Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Сучасна сім'я: типологія, структура та проблеми. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сучасна сім'я: типологія, структура та проблеми. Реферат

Різноманітність сімейних відносин зумовлює появу багатьох типів сім'ї

З формуванням ринкових відносин збільшуватиметься можливість маневрування коштами. Сім'ї матимуть вільний доступ до банківських кредитів та інших видів позичок, а тому матимуть можливість придбати (побудувати) комфортабельний будинок чи дачу, автомобіль високого класу, сучасну побутову техніку тощо. Це все забезпечує самоповагу людини, її задоволення власним життям, що у свою чергу позитивно позначатиметься на стабільності сім'ї та й суспільства в цілому.

Різноманітність сімейних відносин зумовлює появу багатьох типів сім'ї.

У соціологічних дослідженнях їх класифікують за такими критеріями:

характером спорідненості:

  • консангвінальна (кровноспоріднена) - тип сімейної організації, в якому основними є відносини дітей з батьками і дітей між собою, тобто відносини, що базуються на кровній спорідненості, а не на зв'язках між подружжям;
  • кон'югальна (подружня чи шлюбна) - тип сімейної організації, в якій основним є відносини жінки і чоловіка, а не кровно-родинні зв'язки.

кількістю представлених поколінь:

  • одно-поколінна, що складається з подружньої пари без дітей;
  • проста або нуклеарна - подружня пара з дітьми, які ще не одружені. Найбільш розповсюджений тип сім'ї в сучасному суспільстві;
  • розширена, що складається з трьох і більше поколінь, які з'явилися внаслідок одруження дітей та онуків і зв'язані спільним господарством.

типом подружжя:

  • проста - моногамія;.
  • складна - поліандрія, полігінія тощо, що виникає, коли кілька нуклеарних сімей об'єднуються через спільного чоловіка чи жінку;
  • розширена, що складається із кількох нуклеарних сімей, які живуть разом і ведуть спільне господарство.

наявністю батьків:

  • повна, коли є батько і мати;
  • неповна, коли відсутній хтось із батьків.

кількістю дітей:

  • бездітна - немає дітей;
  • одно-дітна - одна дитина;
  • багатодітна - троє і більше дітей.

розподілом ролей:

  • партнерська - заснована на взаєморозумінні подружжя і добровільному розподілі ролей згідно з можливостями і схильностями кожного з них;
  • матріцентрична - центральне місце посідає мати через обмежену включеність батька в сімейне життя;
  • патер-пальна - центральне місце посідає батько; він піклується про інших членів сім'ї, ставиться до них поблажливо як до слабших.

ступенем самостійності:

  • автономна - така, що є самодостатньою, самостійною одиницею;
  • гетерономна - така, котра не є економічно самодостатньою, засоби до життя забезпечує один чи кілька її членів, характеризується чітким розподілом обов'язків, а отже, дотриманням норм, правил, що запроваджені іншими.

Окрім типів сім'ї в соціологічному аналізі використовується термін "структура сім'ї".

Під структурою сім’ї розуміють сукупність родинних, духовних, моральних, правових, владних та інших відносин між подружжям, батьками і дітьми, іншими членами сім'ї.

Характер цих відносин визначає тип сім'ї, її ієрархія. Жорстке підпорядкування дітей батькам, чоловіка - дружині чи навпаки характеризує авторитарну сімейну структуру. Розподіл ролей згідно з особистими якостями та здібностями подружжя, добровільний розподіл побутових обов'язків, однакові права й відповідальність щодо виховання дітей, спільне розв'язування сімейних проблем характеризує демократичну (рівноправну) сімейну структуру.

Особливе місце в сімейній структурі належить рольовим сподіванням і ролям, що їх виконує кожний член сім'ї. Систему взаємодій і відносин членів сім'ї відповідно до ролевих приписів характеризує ролева структура. її формування зазнає впливу цінностей, традицій та звичаїв, що склалися в суспільстві, регіоні загалом та сім'ї зокрема, найближчого соціального оточення та особистісного досвіду членів конкретної сім'ї, правових норм, традицій, що регламентують права та обов'язки кожного з них.

Зміст прав і обов'язків основних ролей сімейного життя (чоловіка - дружини, батька - матері, сина - доньки, брата - сестри, свекрухи - невістки, тещі - зятя) значною мірою залежить від типу сім'ї (патріархальна, традиційна чи сучасна, бездітна чи багатодітна, проста чи розширена).

Наприклад, роль чоловіка у вихованні та догляді за дітьми в давнину була незначною. Більше того, у деяких народів різко обмежувалися контакти між батьком та дітьми. Такий звичай зберігався донедавна в кавказьких горців: соціальна норма забороняла батькові брати дитину на руки і бавити її. У сучасній сім'ї роль батька змінилася. Прояв батьківських почуттів притаманний більшості чоловіків. Батько здебільшого "готує підґрунтя" для майбутнього соціального статусу дитини в суспільстві, допомагає їй на початку кар'єри. Хоч нині соціальний статус юнаків та дівчат здебільшого залежить від особистої активності кожного, проте "стартовою сходинкою" і досі залишається соціальний статус батьків.

Різні ролі батька і матері (чоловіка і жінки) у вихованні дітей - відлуння колишнього поділу праці в сім'ї за статевою ознакою. Ці ролі визначаються домінуючою в суспільстві ціннісно-нормативною системою. У традиційному суспільстві чоловік - господар, годувальник, оскільки він фізично сильніший і має відповідні навички мисливства, землеробства тощо. Жінка переймалася, головним чином, домашнім господарством та доглядом за дітьми. Тому в соціології роль чоловіка в сім'ї й досі називають інструментальною, а жінки - експресивною.

