Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Соціальна організація виробничого підприємства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Соціальна організація виробничого підприємства. Реферат

Структура та будова соціальної організації виробничого підприємства. Формальна організація. Неформальна організація

Характеризуючи соціальну організацію підприємства, її трактують то як сукупність соціальних груп, утворюючих єдину систему (цільові, професійні і соціально-психологічний групи), то як систему відносин, що виникають між людьми і соціальними групами, то як систему писаних і неписаних правил, що регулюють поведінку людей, чи як систему влади на підприємстві. Кожен підхід має право на існування, оскільки фіксує різні сторони одного й того ж явища.

В соціології і теорії управління виділяють дві підсистеми регуляції в рамках соціальної організації – формальну і неформальну. Вони спираються на дві досить різнорідні сукупності засобів і відносин з відповідними щодо них структурами. Кожна підсистема відрізняється специфічною природою і діє за власними законами. Вони постійно взаємодіють, доповнюючи одна одну і утворюючи єдину систему.

Формальна організація – кістяк адміністративної структури – являє собою систему узаконених безособових вимог і стандартів поведінки, формально заданих і жорстко закріплених ролевих інструкцій. Вона нагадує піраміду, горизонтальний зріз якої характеризує систему вимог функціонального поділу праці, а вертикальний (ієрархічний) – відносини влади і субординації. Формальна організація може бути описана у вигляді системи підрозділів, груп і робочих місць.

Робоче місце окремого працівника і окремого структурного підрозділу у формальній організації легко визначається позиціями, які вони займають у горизонтальному і вертикальному зрізах. У першому випадку така позиція називається функцією, а в іншому – статусом.

Оскільки мета формальної організації – здійснити управління людьми ефективним, а поведінку контрольованою і передбаченою, в її фундаменті лежить принцип максимального спрощення і стандартизації відносин. А це досягається формалізацією ролевих інструкцій, запровадженням безособових стандартів та норм, що регламентують ділову поведінку в організації.

Формальна структура утворює каркас відносин в організації, надає їй необхідну стійкість, дозволяє полегшити і раціоналізувати процес ціле-досягнення. Разом з цим вона породжує низку непереборних дисфункцій, тому служить для соціологів найрізноманітніших напрямків об’єктом критики.

Неформальна організація – друга підсистема. Вона базується на інших принципах і джерелах соціальної регуляції поведінки. Неформальна організація не є жорстко структурованою, вектор її спрямованості змінюється. При цьому її спрямованість може як посилювати і доповнювати зовнішній організаційний імпульс, так і протидіяти йому. Вона будується на основі особистих особливостей працівників, специфіки відносин, що складаються між ними. Тут відсутні жорстко закріплені безособові стандарти, що роблять організацію стійкою, навпаки, превалюють групові норми, а спонтанна взаємодія людей надає гнучкість організаційній поведінці.

Якщо формальна організація опирається на жорстку структуру відносин, що зафіксовані в ієрархії посадових функціональних позицій, то в неформальній подібна структура носить ситуаційний характер. Таким чином, формальна структура створює відносини між безособовими посадовими і професійними позиціями, а неформальна – відносини між живими людьми в процесі їх спільної діяльності.

Обидві форми організації існують на підприємстві, взаємодоповнюють одна одну, а інколи й протидіють. Необхідність в неформальній організації як елементі соціальної організації обумовлена рядом факторів:

  • неможливістю стандартизувати всю сукупність відносин, що виникають на підприємстві з приводу трудової діяльності;
  • неминучістю виникнення в організації непередбачених ситуацій, що вимагають нестандартних рішень;
  • необхідністю відпрацьовування нових стандартів поведінки, які початково виникають саме в неформальній організації і лише згодом переносяться до формальної;
  • неможливістю звести відносини між людьми тільки до вирішення ділових задач

Власне останнє дало спеціалістам підставу розділити неформальну організацію на два блоки:

  • неформальна організація як тип неформальної організації, що виникла з приводу трудової діяльності,
  • соціально-психологічна організація, що регулює поза-виробничі зв’язки людей.

Неформальна організація виступає своєрідним буфером між людиною і жорсткою формальною організацією, пом’якшуючи її жорсткий вплив на людей. Вона проявляє себе, головним чином, на рівні контактних колективів, малих груп і опирається на спонтанно сформовані тут між-особові норми, цінності, механізми згуртованості і лідерства, на випрацювані групою санкції за поведінку, що відхиляється від норми.


24.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!