Osvita.ua Вища освіта Реферати Українська література Сатира у творах Григорія Сковороди
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сатира у творах Григорія Сковороди

Багатогранна і філософська спадщина письменника охоплює найрізноманітніші аспекти людського життя: науку, релігію, культуру, мистецтво. І можна однозначно стверджувати, що основна суть його творчості спирається на загальний центральний стержень, який розглядає проблему природи людини та її призначення

Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель, письменник, а також виразник ідей гуманізму. Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, у сім‘ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у місцевого дяка-скрипаля, який підготував хлопця до вступу в Києво-Могилянську Академію. Вже змалку Сковорода виявляв схильність до "богочтенія", охоту до музики і до наук, грав на сопілці, співав у церкві. З 1738 по 1750 рік навчався в Академії на Подолі, де отримав блискучу на ті часи освіту.

З 1753 року працював учителем піїтики в Переяславському колегіумі, але за нетрадиційний підхід до викладання був звільнений з посади. Деякий час працював домашнім учителем у поміщика. Саме тоді він пише свої перші вірші.

Останні 25 років життя письменник провів у мандрах по Україні. Художня спадщина Сковороди складається з віршів, зібраних у книзі "Сад божественних пісень" і збірки байок "Басні харківські".

Г. С. Сковорода написав понад двадцять філософських трактів, у яких виклав своє бачення світу та життя в ньому. Вважав, що все навкруги складається з двох частин: видимої і невидимої. У людини це тіло і душа. Автор закликав постійно дбати про невидиму частину в собі. Світ також ділив навпіл: на макрокосмос (явища природи) і мікрокосмос (людина). Стверджував: все, що відбувається у макрокосмосі, відображається в мікрокосмосі та навпаки. Звідси відомий вислів мислителя: "Пізнай себе – і ти пізнаєш світ".

З поглядами Сковороди тісно пов’язані і його твори – байки та пісні, як він називав ліричні вірші. 30 поезій складали збірку "Сад божественних пісень", головний герой якої у пошуках правди, добра, щастя. Він ,як і автор, великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання людини з природою. Відкриваючи перед нами свою благородну, чутливу душу, автор виливає свою журбу, тривогу, роздуми. У багатьох творах Сковорода милується красою рідної природи, чарами якої духовно збагачується. Найяскравіше це зображено у віршах "Гей поля, поля зелені", "Вже хмарка пройшла".

Найвищою цінністю для поета є воля. Сковорода на кожному кроці бачив покріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі. Свої роздуми з приводу цього висловив у пісні "De liberate" ("Про свободу"). У ній оспівано волю як найбільше багатство. Золото в порівнянні з волею – ніщо, болото. Тут висловлена турбота автора про те, щоб не позбутися волі. Тому поет і славить Богдана Хмельницького, називає його героєм, батьком волі. У своїх творах він висловив сподівання народу на часи, коли земля стане "царством любові... без ворожнечі і чвар".

Григорій Сковорода не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. На думку Сковороди: "Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки". Тому майже усі його байки– це зображення глибокої істини в простих життєвих сюжетах за допомогою сатири.

Так, наприклад, у байці "Олениця і Кабан" письменник висміює прагнення козацької старшини до дворянських привілеїв. Зустрівши Кабана, Олениця чемно вітається: "Доброго Вам здоров’я, пане Кабан", – на що той образився. Виявляється, йому нещодавно присвоїли титул "барона". Доведено, що його предки були благородними бобрами. "Вибачайте, пане Кабан, – відповіла Олениця. – Ми, люди прості, судимо не по словах, а по справах. Ви, як і колись, риєте землю і ламаєте тин. Дай Боже Вам бути і конем".

Розумову обмеженість людей висміяно в байці "Жайворонки". Молодий жайворонок сприйняв за орла черепаху, коли та з великим шумом і гуркотом упала на камінь. З приводу такої нерозсудливості старий жайворонок зауважує: "Не той орел, що літа, а той, що легко сідає".

Чванство й самодурство панства засуджено в байці "Голова і Тулуб", в якій бундючний Тулуб у розкішній одежі величається перед Головою, здатною обійтися малим, але дуже кмітливою. Простота і розум протиставлені пихатості й нікчемності.

Байка "Чиж і Щиглик" навчає скромності та волелюбності. Чиж, який потрапив у неволю, бо спокусили його солодким харчем і гарною кліткою, тепер зрозумів, що краще вже "сухар з водою, ніж цукор із бідою".

Г. Сковорода завжди вважав, що кожна людина повинна працювати за своїми здібностями. Ці погляди він висловив у байці "Бджола і Шершень", де Бджола – це мудра людина, "що у своєму ділі працює". Вона збирає мед, бо, власне, народжена для цього. Для неї саме збирання меду – "незрівнянно більша радість від споживання його". Цього ніяк не може збагнути Шершень. І тому відразу можна зрозуміти, що Шершень – це уособлення паразитів, які звикли жити за рахунок інших. Ідея байки проста: праця повинна стати природною потребою для кожного.

Головне джерело байок Сковороди – українська народна казка. А їх особливість полягає у моралі, що буває в кілька разів більшою, ніж основна частина байки.

У своїх творах, які ніби стали підсумком найвищих здобутків давньої української літератури, Сковорода оспівав красу природи рідної Батьківщини, її працьовитих людей, їх прагнення до волі і щастя. Висміяв панівну верхівку за паразитизм і знущання з народу, проголосив людину та її волю – найвищою цінністю. Автор розвинув ідею гуманізму, вніс у літературу нові теми й образи. Він – перший з українських письменників, що по-новому поставився до народної творчості, розірвавши ланцюг заборон, який на той час сковував митців. Народна мудрість стала основою у трактуванні ним багатьох процесів суспільного життя.

Г. С. Сковорода писав: "Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу". Можливо, ми українці ХХІ століття, є тими самими людьми, які повинні здійснити пророцтво великого письменника. Створити нову історію, відродити славу нашої оновленої землі. Але незмінним залишиться тільки одне – вдячність, що завжди житиме в серцях правнуків легендарного філософа – Григорія Сковороди.


23.01.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!