Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Акмеологічні технології розвитку особистості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Акмеологічні технології розвитку особистості. Реферат

Акметектоніка. Методи вимірювання і оцінки особистісного і професійного розвитку

Акметектоніка – розглядає виключно тільки внутрішні причини і детермінанти руху до професійного акме. Отже, акметектоніка – це внутрішній рух до оптимуму, яке дозволяє суб’єкту на основі самопізнання і саморозвитку визначити свою точку, своє джерело, рухому силу розвитку.

В акметектоніці еталон суб’єкту професійної діяльності визначений як образ акме, під яким розуміють сукупність найвищих якісних показників інтелектуальних, емоційних, вольових, комунікативних характеристик і складових здоров’я, отриманих в процедурах оцінювання і корекції. Її структура виглядає таким чином: інтелектуальна акметектоніка, емоційно-чуттєва акметектоніка, вольова акметектоніка, комунікативна акметектоніка, акметектоніка здорового способу життя.

Кожний розділ акметектоніки включає:

  • 1) одиниці аналізу, розвитку і реалізації;
  • 2) експертно-діагностичні методи збору, аналізу і інтерпретації інформації, отриманої про об’єкт;
  • 3) модель реальних професійних якостей;
  • 4) модель реальних професійних здібностей;
  • 5) модель реальних умінь і навиків;
  • 6) техніки впливу і самовпливу в процесі навчання і розвитку;
  • 7) техніки корекції і самокорекція наявного стану;
  • 8) техніки конструювання і розвитку професійного акме.

Методи вимірювання і оцінки особистісного і професійного розвитку

Розрізняють кількісну та якісну оцінку певних параметрів. Якісна оцінка передбачає нечислову оцінку значних особистісних і професійних якостей. Кількісна оцінка – проводиться на основі числових шкал для оцінки вираженості значних особистісних і професійних якостей. В цілому якісна оцінка і кількісні вимірювання можуть розглядатися як приклади в загальній процедурі вимірювання.

Розрізняють такі рівні (шкали) вимірювання:

  • номінальний;
  • порядковий;
  • інтервальний;
  • рівень пропорційних оцінок.

Розглянемо більш глибше особливості представлених рівнів і конкретні приклади їх використання для оцінки особистісних і професійних якостей працівників.

Номінальне вимірювання формалізує процедуру класифікації, але при цьому володіє найменшим набором корисних властивостей, даючи лише набір дискретних категорій, які дозволяють розділяти різні об’єкти. Наприклад, вимірювання пов’язані із статтю, національністю, партійною приналежністю.

До номінального вимірювання належить матричний метод, який передбачає співставлення реальних і наявних якостей він має оцінки: "відповідає – не відповідає". Метод виконання – методика, яка передбачає якісне описання того, що зробив працівник за певний період. Інколи використовують метод критичного випадку (метод інциденту), в рамках якого проводиться аналіз поведінки особистості в важких чи критичних ситуаціях, можуть розглядатися його зриви на роботі.

Порядкове вимірювання дозволяє не тільки розбити об’єкти на класи але й впорядкувати їх. Найбільш відомий приклад такої шкали є шкільні оцінки (від 1 до 12). Поширеність порядкових вимірювань для оцінки професійного розвитку ілюструється традиційним підсумком атестаційних процедур "відповідає займаній посаді", "відповідає займаній посаді при умові покращення роботи", "рекомендується зміна виду діяльності".

Досить просто використовувати також при проведенні оцінки у невеликих трудових колективах (до 10 чоловік) методику класифікації по порядку. Вона передбачає виділення кращих і гірших працівників. Для цього експерти розміщують працівників по кожному із критеріїв, які оцінюються (їх морже бути декілька) по порядку від самого кращого до гіршого. Індивідуальна підсумкова оцінка може визначатися як сума порядкових місць по всім показникам, які досліджувалися. Дякуючи такому сумуванню проявляється можливість перейти від порядкових шкал до інтервальний і дати оцінку в балах.

Інтервальне вимірювання – дозволяє не тільки класифікувати чи впорядкувати об’єкти, але й сказати, наскільки більшою чи меншою кількістю вимірюваної властивості в порівнянні з іншими об’єктами вони характеризуються. Вимірювання ґрунтуються на існуванні деякої стандартної одиниці вимірювання. Наприклад, дохід можна виміряти в гривнях, вимірювання температури в градусах, вимірювання навчальної діяльності в балах.

Рівень пропорційних оцінок передбачає використати властивості, які притаманні інтервальним шкалам, а також наявність природного початку або іншими словами нульове значення в шкалі. В кадровій роботі використовують метод сумованих оцінок, який базується на визначенні частоти прояву якостей працівника спочатку описуються ознаки, яким відповідає певна степінь оцінки по кожному факторові. Ці ознаки розміщуються в оціночній шкалі. Далі проводиться опис фактичних якостей працівника, а також співставлення їх з оціночною сіткою.

По підсумкам такої експертизи, встановлюється частота їх прояву. Потім підраховується сума набраних балів. Що і визначає підсумкову оцінку. Для оцінки ділових і професійних якостей використовують коефіцієнтну оцінку. При цьому, виходячи із нормативів (наприклад, рівня освіти чи стажу роботи) визначається числовий коефіцієнт для конкретного працівника на основі співставлення його фактичних показників з нормою. Так можна отримати коефіцієнт освіти, стажу роботи, проте досить важко розробити систему нормативів.

Література

  1. Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю. Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
  2. Головатый Н. Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.
  3. Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.
  4. Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр "Академия", 2002.
  5. Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.
  6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
  7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.


22.05.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!