Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Трудова поведінка: зміст, структура та функції. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Трудова поведінка: зміст, структура та функції. Реферат

Трудова поведінка являє собою доцільний комплекс індивідуальних та групових дій і вчинків, які визначають: спрямування та інтенсивність реалізації людського фактору у виробничій організації

До числа провідних категорій соціології відносяться соціальна поведінка та її модифікації – трудова, виробнича, організаційна, функціональна, комунікаційна, демографічна, економічна, нормативна та девіантна. В них відображені властивості основних суб’єктів соціального життя: особи, групи, колективу.

Соціальна поведінка – похідна компонента соціального середовища, яка переломлюється в суб’єктних характеристиках та актах дійових осіб, а також в результатах суб’єктивної детермінації людської активності.

Трудову діяльність слід розуміти як обумовлену технологічними засобами і незалежну від суб’єктивних бажань доцільну форму професійної активності індивіда.

Трудова діяльність – це відносно жорстко фіксований в часі й просторі доцільний ряд операцій та функцій, здійснюваних людьми, які об’єднані у виробничі організації. Кінцевою метою такої діяльності є: створення матеріальних благ, засобів життєзабезпечення з різноманітними споживчими властивостями; надання послуг різноманітного цільового призначення; виробництво наукових ідей, цінностей та їх прикладних аналогів; накопичення, консервація та передача інформації та її носіїв тощо.

Трудова діяльність пов’язана з розподілом благ, послуг, цінностей та ідей; організацією та управлінням працюючих, зайнятих в суспільному виробництві; забезпечення обміну продуктами діяльності та їх еквівалентами. Відтак комплекс людських актів, вчинків та дій, які з’єднують працівника з трудовим процесом, треба відносити до категорії трудової поведінки.

Трудова поведінка являє собою доцільний комплекс індивідуальних та групових дій і вчинків, які визначають:

  • а) спрямування,
  • б) інтенсивність реалізації людського фактору у виробничій організації.

Трудова поведінка працівника, з одного боку, відображає об’єктивну необхідність: заданість умов функціонування, що виявляється в досить жорстких рамках виробничої ситуації. З іншого – вона достатньо вільна, багато-альтернативна, визначена свободою вибору, що й створює рівні та ієрархію потреб. Міра відповідності двох боків трудової поведінки показує, які її орієнтації, ступінь зацікавленості в узгодженості своїх дій з цілями організації.

Структура трудової поведінки має складну конфігурацію і функціонально-цільову програму і складається:

  • по-перше, з циклічно повторюваних дій, однотипних за результатом, що відтворюють стандартні статусно-ролеві стани;
  • по-друге, з маргінальних дій та вчинків, які формуються в фазах перехідного стану з одного статусу до іншого;
  • по-третє, з поведінкових схем й стереотипів, що виражають глибоко інтерналізовані соціокультурні образи, елементи професійної субкультури та відповідні їй способи й методи спілкування, комунікацій та символічних дій;
  • по-четверте, з унікальних вчинків, похідних від індивідуального досвіду, способів досягнення життєвих та професійних цілей;
  • по-п’яте, з дій, в основі яких лежать раціоналізовані смислові схеми, переведені в план стійких переконань;
  • по-шосте, з акцій, здійснюваних під диктатом тих чи інших обставин;
  • по-сьоме, зі спонтанних реакцій та вчинків, спровокованих емоційним станом;
  • по-восьме, з "дублікатів", які свідомо чи несвідомо повторюють стереотипи масової чи групової поведінки;
  • по-дев’яте, з дій та вчинків, які є трансформацією впливу інших суб’єктів, що використовують різні форми примусу чи переконань.

Подібні акції – результат конвенції чи взаємної згоди, що досягається на підставі:

  • а) внутрішнього переконання,
  • б) паліативної згоди,
  • в) адміністративного (економічного) примусу.

Трудова поведінка диференціюється за:

  • предметно-цільовою спрямованістю;
  • глибиною просторово-часової перспективи досягнення тієї чи іншої мети, т. т. за "межею досягнення";
  • контекстом реалізації конкретної лінії трудової поведінки;
  • методами, способами й засобами досягнення конкретного результату;
  • інтенсивністю досягнення сформованої суб’єктом мети, дії;
  • соціокультурним зразком, покладеним в основу тих чи інших способів досягнення результату;
  • глибиною й типом раціоналізації, обґрунтування конкретної тактики й стратегії.

Отже, трудова поведінка – це комплекс дій та вчинків працівника, що свідомо ним реалізується; він пов’язаний з синхронізацією професійних можливостей та інтересів з фунціональним алгоритмом виробничого процесу. Це процес само-настройки, саморегуляції, що забезпечує певний рівень особистісної ідентифікації.

Цільові форми пов’язані з реалізацією цілей, які:

  • по-перше, безпосередньо стосуються виконання конкретних трудових функцій на робочому місці (функціональна поведінка);
  • по-друге, направлені на досягнення певного рівня добробуту й якості життя (економічна поведінка);
  • по-третє, здійснюються в процесі організаційно-управлінської взаємодії (організаційна поведінка);
  • по-четверте, забезпечують досягнення чи зміну професійних, кваліфікаційних та адміністративних статусів (стратифікаційна поведінка).


24.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!