: Издательство АН СССР, 1955. – 568 с.

5. Циммерман В. История Крестьянкой войны в Германии. В 2-х томах. – М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1937. – Т. 1. – 387 с.

6. Циммерман В. История Крестьянской войны в Германии. В 2-х томах – М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1937. – Т. 2. – 432 с.


03.07.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!