Osvita.ua Вища освіта Реферати Соціологія Сучасні тенденції розвитку сім’ї
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Сучасні тенденції розвитку сім’ї

Конституційне закріплення основних принципів сімейного законодавства в Україні та країнах Східної Європи. Загальна характеристика сімейного законодавства України та країн Східної Європи. Регулювання окремих інститутів сімейного права в Україні та країнах Східної Європи

Вплив сім’ї на суспільство полягає у здійсненні нею таких функцій, як народження та виховання дітей, соціалізація поколінь, вироблення ціннісних орієнтирів, тому у сучасному світі зростає інтерес до вивчення сім’ї.

Для України це питання особливо важливе, оскільки кризові явища перехідної економіки значно погіршили становище сім’ї в суспільстві. У переважної більшості сімей прибутки значно нижчі за необхідні витрати, що спричинило зменшення витрат на культурні потреби; виникає небезпека деформації соціалізації нових поколінь. Особливо ці зміни зачепили молоду сім’ю в Україні.

У результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідницьким інститутом проблем молоді, виявлено, що основні зміни інституту сім’ї полягають у появі нових нетрадиційних форм шлюбу, зміні пріоритетних інтересів сімейних груп, що має дві тенденції: збільшення кількості бездітних шлюбів та піднесенню серед сімейних цінностей матеріального забезпечення.

Проаналізувавши принципи сімейного законодавства України та країн Східної Європи, можна дійти висновку, що його принципи у цих країнах майже тотожні.

Це пояснюється належністю до однієї правової системи – романо-германської або континентальної, характерними рисами якої є поділ права на публічне і приватне, тенденція до кодифікації законодавства, єдина ієрархічна система джерел права.

У приватному секторі континентального права особливо помітна єдність принципів теоретичної бази. Крім того, відносини, врегульовані приватним правом, поєднує канонічне право, оскільки Україна та країни Східної Європи є християнськими. До того ж, серед країн континентальної системи права деякі вчені, зокрема Піголкін А.С., виділяють ще кілька підсистем, однією з яких є соціалістична правова система. Ця система мала багато зовнішніх ознак романо-германської, але відкидала охорону приватної власності, багатопартійність, розподіл влад. На даному етапі постсоціалістичні країни знаходяться у стані реформування свого законодавства.

Загальновідомо, що основи законодавства закладаються в конституції. Як Україна, так і країни Східної Європи мають нові конституції, прийняті у дев’яностих роках. Характерною рисою конституцій цієї хвилі є розширена регламентація суспільних відносин. Нові конституції країн Східної Європи та України містять положення соціологічного характеру, зокрема, йдеться про соціальні орієнтири і відповідні наміри держави.

Принципи сімейного права закладено саме в основних законах. Оскільки нові конституції є демократичними, то вони містять однакові принципи сімейного права з деякими варіаціями. Цікаво,що усі ці держави, згідно з їх конституціями, захищають сім’ю, материнство і дитинство, але про захист батьківства йдеться лише в конституціях України, Білорусі, Росії та Словакії.

У Конституції Республіки Білорусь про захист сім’ї йдеться у кількох статтях. Ст.32 проголошує, що шлюб, сім’я, материнство, батьківство та дитинство перебувають під захистом держави. Жінка та чоловік після досягнення шлюбного віку мають право на добровільній основі взяти шлюб і створити сім’ю. Подружжя рівноправне у сімейних стосунках.

Батьки або особи, які їх заміняють, мають право та зобов’язані виховувати дітей, дбати про їхнє здоров’я, розвиток та навчання. Дитина не може бути піддана жорстокому поводженню або приниженню, залучена до робіт, які можуть завдати шкоди її фізичному, розумовому або моральному розвиткові. Діти зобов’язані піклуватися про батьків, а також про осіб, які їх заміняють та надавати їм допомогу. Крім того, ст. ст. 27 і 28 захищають громадян від незаконного втручання в їх особисте життя та надають право не свідчити проти членів своєї сім’ї та близьких родичів.

Конституція Республіки Болгарії відносить державний захист сім’ї, материнства та дитинства до основних засад свого державного ладу (ст.14); закріплює право на захист від незаконного втручання в родинне життя (ст. 32).

