Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Соціальне забезпечення людей літнього і старого віку. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Соціальне забезпечення людей літнього і старого віку. Реферат

Принципи і механізми соціального захисту населення літнього і старого віку. Соціальне обслуговування літніх і старих людей. Пенсійне забезпечення у старості

1. Принципи і механізми соціального захисту населення літнього і старого віку

Аналіз стану літніх і старих людей свідчить про те, що вони є найбільш соціально незахищеними категоріями населення, що потребує особливої уваги зі сторони держави.

Соціальний захист людей літнього і старого віку – це комплекс економічних, соціальних і правових гарантій для громадян літнього і старого віку, що ґрунтується на принципах поваги і милосердя зі сторони держави.

Соціальний захист населення літнього і старого віку складається із:

  • профілактики;
  • підтримки;
  • представництва.

Профілактика – це збереження благоустрою старої людини, зменшуючи або знищуючи фактори ризику, перетворюючи її приміщення у стаціонарне соціальне обслуговування.

Підтримка являє собою допомогу, що необхідна старим людям для збереження максимально можливого рівня самостійності.

Представництво – захист інтересів старих недієздатних людей від їх імені, для надання необхідної допомоги.

Традиційно склалися три напрямки діяльності органів соціального захисту населення і літніх і старих людей, зокрема:

  • соціальна допомога (надання старим людям пільг і переваг, допомоги);
  • соціальне обслуговування;
  • організація пенсійного забезпечення.

Механізм соціального захисту старих людей реалізується на державному і регіональному (міському) рівнях.

Державний рівень соціального захисту забезпечує гарантоване надання законодавчо-встановлених пенсій, послуг і пільг у відповідності із грошовими і соціальними нормативами.

На регіональному рівні із врахуванням місцевих умов і можливостей вирішуються питання додаткового підвищення рівня забезпечення.

Основна мета соціального захисту літніх і старих людей – це позбавлення їх від абсолютних злиднів, бідності, надання конкретної допомоги. Соціальна допомога літнім і старим людям – це забезпечення в грошовій чи натуральній формі, у вигляді послуг чи пільг, наданих з врахуванням законодавчо встановлених державою соціальних гарантій із соціального забезпечення.

Основними принципами соціальної допомоги є:

  • принцип адресності, надання соціальної допомоги конкретно потребуючим особам із врахуванням їх індивідуальних здібностей;
  • принцип гарантованості, обов’язкове надання допомоги старим людям, що звернулись у відповідні органи;
  • принцип диференційованого підходу при визначенні розмірів і видів допомоги в залежності від місця проживання і специфіки умов;
  • принцип комплексності, надання одночасно деяких видів допомоги, (грошова, послуги, пільги);
  • принцип самостійності місцевих органів влади і соціального захисту з питань організації і проведення заходів, щодо надання старим людям допомоги;
  • принцип соціального регулювання, перегляд соціальних нормативів у зв’язку із вимогами життя.

Існують різні форми соціальної допомоги, серед яких слід виділити такі:

  • термінова соціальна допомога – надання допомоги одноразового характеру;
  • адресна соціальна допомога – здійснюється в кризовій ситуації одиноким старим людям;
  • бригадна форма допомоги важкохворим – це комплексне обслуговування з наданням соціальних і медичних послуг.

2. Соціальне обслуговування літніх і старих людей

Соціальне обслуговування людей літнього і старого віку – це сукупність спеціальних послуг, які надаються людям літнього і старого віку в домашніх умовах чи спеціалізованих державних закладах, що включають соціально-побутову допомогу і морально-психологічну підтримку.

Основні принципи діяльності в сфері соціального обслуговування старих людей такі:

  • врахування прав людини і громадянина;
  • надання державних гарантій;
  • забезпечення рівних можливостей в одержанні соціальних послуг, і їх доступності для старих людей;
  • наступність, поступовість, доступність всіх видів соціального обслуговування;
  • орієнтація соціального обслуговування на індивідуальні потреби.

Держава гарантує літнім і старим людям можливість одержання соціальних послуг на основі принципу соціальної справедливості незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, місця проживання.

Соціальне обслуговування включає в себе стаціонарні, напівстаціонарні та нестаціонарні форми. До стаціонарних форм соціального обслуговування відносяться пансіонати для ветеранів праці й інвалідів, ветеранів війни, окремих професійних категорій старих людей; а також спеціальні будинки для одиноких і бездітних подружніх пар з комплексом служб соціально-побутового призначення.

Стаціонарне соціальне обслуговування спрямоване на надання різносторонньої соціально-побутової допомоги людям літнього і старого віку, які повністю чи частково втратили здатність до самообслуговування.

Напівстаціонарні форми соціального обслуговування включають відділи денного і нічного перебування, реабілітаційні центри, медико соціальні відділи. Напівстаціонарне соціальне обслуговування включає в себе соціально-побутове, медичне і культурне обслуговування старих людей, організацію їх харчування, відпочинку, забезпечення їх участі в посильній трудовій діяльності і підтримування активного способу життя.

До нестаціонарних форм соціального обслуговування входить соціальне обслуговування за місцем проживання, термінове соціальне обслуговування, соціально-консультативна допомога, соціально-психологічна допомога. Нестаціонарні форми соціального обслуговування створені для надання соціальної допомоги і обслуговування старих людей, що надають перевагу звичній для них домашній обстановці.

Основні соціальні послуги, що здійснюються за місцем проживання такі:

  • організація харчування і доставка продуктів додому;
  • допомога у придбанні медикаментів, продовольчих і промислових товарів першої необхідності;
  • сприяння в організації медичної допомоги та інших правових форм;
  • підтримка умов проживання у відповідності з гігієнічними вимогами;
  • організація різних соціально-побутових послуг в залежності від умов проживання;
  • допомога в оформленні різних документів;
  • допомога в оформленні у стаціонарний заклад соціального обслуговування.

Право на соціальне обслуговування мають жінки старші 55 років та чоловіки старші 60 років, що потребують постійної чи часткової допомоги у зв’язку з неможливістю самостійно задовольнити свої життєві потреби.

3. Пенсійне забезпечення в старості

Вперше пенсійне забезпечення людей було введено в Німеччині у 1889 році. Ініціатором цього гуманного акту нашої цивілізації став Бісмарк.

Перший державний закон, що гарантував пенсійне забезпечення в старості, при втраті працездатності і у випадку хвороби у колишньому Радянському Союзі був прийнятий у 1956 році. Встановлено єдиний пенсійний вік і стаж роботи для нарахування пенсій у старості: чоловіки – 60 років з 25 – річним стажем роботи; жінки – 55 років з 20-річним стажем роботи. Було враховано також зниження віку виходу на пенсію.

Основою для пенсійного забезпечення є:

  • досягнення пенсійного віку;
  • втрата годувальника – працездатних членів сім’ї;
  • довготривала професійна діяльність – для окремих категорій працюючих.

Розмір пенсії у старості залежить від 2-ох факторів:

  • загальної тривалості стажу роботи;
  • середньомісячної зарплати, від якої відраховується пенсія.

Література

  1. Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю. Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
  2. Головатый Н. Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.
  3. Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.
  4. Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр "Академия", 2002.
  5. Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.
  6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
  7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.


06.05.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!