Osvita.ua Вища освіта Реферати Українська література Сердечний біль поета Дмитра Павличка
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сердечний біль поета Дмитра Павличка

Інтернаціоналізм його мислення і совісті, виплеканий в надрах рідного народу, розкрився і задзвенів високою нотою у віршах суворих і ніжних. Ми відчуваємо, як сердечний біль поета переливається в "біль Гренади і траур­ну зажуру Конго", а глибокі свої симпатії він адресує кубинським дівчатам, що за боро­дачем офіцером ідуть з важкими автоматами за плечима

Душевна розмова його кладеться до убогої негритянки, рукам її він співає "золоту хвальбу".

Чорна моя! У чорну нивку
Малим багато я зерен загріб...
В мого народу у пошанівку
Чорна робота і чорний хліб.
Я все віднині робити буду,
Щоб слово "чорний" чистим було.

Оця повага до людини і її праці на землі, до її революційних, моральних і національних святинь, до її минулого і майбутнього є ха­рактерною для закордонних циклів Павличка. І можливо, саме в ці часи, перебуваючи між іншими людьми, під іншими враженнями, в нього так гостро і по-синівськи ніжно забри­ніла основна струна його творчості, найінтимніша мелодія його життєвого покликання – любов до рідної землі, з її хлібом і сіллю, до її людей, з печалями і радостями, пошана до материнської пісні і мови, бо розлука з нею, в кожної людини поза категоріями пое­тичними, породжує щемний біль, ту невивчену безсмертну ностальгію, яка ніколи не ми­неться. Вона жила у вогнистих Шевченкових творіннях, будила Франкові думи у європейській ночі, Рильському у Парижі щебетала українськими солов'ями і в молодій поезії України пустила свій животворний корінь. Тож не раз і не двічі мій друг карбує в ряд­ках, в задушевних роздумах це високе почуття.

О рідне слово, що без тебе я?!
Осміяний людьми кретин-стиляга,
Безрідний, кволий жебручий блудяга,
Що сам забув давно своє ім'я.
Моє ти серце, пісня, і відвага,
І прізвище, і сила, і сім'я.
Ти вся душа нескована моя,
В найтяжчі дні – надія і наснага.

"В найтяжчі дні – надія і наснага"! Це не просто гарний, ефектний рядок, бо в ньому закладена тверда основа того, чим живе поет, що кермує його думкою і роботою. А сьогодні в Павличка тієї роботи задосить. Він добре настроєний, як музичний інструмент, кожна струна бринить, відповідає людині. І думкою, і звучанням, і вболіванням. Художник слова, створюючи хоч найменші цінності, сам зростає в роботі. Так здорове дерево відкладає міцний шар древесу, щоб рясніше плодоносити. І птиця міцнішає в крилі. І вода вергає каміння, шукаючи би­стрини плину. А що ж людина? їй дано мисль і чудодійний дар слова, аби перетворювати буття і формувати людське щастя. Поезія – найтонша форма перетворення і видіння сві­ту, і служити їй – значить щоразу обновлю­вати себе, нарощувати нові клітини, бо від­творене не є доконечним, а перейдене не відкривається вдруге.

Молодий голос Дмитра Павличка вийшов сьогодні на нове широке коло. Він сам змуж­нів, став скупішим і суворішим на слові. Кру­тий етап роботи вимагає зосередження. Пора плодоносу просить гудзуватого коріння. Він сьогодні його відрощує, нещадно відрубуючи те, що непотрібне в дорозі, хоч іноді і жал­кує за тим, що було несправедливо ображено чи перекреслено. Але не цим характер­ний сьогодні Павличко. Новий час породив не тільки в матеріальному світі нові енергії і відкриття, але і в духовно-творчому житті: заглибив процеси образного мислення, ускладнив ліричні рефлексії і асоціативні сполу­чення.

Ідейно-філософська масштабність віку викликає сьогодні до дії поезію інтелектуаль­ну, мудру на слові, безмежну в своїх катего­ріях і художніх потенціалах, де сфера емо­ційного звучання виповнюється своєрідною гамою кольорів, звуків, душевних відтінків і найглибшим–у меті своїй, – найправдивішим і найпристраснішим зображенням і розкрит­тям людської вдачі. Діалектика душі прагне до складної діалектики слова. Отже, поетові із справжнім обдарованням є над чим попра­цювати, відкриваючи нові сторінки ще не баченого і не пережитого, коли диво поетич­ного слова несе в собі величезну напругу надій і тривог майбутнього дня. Дмитро Павличко мужньо виходить на цю дорогу. Пульс нової поезії, безкомпромісної до ідилічної бездумності і рожевого лакуван­ня, владно полонив його. Вірші "Руки", "Цим­бали" та інші вірші збірки "Гранослов" є тому вірною запорукою.

Придивляйся до рук своїх. Придивляйся,
Думай, кому ти їх подавав неохоче,
Згадуй усе, що ти ними зробив.
Добре, якщо не затремтять ніколи
З ненависті до тебе твої власні пальці.

Ох, ці руки, ці мозолясті віти трудового жит­тя! Вони пам'ятають звичку батька мислити мозолями, несуть твоє дитинство на глибоких зморшках, спалюють невірно обрану стежку. Підлість боїться помаху цих рук.

Поетова мисль, шукаючи глибинних джерел, тепер одягає нову образну тканину: цимбалюк з обличчям, "як місячний вечір", "при­везла мені валізку яблук і серце скарг", "пла­щі із льоду, як з нейлону, блищать на плечах лип і кленів", "скоро їх буде весна палити вітрами темними і солоними... ". Ми знаємо, що ця міжрядкова тканина епітетів і порівнянь ще не є доконечною цінністю, але вона кладе хороші містки до складнішої метафоричності та філософських алегорій, які і є в поезії справжнім скарбом.

Мені хочеться побажати Дмитрові Павличку, як і самому собі, більше знайти оцих скар­бів, цієї квітучої папороті щастя, що захована в тайниках слова. Але й то ще не все. Бо з кожною знахідкою кожен з нас іде на твер­дий іспит, на живий суд людського серця. Чи не так? А серце знає, де слово міддю дзве­нить, а де розпадається, як глина. Тож нехай те відлите слово буде йому порадником і су­путником на шляху, по якому ще довго йти.


05.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!