Слід зауважити, що Конституція Болгарії найдетальніше від усіх нових конституцій Східної Європи регламентує основи шлюбно-сімейного законодавства у ст. ст. 46, 47 - зокрема, - такі принципи, як добровільність шлюбу; законність лише цивільного шлюбу; рівні права та обов’язки кожного з подружжя у шлюбі та сім’ї; право та обов’язок батьків щодо забезпечення та виховання своїх дітей за сприяння держави; особливе заступництво держави, яким користується жінка-мати; рівність прав дітей, народжених поза шлюбом, із правами дітей, народжених у шлюбі; особливе заступництво держави дітей, які залишились без піклування близьких.

До того, Конституція зазначає, що форма шлюбу, умови і порядок його укладення та розірвання, а також умови і порядок обмеження або позбавлення батьківських прав встановлюються законом.

Конституція Республіки Молдова закріплює основи шлюбно-сімейного законодавства у кількох статтях: ст. 28 встановлює, що держава поважає та охороняє інтимне та сімейне життя; ст. 48 дає визначення сім’ї (природна та основна ланка суспільства) та містить основні засади законодавства – взаємну згоду жінки і чоловіка при вступі до шлюбу, їх рівноправність у шлюбі та обов’язок ростити, виховувати і навчати дітей, обов’язок дітей піклуватися про батьків та допомагати їм; ст. 49 присвячена захисту сім’ї та дітей-сиріт, де вказується, що держава сприяє створенню сім’ї і виконанню нею своїх функцій, опікується материнством, дитинством та молоддю, бере на себе турботи, пов’язані з утриманням, навчанням та вихованням дітей-сиріт і дітей, розбавлених батьківської опіки; у ст. 50 йдеться про особливий захист і допомогу матері і дитині, допомогу держави на дітей.

Конституційні положення, залишені чинними на підставі ст.77 Конституційного Закону від 17.10.92 про відносини між законодавчою та виконавчою владами Республіки Польща гарантують турботу про матір та дитину, опіку над вагітною жінкою (ч. 2 ст.78); захист шлюбу, материнства, сім’ї з боку держави, здійснення аліментних обов’язків; рівність прав позашлюбних дітей та дітей, народжених у шлюбі.

Республіка Угорщина захищає інститути шлюбу та сім’ї, що закріплено у ст.15 її Конституції. Детальніше про це йдеться у ст. ст. 66, 67, у яких вказується, що в Угорщині гарантується рівність чоловіків і жінок у всіх правах; матерям надається допомога та захист до і після народження дитини; кожна дитина має право на захист і піклування, яке забезпечується її сім’єю, державою та суспільством; право батьків обирати для своїх дітей вид освіти.

Російська Федерація дбає про захист сім’ї, закріпивши у Конституції такі принципи, як державна підтримка сім’ї, материнства, батьківства та дитинства (ст.7); недоторканість приватного життя, сімейну таємницю (ст.23); захист материнства, дитинства, сім’ї державою, рівність прав і обов’язків щодо піклування про дітей; обов’язок працездатних дітей піклуватися про непрацездатних батьків (ст.38); право не свідчити проти своєї дружини, чоловіка, близьких родичів (ст.51).

У Конституції Словацької Республіки закріплено право на захист від безпідставного втручання у сімейне життя (ст.19), захист материнства, батьківства, сім’ї законом, право вагітних жінок на особливе піклування, умови зайнятості і праці, рівні права дітей, народжених у законному шлюбі та поза ним; право батьків на піклування про дітей і право дітей на батьківське піклування; право батьків, які виховують дітей на допомогу держави (ст.41); право відмовитися давати свідчення, які можуть ставитися близькій особі в вину (ч.1 ст.47).

Конституція Чеської Республіки просто зазначає у ст.3, що Хартія основних прав та свобод є частиною конституційного порядку Республіки. У Хартії закріплено такі принципи, як охорона батьківських прав і сім’ї законом; особливе піклування про жінок у період вагітності; рівні права дітей, народжених у шлюбі та поза шлюбом; право батьків піклуватися про дітей і право дітей на батьківське піклування; право батьків, які піклуються про дітей, отримувати допомогу від держави (ст.32).

