Osvita.ua Вища освіта Реферати Всесвітня історія Контрпродуктивні дії Будапешту щодо Закарпаття. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Контрпродуктивні дії Будапешту щодо Закарпаття. Реферат

Будапешт намагався утримати цей етнографічний терен України у своєму складі і після закінчення війни. Державні кола Угорщини хотіли контролювати перебіг подій і на Закарпатті

Здебільшого це проявлялося у спробі мілітарного контролю, як це було з акцією в Ясінях напередодні гуцульського повстання, в активній підтримці проугорських настроїв, в агітації, в імітуванні національних поступок для українців краю, в клопотанні перед країнами Антанти. Так, в грудні 1918 року Угорщина оголосила про надання краєві адміністративно-територіальної автономії під назвою "Руської країни".

Та це вже було надто пізно. На шляху здійснення цієї мети став внутрішній спротив українців Закарпаття та країн Антанти. Плани Будапешта провалилися. Найбільш виразно це проявилося у час повалення радянської влади в Угорщині. Комуністична влада ослабила країну, позбавила демократичні сили авторитету. Це паралізувало і внутрішній угрофільський провід на Закарпатті, члени якого поступово втрачали активність. Частина колишніх угрофілів перекинулась до прочеського табору.

Наведені геополітичні процеси засвідчують, що доля Закарпаття залежала від кон'юнктури континентальних політичних процесів, що вона визначала майбуття краю. Тобто, при завершенні Першої світової війни в Європі різко змінилася геополітична ситуація і створила реальну можливість для виходу Закарпаття із складу Угорщини.

Закарпатська територіальна проблема набула широкого міжнародного звучання. Вище вже говорилося про прагнення Росії вийти на цей терен й ослабити австрійські і угорські політичні впливи в Центральній і Південно східній Європі. Напередодні та на початковому етапі війни Ці втручання набули особливо гострих форм. З російськими імперськими прагненнями намагались узгодити свої дії й інші суб'єкти політики. Так, Румунія намагалась виторгувати землі на південь від річки Тиси, тобто частини колишньої Мараморощини.

Своєрідні плани виношували і лідери чеського національно-визвольного руху. Їх проекти передбачали створення чехословацької держави під протекторатом Росії і російського царя. Сферою своїх майбутніх державних інтересів, хоч не чітко, вони оголосили і Закарпаття. За планом Т. Г. Масарика український етнографічний масив Закарпаття західніше Ужгорода мав відійти до майбутньої Чехословаччини. Він також висловив думку про доцільність майбутній державі чехів і словаків мати спільний кордон з Румунією. Особливо помпезний план майбутньої Чехословаччини виглядав у К. Крамаржа, поданий російському цареві, згідно з яким колишня "Угорська Русь" мала належати Чехословаччині.

Активізація дипломатичної боротьби наступила тоді, коли Росія - головний претендент на Закарпаття - вибула із політичної гри. Глибока економічна криза, розпад імперії та захоплення влади більшовиками передчасно поховали її імперіалістичні плани - контролювання усіх етнічних українських земель. Тільки після цього в Румунії і новоутворених політичних суб'єктів УНР-ЗУНР та чеського політичного проводу, який очолив власну державу 30 жовтня 1918 року, почали лунати голоси про право на володіння краєм. Від ефективності державотворення, зміцнення молодих державних організмів, їх визнання і підтримки міжнародними колами та ступеня зрілості і активності дипломатії залежав майбутній успіх у справі Закарпаття.

Криза російської імперії сприяла появі українського державного організму. Виникнення нового суб'єкта політики в 1917 році спочатку у формі автономії у складі Росії, а згодом переростання її в незалежну УНР відбився на настроях населення Закарпаття. Виникнення Української держави - УНР, а згодом і ЗУНР, був тим зовнішнім чинником, що сколихнув українську політичну орієнтацію на Закарпатті. Факт існування української держави сприяв зростанню української національної свідомості, що прямо вплинуло на прийняття історичних рішень Народними радами,

Хустським конгресом та з'їздом закарпатських українців у Станіславі про возз'єднання краю з Українською державою. Такий хід подій в краї перевершив всі можливі очікування. Дотепер багато істориків не можуть, а дехто свідомо не хоче оцінити цього, справді важливого, рішення для подальшої долі Закарпаття та України. За сприятливого збігу обставин

Для закріплення української державності Закарпатський край таки увійшов би до її складу. Обидві українські республіки - УНР та ЗУНР - намагались включити Закарпаття до української держави.

Українські політичні сили завжди настоювали на тому, що Закарпаття, чи як воно тоді називалось - "Угорська Русь", має входити до складу української держави. Це чітко засвідчують документи, прийняті Українською Національною Радою у Львові 13 листопада 1918 року. Уряд ЗУНР і президент Петрушевич намагались надати політичну, моральну і навіть військову допомогу українським силам Закарпаття. Це засвідчується допомогою ЗУНР Гуцульській Республіці та військовим рейдом січових стрільців у напрямі на Мукачево.

Представники УНР теж відстоювали історичне та природне право цього краю перебувати у складі української держави. Про майбутню долю Закарпаття йшла мова навіть на переговорах, які вела українська делегація у Брест-Литовську. В універсалі Директорії про об'єднання українських земель говорилося про Закарпаття як про невід'ємну частину Західноукраїнської Народної Республіки, що воєдино зливається з Наддніпрянською Великою Україною. Ілько Борщак, Пшемислав Журавський-Граєвський, американський професор прорусинської орієнтації Павло Роберт, Магочій аргументовано довели, що УНР послідовно відстоювала рішення про злуку українських земель і заявила протест спробам відірвати Закарпаття від Соборної України.

Представник УНР в Парижі Г. Сидоренко передав протест УНР, де настоював, щоб конференція врахувала волевиявлення русинів-українців від 21.01. 1919 року про возз'єднання з Соборною Україною, щоб ЧСР вивела свої війська із Закарпаття. Та боротьба УНР і ЗУНР за Закарпаття не велася достатньо енергійно. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки надавав більше моральну та ідеологічну підтримку, ніж робив конкретні кроки, щоб взяти край під військово-політичний контроль української влади. Не помічалось ні великих дипломатичних зусиль, ні практичної наполегливості в поширенні влади ЗУНР на Закарпаття.

З огляду на хитке внутрішнє становище через українсько-польську війну та зовнішньополітичну кон'юнктуру український уряд шукав підтримки навіть в Угорщині і не наважився відкрито утвердити свою владу на Закарпатті.

Згодом український уряд доволі легко поступився румунській та чеській військовій окупації краю. Рейд військ ЗУНР в напрямі на Мукачево виявився більше патріотичним і поривом, ніж плановою акцією поширення влади Західноукраїнської Народної Республіки на південний бік Карпат. Таким чином, проголошення Українською Національною Радою про поширення клади ЗУНР на Закарпаття виявилося декларативним.

Література

  1. Нариси історії Закарпаття. Т. ІІ (1918-1945). -Ужгород, 2005.
  2. Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами. - Ужгород, 2006.
  3. Стерчо П. Карпато-Українська держава. -Львів, 2004.
  4. Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848-1948) - Ужгород, 2004.


06.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!