Складним є процес адаптації до сімейної ролі. За даними статистики в середньому за рік розлучається близько 40% подружжів, що прожили разом менше 4-х років.

Ускладнюється процес сімейної ролевої адаптації об'єктивною необхідністю поєднувати сімейні ролі з іншими ролями - громадською, виробничою чи просто роллю товариша. Можливість їх оптимального поєднання має неабиякий вплив на розвиток сімейно-родинних відносин.

Проблеми виникають насамперед у поєднанні ролі матері з професійною діяльністю, що є наслідком еволюції сімейної організації, значної трансформації соціальних ролей подружжя, зв'язаної з розвитком соціально-професійної структури суспільства. Уперше ці питання взялися детально дослідити американські соціологи Г. Парсонс і В. Гуд.

Розуміючи сучасну нуклеарну сім'ю як результат еволюції суспільства від аграрного типу до індустріального, американські вчені звертають увагу на те, що, з одного боку, вона існує автономно, а з другого - залежить від соціально-професійної структури суспільства. Вплив суспільства на сім'ю проявився насамперед у зміні соціального статусу жінки. Раніше чоловік був одноосібним господарем сім'ї, власником сімейного майна й забезпечував її економічну незалежність. З еволюцією суспільства жінка отримала однакові з чоловіком права брати участь у розв'язанні сімейних проблем, а отже, у виробничому процесі, громадському житті.

Професійна і громадська діяльність робить жінку економічно незалежною, сприяє розвитку її особистості, а життя її завдяки широкому спілкуванню й особистим контактам стає цікавішим. Проте така діяльність жінки справляє негативний вплив на функціонування сім'ї - зменшується народжуваність, збільшується кількість розлучень, ускладнюються взаємовідносини між батьками та дітьми. Жінка втрачає і тому, що вияв її індивідуальності, людських якостей можливий не стільки у сфері професійної діяльності, скільки в сім'ї та материнстві.

Крім того, у суспільстві, де вимоги виробництва є пріоритетними, заміжня жінка з дітьми потрапляє в дуже невигідне становище на ринку праці, бо сімейні турботи забирають у неї багато сил і часу і їй важко конкурувати з чоловіками. Наслідком цієї соціальної нерівності статей є те, що жінки здебільшого працюють на непрестижних і мало-оплачуваних посадах, а серед безробітних їх абсолютна більшість.

Отже, суть описаної Парсонсом і Гудом проблеми полягає в тім, що професійна діяльність жінки суперечить сімейним обов'язкам. У жінки як особистості виникає дилема: сім'я чи професійна діяльність? Ця проблема в соціології називається "жіночою дилемою".

Намагання розв'язати цю проблему, адаптуватися до вимог соціально-професійної структури суспільства породили новий тип сім'ї, яка досить успішно поєднує ціннісні орієнтації подружжя на утворення власної сім'ї та їхні професійні інтереси. Це так звана бікар'єрна сім'я, яка поширена в основному в середньому класі, у деяких прошарках інтелігенції.

У бікар'єрних сім'ях чоловік і жінка розподіляють між собою домашні обов'язки, поважають і допомагають само-реалізуватися одне одному не тільки в сім'ї, а і в кар'єрі.

На думку К. Девіса, перехід від традиційних форм сім'ї до сучасних зумовлений насамперед трансформацією соціокультурних норм високої народжуваності й поширенням норм низької народжуваності, інакше кажучи, зміною системи цінностей, а не зовнішнім тиском.

Отже, сім'я - це надзвичайно важливий елемент соціальної структури суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, впливають на характер суспільних відносин, на стан і розвиток самого суспільства. Тому тип сім'ї як однієї з підсистем суспільної системи не може бути довільним, він санкціонується суспільством. Сімейна діяльність регулюється і спрямовується традиціями, звичаями, нормами, що панують у суспільстві за певних історичних умов.

Як складова суспільства, сім'я зазнає впливу всіх тих змін, що в ньому відбуваються. Економічна та соціальна криза, спад виробництва, безробіття, соціальна незахищеність - усе це справляє негативний вплив на сім'ю, зумовлює її сучасну кризу в Україні.

Криза інституту сім'ї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сім'ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо.

Одним з основних факторів кризи сім'ї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив.

За умов ринкової економіки сім'я потребує не благодійних заходів, а радикальних змін її статусу в суспільстві. Звичайно, кожна родина має сама дбати про свій добробут, але держава повинна створити для цього належні економічні та правові умови.

Література

  1. Войтович С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989.
  2. Журбицька Т. С. Молода сім'я. — К., 1988.
  3. Каблуков В. А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989.
  4. Комарова А. І. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім'я, проблеми, перспективи розвитку". — К., 1994. — Т. 1.
  5. Кон И. С. Введение в сексологию. — М, 1988.
  6. Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд, кур'єр. — 1994. —№74.
  7. Ладугін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.
  8. Левин Б. М., Петрович Н. В. Экономическая функция семьи. — М, 1984.
  9. Мацковский М. С. Социология семьи: проблеми, теории, методологии и методики. — М., 1989.
  10. Молодая семья. — К., 1991.
  11. Піча В. М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу "Соціологія". — Львів, 1995.
  12. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.
  13. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенко, М. І. Горлача. — К.; X., 1998.


25.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!