Українська Конституція надає чоловіку і жінці рівні права, забезпечуючи це створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, моральною і матеріальною підтримкою материнства і дитинства (ст.24).

Стосовно шлюбу та сім’ї, Конституція України закріплює такі засади: вільна згода жінки і чоловіка, на якій ґрунтується шлюб; рівність прав і обов’язків подружжя у шлюбі та сім’ї; обов’язок дітей утримувати дітей до їх повноліття; обов’язок дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків; охорона сім’ї, дитинства, материнства, батьківства державою (ст.51); рівність дітей у правах незалежно від походження і від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним; заборона насильства та експлуатації дітей; покладення обов’язків щодо утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на державу (ст.52).

Шлюбно-сімейні відносини у країнах Східної Європи регулюються в основному сімейним, а не цивільним законодавством. Шлюб розглядається не як угода, а як союз чоловіка і жінки. Цивільне право застосовується до шлюбно-сімейних відносин лише субсидіарно, хоча в Чехословаччині за часів соціалізму майнові відносини між подружжям регламентувались нормами ЦК. Слід зауважити, що сімейне право має зв’язок з іншими галузями права, а сімейне право як наука пов’язано з демографією, соціологією, медициною, оскільки не всі проблеми можливо вирішити у рамках сімейного права.

Проаналізувавши сімейне законодавство, можна виявити певні відмінності у регулюванні окремих інститутів сімейного права, зокрема щодо встановлення шлюбного віку, підстав розірвання шлюбу, регулювання майнових відносин та ін.

Законодавство як України, так і країн Східної Європи встановлює принцип рівноправності чоловіка і жінки, але в більшості країн для чоловіка і жінки встановлено різний вік вступу в шлюб. В Україні, Білорусії, Молдові, Росії шлюбний вік становить 18 років для чоловіків і 17 для жінок, що порушує принцип рівноправності чоловіка і жінки. Різним цей вік є і в Польщі – 21 для чоловіків і 18 для жінок (можна було знизити відповідно до 18 і 16); найнижчий шлюбний вік був в Угорщині – 18 і 16, при чому знизити його можна було до 16 і 14; у Румунії – 18 і 16 (для жінок можна було знизити до 15).

Ще у 1979 році зазначалося, що кількість розлучень невпинно зростає в порівнянні з кількістю шлюбів, які укладаються. Судова практика вказувала на такі причини, як подружня зрада, несумісність характерів, зловживання алкоголем, легковажний вступ до шлюбу, недостойна поведінка одного з подружжя, яка проявляється у насильстві чи інших діях.

Для зміцнення сім’ї та зменшення кількості розлучень різні країни використовували різні методи. Одним із них є встановлення певного строку після подання бажаючими одружитися заяви, по закінченні якого вони можуть одружитися – після його перебігу певний процент пар на реєстрацію не з’являється. Встановлення такого строку спрямоване на зменшення кількості легковажно укладених шлюбів. В Україні, Росії, Білорусії, Молдові, Польщі цей строк становить один місяць, в Угорщині – 30 днів, у Румунії – 8 днів.

У Чехословаччині такого терміну не встановлювалося, але у процентному співвідношенні кількість розлучень була меншою, ніж в інших соціалістичних країнах. Це пояснюється кількома причинами: у ЧССР за період соціалізму було збудовано 2 млн квартир, де проживало близько 1/3 населення; перед реєстрацією шлюбу молодь отримує консультації про проблеми, які можуть виникнути у шлюбі, та шляхи їх вирішення; держава надає допомогу молодим сім’ям.

У Болгарії серйозна хвороба була перепоною для укладення шлюбу, якщо вона становила небезпеку лише для іншого з подружжя, тоді укладання шлюбу дозволялося, але якщо ця хвороба була небезпечною для потомства, то укладення шлюбу не дозволялося. Відсутня була і заборона шлюбу між зводними братами й сестрами, пасинками й падчерками, бо вони не є родичами, але заборонявся шлюб між особами, які в разі усиновлення стали родичами по прямій лінії, а також у становищі братів і сестер (ст. 10 СК Болгарії 1968р.). Термін , по закінченні якого реєструють шлюб – був у Угорщині, СРСР, Польщі.


19.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!